Путін наляканий і небезпечний: що кажуть розвіддані про страхи президента Росії

Путін боїться замаху та перевороту, про це повідомили європейські розвідки. Що ще лякає кремлівського диктатора: інтернет, народна недовіра, економічний крах – на що можуть спровокувати Путіна його страхи.

Путін боїться замаху

За даними одного європейського розвідувального агентства, які отримало CNN, у Кремлі значно посилили особисту охорону Володимира Путіна.

Згідно з досьє, відвідувачі глави Кремля повинні проходити подвійну перевірку, а особи, які працюють з ним, можуть користуватися лише телефонами без доступу до інтернету. Кухарям, охоронцям і фотографам, які працюють з президентом, також заборонено користуватися громадським транспортом, додається в документі.

У доповіді йдеться, що російські співробітники служб безпеки різко скоротили кількість місць, які регулярно відвідує Путін. Він і його родина перестали їздити у свої звичні резиденції в Московській області та у Валдай.

Також у доповіді йдеться, що у 2026 році він поки не відвідував військові об’єкти, незважаючи на регулярні поїздки у 2025 році.

Путін боїться перевороту

У доповіді йдеться, що з початку березня 2026 року «Кремль і сам Володимир Путін стурбовані потенційними витоками секретної інформації, а також ризиком змови або спроби державного перевороту проти російського президента. Він особливо побоюється використання безпілотників для можливого замаху з боку членів російської політичної еліти».

Але найбільш вражаючий висновок стосується колишньої довіреної особи Путіна, Сергія Шойгу. Відсторонений від посади колишній міністр оборони, який наразі обіймає посаду секретаря Ради безпеки, нібито «пов’язаний із ризиком державного перевороту, оскільки він зберігає значний вплив у вищому військовому командуванні», йдеться у доповіді.

Наскільки це правда і навіщо таку витік робить розвідслужба – сумніваються навіть у CNN, агентство підкреслює, що «у доповіді не міститься доказів на підтримку звинувачень проти Шойгу, якого раніше вважали дуже близьким до Путіна».

Водночас у публікації наводиться яскравий приклад конфлікту у військовому керівництві Росії, названий “Кремлівська сварка”.

Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніла Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року Путін викликав ключових співробітників служб безпеки.

Під час наради начальник Генерального штабу Валерій Герасимов розкритикував голову Федеральної служби безпеки (ФСБ) Олександра Бортнікова за неспроможність захистити своїх офіцерів, які, у свою чергу, поскаржилися на нестачу ресурсів і персоналу для виконання цієї роботи, йдеться у звіті. «Підкреслюючи страх і деморалізацію, які це викликало серед (військовослужбовців), Валерій Герасимов різко розкритикував своїх колег зі спецслужб», — йдеться в документі.

Путін боїться економічного краху

Сукупний дефіцит регіональних бюджетів Росії зросте на 27% і становитиме 1,9 трильйона рублів (25,4 мільярда доларів) у 2026 році, заявив у Раді Федерації міністр фінансів РФ Антон Силуанов. 

Це означає, що нафтові прибутки Росії від війни в Ірані не компенсують витрати. Зростання російської економіки різко сповільнилося, склавши близько 1% минулого року порівняно з 4,9% у 2024 році, повідомляє Reuters.

Російська влада може довго утримувати систему в рівновазі, але ціна цього — постійне збільшення витрат, насамперед військових. Це не обвал, а поступове погіршення — саме такий сценарій аналітики вважають найбільш небезпечним.

А до регіональних бюджетів входить значна частина витрат, пов’язаних з війною в Україні, таких як виплати «свошникам» і їхнім родинам. І в 20 російських регіонах грошей уже не вистачає. Віддадуть «свошникам» – не вистачить лікарям або вчителям.

Звісно, говорити про те, що це може призвести до повстання, було б фантастично. Але падіння рейтингу і поваги до диктатора – не менш небезпечне.

Путін боїться інтернету і народу

Зниження підтримки — тривожний сигнал для Путіна. Найбільший у Росії державний соціологічний центр «Всеросійський центр громадської думки» у п’ятницю зафіксував падіння рейтингу схвалення Путіна до 65,6%, що є найнижчим рівнем з початку війни і зниженням на 12,2 процентних пункти з початку року. 

Якщо такі цифри дає державна соціологія в країні, де взагалі небезпечно говорити і можна сісти за непідтримку війни, то можна уявити, що реальні цифри ще значно нижчі.

Народ розчарований економічними труднощами, санкціями, довгою війною. Кремль боїться, що суспільство перестане підтримувати війну — навіть без масових протестів.

А тепер ще й обмеження інтернету. Тут влада Росії потрапила у замкнене коло – інтернет забороняють (разом із VPN), щоб менше поширювалося інформації і закликів до протестів. Але саме через це і зростає обурення.

Путін боїться і може «зірватися»

Усе це може призвести загнаного в кут диктатора до небезпечних і неадекватних рішень. Колишній високопоставлений співробітник ЦРУ Гленн Корн заявив британському таблоїду The Sun, що режим Володимира Путіна готовий у будь-який момент «зірватися» і спровокувати насильницьку кризу. 

«Слід очікувати продовження бойових дій в Україні, а також дій проти НАТО. Або зі східного флангу, що ставить Велику Британію під удар, або з Арктики», - каже Корн.

Диктатор перебудував державу, економіку і навіть систему освіти навколо своєї війни в Україні, зазначає експерт. І це свідчить про те, що Путін просто так не зупиниться. А серед його цілей може бути і Британія.

Старша викладачка кафедри військових досліджень Королівського коледжу, доктор Рут Дейермонд, заявила: «Велика Британія повинна визнати, що Путін розглядає своє вторгнення як „війну проти Заходу“. А серед західних держав Велика Британія є головною мішенню для ненависті з боку російського уряду».

Звісно, вірити страшилкам із таблоїда не обов’язково і навіть шкідливо. Але скільки разів останнім часом траплялося те, що статися ніяк не могло?