FDD: китайські "роботи-вовки" готуються до війни за Тайвань

Китай не просто модернізує армію, а переосмислює, якими будуть війни майбутнього, і ключову роль у цьому зрушенні відіграють напівавтономні "роботи-вовки", йдеться у новому меморандумі американського аналітичного центру Foundation for Defense of Democracies (FDD).

Як передає "Хвиля", про це йдеться у дослідженні FDD. Курс Народно-визвольної армії Китаю на "інтелектуалізовану війну" - інтеграцію штучного інтелекту, робототехніки та безпілотних систем у фронтові операції - може змінити логіку, з якою Пекін підходитиме до можливого конфлікту через Тайвань.

Доктрину задав особисто Сі Цзіньпін. У звіті 20-му з'їзду КПК у 2022 році лідер Китаю наказав НВАК "прискорити розвиток безпілотних, інтелектуальних бойових можливостей" і зробити інтеграцію систем зі штучним інтелектом визначальною рисою війни майбутнього. Автори меморандуму Крейг Сінглтон і Джек Бернем описують модель формулою "людина задає намір, машина його виконує" - командири ставлять цілі, а автономні платформи виконують їх на швидкості.

Роботи-вовки - це чотириногі роботи, адаптовані з комерційних платформ китайських фірм Unitree, Qiteng Robotics, Yunshenchu та Tencent Robotics X. За даними китайської преси, вони працюють близько двох годин, мають дальність до 10 кілометрів і вантажопідйомність до 20 кілограмів. Бортові процесори Huawei Ascend 310B обробляють дані LiDAR разом із візуальними та тепловими сенсорами. Деякі версії, за повідомленнями, витримують занурення у морську воду до 30 хвилин - корисна риса для десантних операцій.

На навчальних кадрах і в симуляціях державних ЗМІ озброєні роботи-вовки рухаються попереду піхоти, ведуть розвідку, проривають перешкоди та забезпечують вогневе придушення. Китайські військові коментатори описують схему "три-три": два вовки наступають, один залишається в резерві. Інші модифікації переносять боєприпаси, вибухівку чи медикаменти через ділянки, надто небезпечні для людей.

Найважливіше у цій історії - Тайвань. На думку Сінглтона і Бернема, саме Тайвань стане найбільш імовірним полігоном для перевірки нових систем, бо стискає в одну операцію всі найскладніші завдання НВАК: спірні прибережні зони, щільну міську забудову та зв'язок під ударами РЕБ. Сі Цзіньпін прив'язав ціль до 2027 року - сторіччя НВАК. Автори FDD пов'язують цей внутрішній орієнтир із побудовою спроможностей, потрібних саме для тайванського сценарію.

Стратегічний наслідок, попереджають автори, у тому, що машини змінюють поріг втрат, який Пекін готовий прийняти. "Якщо Пекін повірить, що масштабовані робототехнічні системи здатні поглинати втрати, які інакше обмежували б операції, він може ухвалити агресивнішу логіку ризику в кризовій ситуації", - пишуть вони. Армія, яка міняє машини на час і темп, у їхньому розумінні може йти вперед під вогнем там, де живі втрати її б зупинили.

Роботи-вовки не невразливі. Вони залежать від бездротового зв'язку та супутникової навігації, що відкриває їх для глушіння, спуфінгу та кібератак. Дим, туман і лазерні засліплювачі погіршують роботу LiDAR та оптико-електронних і інфрачервоних сенсорів. Навіть легка стрілецька зброя може вивести окремі апарати з ладу, а батарейна логістика прив'язує підрозділи до зарядної інфраструктури, яка стає вразливою точкою. Командир бригади морської піхоти НВАК Ван Жуй публічно попереджав, що надмірна довіра до автоматизації створює нові ризики, коли роботи стикаються з умовами поза межами проектування.

Меморандум FDD пропонує три напрямки відповіді США: посилити санкції та експортний контроль проти китайських фірм у системі військово-цивільної інтеграції, що живлять екосистему автономії; відстежити та використати операційні вразливості робототехнічних систем до того, як вони почнуть діяти на полі бою; розробити окрему стратегію Пентагону з протидії роботам і озброїти Тайвань глушилками, спуфінговими засобами, димовими завісами та іншими дешевими контрзаходами для міської й прибережної оборони.

Роботи-вовки, підсумовують автори, - "лише перша хвиля" значно більших зусиль Китаю з інтеграції автономії у бойові операції. Це може визначати темп, втрати та військову перевагу задовго до перших пострілів.