$150 млрд, масові звільнення і військові контракти: AI входить у фазу сили

Смартфон OpenAI до 2028 року

Аналітик Мін‑Чі Куо повідомив, що OpenAI працює над власним смартфоном і веде переговори з виробниками чіпів. Вихід на ринок очікується у 2028‑му; специфікації — до кінця 2026‑го або на початку 2027‑го. Серед партнерів називають MediaTek, Qualcomm та Luxshare (виробництво і дизайн системи).

Ставка — на модель «AI‑агентів», що виконують задачі замість користувача. Замість навігації між застосунками — один інтерфейс, який сам вирішує завдання від пошуку до дій. Водночас досвід Google із Pixel показує: перехід у «залізо» складний — від проблем із перегрівом до пошуку форм‑фактора. Інтеграція AI у наявні платформи (Gemini в екосистемі Google, експерименти Apple із ChatGPT) поки виглядає прагматичнішою.

Google і Пентагон: межа декларацій

Видання The Information повідомило про закриту угоду Google з Міністерством оборони США, що дозволяє використовувати AI‑моделі компанії в «будь‑яких законних справах держави». Документ підписано менш ніж за добу після внутрішнього протесту співробітників, які вимагали заборонити військове застосування.

Формально угода містить обмеження: без масового внутрішнього стеження та автономної зброї без людського контролю. Проте Google не має права накладати вето на рішення уряду щодо застосування технологій — отже, обмеження можуть бути декларативними. Раніше подібні контракти мали OpenAI та xAI. На цьому тлі позиція Anthropic — не послаблювати обмеження — стала і маркетинговим, і HR‑ходом.

Суд на $150 млрд: Маск проти OpenAI

27 квітня в Каліфорнії стартував процес за позовом Ілона Маска проти OpenAI. Сума — $150 млрд. Маск звинувачує CEO Сема Альтмана і президента Грега Брокмана у відході від некомерційної місії до прибуткової моделі. Він вимагає їх усунення та компенсації, яка, за його словами, має піти не йому, а некомерційному підрозділу.

Маск був співзасновником і раннім інвестором, але залишив компанію у 2018‑му через розбіжності щодо контролю та стратегії. OpenAI не заперечує реструктуризації, пояснюючи її потребою в мільярдних інвестиціях, зокрема від Microsoft. Процес поділено на два етапи: спершу визначать факт порушень, далі — можливу компенсацію. Очікується, що справа може затягнутися.

80 хвилин до задачі Ердеша

23‑річний Ліам Прайс без профільної математичної освіти приблизно за 80 хвилин роботи з ChatGPT отримав доведення гіпотези Пала Ердеша про примітивні множини — набори чисел, де жодне не ділиться на інше. Ердеш припускав, що певна сума для таких множин не перевищує одиниці; понад 60 років довести це не вдавалося.

Прайс працював із моделлю як із партнером, просив «нетривіальні та креативні підходи», перебираючи ідеї до появи робочого напряму. Результат перевірили професійні математики; зокрема, Теренс Тао відзначив новизну підходу. Сирий текст доведення довелося переписувати й структурувати — цінністю стала сама ідея, що може відкрити шлях до розв’язання суміжних задач.

Підсумок: перерозподіл сили

Якщо зібрати всі ці історії в одну картину, стає видно спільний вектор. AI більше не окрема індустрія — це інфраструктура впливу.

Нейроінтерфейси розширюють можливості людини. Корпорації звільняють тисячі, щоб інвестувати в обчислювальну перевагу. Стартапи замінюють команди моделями. Держави укладають контракти, які стирають межу між цивільним і військовим застосуванням. А окремі користувачі отримують інструмент, здатний проривати бар’єри, що десятиліттями стримували науку.

Головне питання вже не в тому, чи небезпечний або корисний штучний інтелект. Питання в іншому: хто контролює його масштабування — корпорації, держави чи індивіди — і як швидко цей контроль концентрується.

Саме це й стало головною темою тижня, який показав: AI переходить із фази експерименту у фазу сили.