Що за MNDAA? «Операція 1027»

Примітка редакції. Не шукайте у М'янмі натяк на Україну. Але ляльковод у тому конфлікті — майже як наш ворог, тільки хитріший.

Звісно, наші події 2013-2014 років не хочеться порівнювати з тим, що коїлось у М'янмі. Обидві «наші» сторони внутрішнього конфлікту відрізнялися від колег по нещастю.

Але потім і там, і там було вторгнення. А російська і китайська гібридні кампанії практично ідентичні. Пропустимо 2021 рік, коли М'янма ще сама не розуміла, що сталося. І, мабуть, 2022 рік також. Для нас коректніше буде взятися за 2023-й, оскільки тоді паралельно з перебігом війни в Україні більше знахабнів Китай.

27 жовтня 2023 року «Альянс трьох братів» (MNDAA, TNLA і Arakan Army) розпочав масштабний наступ у Північному Шані, так звану «Операцію 1027». Офіційно її обґрунтували необхідністю знищити центри онлайн-шахрайства, що належали «чотирьом сім'ям» Кокана (клани Бай, Вей і Лю).

Уявіть, що 24 лютого 2022 року Путін атакує нас не з балачками про демілітаризацію, а з бажанням закрити дніпровські офіси. Відчуваєте, наскільки це дивно звучить навіть для нас зараз?

Також тут є дивовижний збіг. Китай у той період був вкрай роздратований використанням Наіп'їдо кримінальних мереж, орієнтованих на китайських громадян. КНР видала ордери на арешт низки проджунтових діячів, зокрема Бай Суочена.

По суті, Пекін створив політичне прикриття для операції MNDAA, формально не порушивши власного принципу невтручання. Це класичний механізм непрямого управління: спонсор формує умови, за яких проксі-актор отримує можливість діяти більш самостійно.

Вкрай важливе застереження. «Тактична самостійність» MNDAA не означає стратегічної. Коли в серпні 2024 року організація наблизилася до союзу з Урядом національної єдності (УНЄ) і з'явилися чутки про відкриття офісу УНЄ в Лашо, Пекін негайно втрутився. Тож порівняйте це з армією. Якщо Пекін грає роль на рівні Генштабу чи армійського корпусу, то його проксі — лише бригада.

Реакція КНР на спробу MNDAA самостійно визначати власну політичну орієнтацію виявилась безпрецедентною. Пекін запровадив так звану політику «п'яти розрізів»:

1. Блокування електропостачання кокангського регіону;
2. Перекриття водопостачання;
3. Відключення інтернету;
4. Припинення постачання пального і медикаментів;
5. Обмеження пересування через прикордонні переходи.

Паралельно інші проксі під китайським впливом — UWSA і NDAA (Монгла) — отримали попередження дотримуватися санкційного режиму під загрозою наслідків. Це оголило ієрархічну структуру всієї системи збройних угруповань на півночі М'янми. Пекін має механізми примусу, здатні поставити на коліна навіть найбільших етнічних акторів. Але потім він ні при чому.

Командувача Пен Деженя «викликали до Юньнані наприкінці жовтня [2024 року] і утримували там на невизначений термін». Фактично йдеться про затримання лідера союзної організації на китайській території — механізм контролю, безпрецедентний за своєю відкритістю.

Підсумком тиску стала публічна заява MNDAA, розміщена на офіційних акаунтах у соціальних мережах (зокрема в офіційному Facebook/Telegram-каналі «The Kokang») 4 вересня 2024 року і повторно оприлюднена 19 вересня: «Наша політична червона лінія — не вступати в союзи і не співпрацювати з тими, хто виступає проти Китаю».

Ця заява стала прямою відповіддю на «три червоні лінії», сформульовані міністром закордонних справ Ван І: недопущення громадянського безладу, збереження членства в АСЕАН і недопущення зовнішнього втручання.

Декларація не була добровільною. Вона з'явилася лише після застосування «п'яти розрізів». Проте її публічний характер створив де-факто політичний документ, що зафіксував ієрархію лояльності MNDAA.

Шо ж, пора додати до китайської «ДНР» не лише політичних штрихів. Наприклад, згадаємо верифікований випадок участі кадрового офіцера НВАК у кокангському конфлікті.

У 2015 році South China Morning Post повідомила, що генерал-майор Хуан Сін, колишній керівник дослідницького управління Академії військових наук НВАК, був затриманий і переданий військовому трибуналу — формально за обвинуваченням у шахрайстві.

Згодом джерела, близькі до академії, вказали на інший характер порушення. Його головним проступком була передача засекречених даних повстанцям кокангського регіону північної М'янми.

За даними SCMP, Хуан Сін вчинив політичну помилку, підтримавши кокангських повстанців, що «поставило у незручне становище» вище керівництво. «Підібрали зручне обвинувачення, щоб його покарати», — повідомив виданню один із відставних старших полковників.

Це лише підтвердило здогадки про існування неформальних мереж симпатії й оперативних зв’язків усередині НВАК, паралельних офіційній політиці. А характер покарання — використання формального обвинувачення як прикриття — свідчив про небажання Пекіну публічно визнати злочин. Бо такий крок підірвав би його власний наратив про «невтручання».

Сам факт арешту за «підтримку» вказує на те, що підтримка була достатньо суттєвою, щоб спричинити політичні наслідки на найвищому рівні.

