Дрон за 6 км від Кремля: чому атака на Москву у ніч на 4 травня викликає питання

У ніч проти 4 травня Москву атакували безпілотники: один із них вибухнув у західній частині міста — приблизно за 6 кілометрів від Кремля. Уламки впали в районі Мосфільмівської вулиці, пошкодивши житловий комплекс.

За даними російської влади, у будинку на верхніх поверхах вибило стіни кількох квартир, частина фасаду обвалилася на припарковані автомобілі. Інформації про постраждалих наразі немає.

OSINT-аналітики припускають, що йдеться про далекобійний ударний безпілотник типу FP-1. За їхніми оцінками, це може бути перший за тривалий час випадок, коли подібний апарат досяг безпосередньої близькості до урядового кварталу російської столиці.

Відомо, що такі дрони здатні долати до 1600 км і нести бойову частину значної потужності, що робить їх ефективними для ударів по цілях у глибокому тилу.

Інцидент стався за кілька днів до запланованого параду 9 травня у Москві, що традиційно супроводжується посиленими заходами безпеки.

Мер столиці РФ Сергій Собянін підтвердив появу безпілотників у районі урядового кварталу, а російське Міноборони заявило про нібито масове перехоплення дронів над територією країни.

Прорив ППО чи провокація: що стоїть за атакою на Москву

Як зазначає військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, ситуація з ударом безпілотника по Москві виглядає неоднозначною і викликає більше запитань, ніж відповідей.

За його словами, не можна виключати, що йдеться про далекобійний безпілотник типу FP-1 (Fire Point One), здатний долати до 1600 км. Водночас остаточні висновки можливі лише після аналізу уламків апарата, який влучив у місті.

Експерт також звертає увагу на версію можливої провокації з боку Росії напередодні 9 травня.

"Теоретично російська сторона має доступ до великої кількості уламків українських дронів і може використати їх для створення відповідного інформаційного ефекту. Водночас без офіційної позиції України покладатися на заяви російських джерел не варто", — каже Фокусу Коваленко.

Разом із тим, навіть у разі такого сценарію виникає ключове питання: як один безпілотник зміг подолати ешелоновану систему протиповітряної оборони Московського регіону — одну з найщільніших у Росії. За словами експерта, для захисту столиці РФ частину ППО могли стягнути з інших регіонів, однак навіть у такому випадку прорив оборони свідчить про її неефективність.

Він наголошує, що така ситуація, незалежно від походження дрона, фактично дискредитує російську систему ППО. Адже мова йде про удар у центрі країни, який не змогли зупинити ні комплекси малого, ні середнього, ні великого радіуса дії.

Окремо експерт зазначає, що інформація про "один дрон" може бути неповною. Не виключено, що запусків було більше — десятки одиниць, але до цілі дістався лише один. Інший варіант — застосування нового типу безпілотника або технологій, які дозволяють обходити системи ППО і знижують ефективність їх перехоплення.

Коваленко також підкреслює, що Україна має юридичне і моральне право завдавати ударів по території РФ, зокрема по Москві, оскільки жодних домовленостей про припинення вогню на цей момент не було.

Водночас він додає, що якби російська сторона дійсно прагнула створити інформаційний привід, більш ефективним для неї сценарієм могла б стати інсценізація "теракту" із затриманням нібито причетних осіб. Натомість ситуація з одиничним дроном, який прорвався до центру Москви, лише підсилює сумніви щодо реального стану російської протиповітряної оборони.

Окремо експерт звертає увагу на показовий аспект інциденту: якщо безпілотник зміг безперешкодно подолати значну відстань, маневруючи й проходячи через кілька рівнів ППО, це ставить під сумнів здатність системи захисту реагувати на більш серйозні загрози.

Дрон над столицею РФ: дві версії одного удару

Військовий експерт Олег Жданов зазначає, що оцінювати інцидент із дроном у Москві варто з урахуванням заяв російської сторони про масштаб атаки. За його словами, Міністерство оборони РФ повідомляло про понад 400 безпілотників, які діяли тієї ночі над територією країни, тоді як мер Москви заявляв про десятки дронів, що атакували столицю. У такій ситуації, наголошує експерт, цілком імовірно, що один із безпілотників зміг прорватися до міста.

Він пояснює, що навіть за наявності щільної системи протиповітряної оборони Москви окремі дрони можуть проходити крізь захист. Водночас за його оцінкою, такий апарат, найімовірніше, потрапив під дію засобів радіоелектронної боротьби, втратив керування і врізався в будівлю. Подібні випадки вже траплялися, коли безпілотники влучали у споруди без чітко визначеної цілі.

Жданов також зазначає, що у разі використання безпілотника типу FP-1 із дальністю польоту до 1600 кілометрів досягнення Москви є технічно можливим. З політичної точки зору, за його словами, такий удар може розглядатися як попередження — демонстрація того, що Україна здатна діставати до російської столиці, зокрема напередодні проведення параду 9 травня.

Водночас експерт не виключає і версію провокації з боку Росії.

"Подібний інцидент може бути використаний для формування внутрішнього інформаційного порядку денного, зокрема як аргумент для зміни формату святкових заходів або їх проведення в закритому режимі під приводом безпеки. У цьому контексті мотивація може бути як в української, так і в російської сторони, тому оцінювати ймовірність можна приблизно як рівну", — каже Фокусу експерт.

Окремо Жданов звертає увагу на те, що напередодні 9 травня Росія може активізувати удари по Україні, зокрема по цивільній інфраструктурі. За його словами, мова може йти про об'єкти, ураження яких здатне вплинути на забезпечення населення, зокрема постачання пального, і викликати панічні настрої.

Щодо можливого припинення вогню, експерт наголошує, що короткострокові паузи не мають практичного сенсу, оскільки можуть бути використані для перегрупування військ. Він також підкреслює, що припинення бойових дій є складним процесом, який потребує гарантій і контролю, і без участі третьої сторони реалізація таких домовленостей є вкрай малоймовірною.

Нагадаємо, Фокус збирав інформацію про нічну атаку дронів на Москву у ніч на 4 травня, а також публікував кадри обстрілу із соцмереж.

Також дрони атакували Москву та область і в ніч на 3 травня: влада заявляла про "падіння уламків" і про загиблого внаслідок обстрілу.