Мінімальна зарплата в Україні: більше грошей чи новий удар по гаманцю

До повномасштабної війни прожитковий мінімум та мінімальну заробітну плату переглядали декілька разів на рік, тому питання, коли підвищуватимуться соціальні стандарти, виникає регулярно. Враховуючи реальну інфляцію, постійне зростання мінімалки виглядає як суто позитивна новина, але чи так це насправді? Та чи варто очікувати на підвищення мінімальної заробітної плати цього року?

Відповіді на ці та інші питання – у матеріалі Коротко про.

«Універсальний нижній поріг»

З 1 січня 2026 року підвищення мінімальної заробітної плати було не дуже значним. Мінімалка зросла лише на 8% - з 8000 до 8647 грн. Проте це не кінцева сума: ті, хто працюють на мінімальну зарплату, «на руки» отримують на 2 тис. грн менше. Якщо вирахувати з 8647 грн податок на доходи фізосіб та військовий збір, залишиться лише 6658 грн. Як вижити на такі гроші – питання риторичне.

Днями про те, що мінімальна зарплата в Україні не покриває навіть базових витрат, в черговий раз заявили профспілки. Під час Соцфоруму «Зміцнення захисту прав працівників можливе!» було зазначено, що мінімальна заробітна плата в Україні не виконує своєї базової функції соціального стандарту і залишається найнижчою серед порівнюваних європейських країн.

ЗМІ посилаються на голову Всеукраїнської профспілки виробничників, підприємців та трудових мігрантів Наталію Землянську, за словами якої, мінімальна зарплата має бути фундаментальним соціальним орієнтиром, який визначає не лише рівень життя, а й здатність країни утримувати населення.

Ключова проблема – не стільки низький рівень виплат, скільки сама роль мінімальної зарплати в Україні, зазначила фахівець. Мінімалка мала б бути оплатою за просту некваліфіковану працю, але стала універсальним нижнім порогом навіть для кваліфікованих працівників.

Якою має бути мінімалка

Цього року мінімальна зарплата більше не підвищуватиметься – принаймні так закладено у Бюджеті на 2026 рік. І це велика проблема, адже 6658 грн на місяць на руки – дійсно мізерна сума.

При цьому питання, якою має бути гідна мінімальна зарплата, не має правильної відповіді у вигляді конкретної цифри, бо воно вирішується через розрахунки, а не політичне побажання. У багатьох країнах орієнтуються на Індекс Кейтца, який показує співвідношення між розміром мінімальної та середньомісячної заробітної плати.

У країнах Західної Європи цей індекс є показником ефективності боротьби з бідністю, а Міжнародна організація праці (МОП) рекомендує підтримувати індекс на рівні не нижче 50%. Тобто, якщо середня зарплата в Україні складає близько 28 тис. грн, за Індексом Кейтца мінімалка має бути на рівні 14 тис. грн.

Проте просто «взяти і підняти» мінімалку без урахування інших факторів неможливо.

• По-перше, якщо зарплати зростають швидше, ніж продуктивність, бізнес або підвищує ціни, або скорочує працівників, або йде в тінь.
• По-друге, слід враховувати регіональні дисбаланси. Одна й та сама мінімалка по-різному впливає на Київ (та інші великі міста) і на малі населені пункти. У слабших регіонах різке підвищення просто «вбиває» робочі місця.
• По-третє, в умовах повномасштабної війни, коли економіка працює з обмеженими ресурсами, стрімке підвищення виглядає дуже ризикованим.

Мінімальна зарплата в ідеалі має балансувати між двома цифрами: не нижче рівня, що покриває базові витрати, але й не вище рівня, який руйнує зайнятість.

До речі, за словами Землянської, якщо мінімальна зарплата не покриває базових ризиків, людина обирає між тіньовою зайнятістю і виїздом за кордон. А це вже не лише соціальна проблема, а й виклик для демографії, ринку праці та повоєнного відновлення України

Що вище, то краще?

Тема підвищення мінімальної зарплати очікувано викликає величезний резонанс та бурхливі обговорення у соцмережах. Чимало українців впевнені, що саме від цього показника залежить їхній добробут, і варто лише зрости мінімалці, як і доходи підвищаться. Однак економісти часто дотримуються прямо протилежної думки та стверджують: у поточних умовах після підвищення цього соціального стандарту грошей у кишенях українців стане не більше, а менше. Адже підвищення мінімалки автоматично означає зростання податків з ФОПів та співробітників, ще більшу тінізацію економіки та розкручування інфляції.

Ще один мінус полягає в тому, що швидке підвищення мінімальної зарплати звужує різницю між низькокваліфікованою та середньокваліфікованою працею. Це може знижувати мотивацію до підвищення кваліфікації та створювати додатковий тиск на роботодавців.

Можна було б сподіватися на те, що зростання мінімальних стандартів безпосередньо вплине на дохід небагатих домогосподарств, стимулюватиме споживання та швидко поверне кошти в економіку через роздріб та послуги. Проте цілком можливо, що ефект буде слабким через малий внутрішній попит.

Тож підвищення мінімалки може стати дійсно ефективним інструментом соціальної політики лише за умови, що воно інтегроване в ширшу економічну стратегію. Без супутніх реформ - зокрема, стимулювання продуктивності, зниження тінізації, підвищення конкуренції – зростання мінімалки цілком може стати не інструментом розвитку, а фактором макроекономічного дисбалансу.

До того ж економісти не перший рік кажуть про те, що підвищення соцстандартів для зростання добробуту громадян недостатньо. Для проведення адекватної соціальної політики мінімальна зарплата, прожитковий мінімум та неоподатковуваний дохід громадян мають бути однаковими. Це «золотий стандарт» соціальної політики. Натомість в Україні мінімалка (8647 грн) в 2,7 рази перевищує прожитковий мінімум (загальний показник – 3209 грн) та ще й обкладається податками, а неоподатковуваний мінімум становить лише 17 грн.