Йдемо далі. Офіційні джерела м'янманської армії у 2015 році фіксували присутність китайських найманців у лавах MNDAA. Згідно з одним із детальних польових звітів бірманською мовою, мобільна колона піхотного батальйону IB-125 зіткнулась із «понад 500 бійців у складі підрозділу кокангської армії. Більшість становили бійці НВАК, що працювали як китайські найманці».

Ніщо не видавало Штірліца, крім папахи і парашута. Знаєте, чим воювали китайські «іхтамнєти»? Їхній підрозділ використовував китайські великокаліберні снайперські гвинтівки класу Barrett, які в перші ж хвилини бою вивели з ладу більшість ворожих офіцерів.

Якщо хтось скаже, що це в будь-якому воєнторгу купити можна — у нас так «шахтарі танки знайшли». Майте совість.

Сутичку за участі китайських снайперів у М'янмі розібрали до деталей. Згодом з'ясувалося, що це нова тактика — вести концентрований снайперський вогонь у поєднанні з проникненням. І ці кроки інтерпретувалися м'янманською військовою розвідкою як спеціально розроблена для бірманського операційного театру доктрина НВАК.

Провладні Telegram-канали — Ye' Ba Nyein, Mai Wei, Ko Thet, Thazin Oo і Sergeant Po Si — у липні 2024 року відповіли скоординованою інформаційною операцією. Тоді вони заявили, що «Операція 1027» є проксі-війною, а MNDAA діє за прямої підтримки НВАК. Mizzima зафіксувала, що 16 липня 2024-го канал Ye' Ba Nyein прямо заявив: «Китай стоїть за атакою на Лашо». Аналогічні наративи розмістили Mai Wei, Sergeant Po Si та інші.

Показово, що офіційний акаунт MNDAA, The Kokang, звинувачення у прямій військовій участі НВАК відкидав, роблячи акцент на етнічній і політичній ідентичності організації. Які ще козаки з Кубані, просто тут всі російськомовні та православні. Якось так.

Аналітики Modern Diplomacy фіксують системний вимір: «НВАК, що має обмежений бойовий досвід, давно використовує М'янму як випробувальний полігон». Це судження непрямо підтверджується типом застосовуваного озброєння, тактичними патернами і паралелями з діями на інших периферійних театрах.

Північний Шан у цьому контексті функціонує як зона обмеженого оперативного експерименту. Там НВАК має можливість тестувати свої нові доктрини в умовах реального конфлікту, а ще без жодних політичних втрат.

Китайсько-м'янманський економічний коридор (CMEC) є флагманським компонентом Ініціативи «Пояс і шлях» (BRI) стосовно М'янми. Угоду про його реалізацію було підписано у квітні 2019 року на Другому форумі «Поясу і шляху». Коканг займає у цій системі вузлову позицію. Без нього проект не має сенсу.

Після перевороту 2021 року Китай запустив Транспортний коридор Юньнань-М'янма-Янгон-Індійський океан, а вже далі тягнувся маршрут із поєднанням морського, залізничного і автомобільного транспорту.

У разі повного введення в експлуатацію цей маршрут дозволить доставляти товари із Сінгапуру до Центрального Китаю за 72 години за схемою:

1. Янгон
2. Мандалай
3. Лашо (де ми згадували бойові дії за участі іхтамнєтів)
4. Хсенві
5. Чіньшвехо (Kokang SAZ)

Це забезпечить Юньнані — провінції, яка історично була без виходу до моря, наземний шлях до Індійського океану. Ще й найкоротший з усіх можливих.

Критично важливо, що ключові вузли цього маршруту (Лашо, Хсенві, Куткай, Чіньшвехо) опинилися під контролем MNDAA за підсумками «Операції 1027». Це не випадковість.

14 березня MNDAA раптово розпочала наступ проти TNLA (Ta'ang National Liberation Army) — свого союзника по «Альянсу трьох братів». За дві доби вдалось взяти під контроль Куткай, розташований на шосе Лашо–Мьюз за 75 км на північ від Лашо.

Тут дуже показова хронологія. 13 березня, лише за добу до початку операції, спеціальний посланець Китаю з азійських справ Ден Сіцзюнь прибув до Наіп'їдо на переговори з місцевим міністром закордонних справ. Там вони зосередилися на «стабільності в охороні кордону та співробітництві».

У день захоплення Куткая представники MNDAA зустрілися з офіцерами хунти в Лашо. За кілька годин ключове шосе Мьюз-Мандалай, тобто головну наземну торговельну артерію між Китаєм і М'янмою, було відкрито.

Місцеві ресурси писали, що MNDAA попросила KIA відвести свої сили від блокпостів «на 8 км від дороги Лашо-Мьюз, щоб MNDAA могла контролювати весь 174-кілометровий торговельний маршрут з М'янми до Китаю». KIA була змушена ліквідувати свої КПП на даному маршруті. Не виключено, що якраз під тиском Китаю.

Паралельно Пекін заборонив FPNCC (Federal Political Negotiation and Consultative Committee) під керівництвом UWSA втручатися в конфлікт, заявивши, що «врегулює питання напряму». КНР де-факто перехопила функції регіонального арбітра, обходячи навіть прокитайські структури на кшталт FPNCC.

Що це означає, якщо не фантазувати? Відбувся тихий перехід до більш прямого оперативного управління. Десь ми це вже бачили.

Далі буде