47 000 процесорів і жодного GPU: Китай будує рекордний суперкомп'ютер на 2 ExaFLOPS - віримо?
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2Fbd361f27938145226a01e764db0dc13d.png)
Китай представив суперкомп’ютер потужністю 2 ExaFLOPS, що працює виключно на CPU: 47 000 процесорів у 92 обчислювальних стійках у черговій спробі обігнати США. Без GPU. Система Lingsheng націлена на два ExaFLOPS, використовуючи виключно центральні процесори.
Китайський центр суперкомп’ютерних обчислень оголосив про плани щодо машини, яка досягне двох ExaFLOPS, використовуючи виключно центральні процесори. Система Lingsheng, представлена на конференції в Шеньчжені у квітні 2026 року, розмістить 47 000 процесорів у лише 92 обчислювальних стійках. Лу Юйтун, директор Національного центру суперкомп’ютерних обчислень у Шеньчжені та головний розробник системи, пояснив, що апаратний і програмний стек є “повністю незалежно керованим”.
Принципово інша архітектурна стратегія
Сучасні екзаскейл-машини в галузі значною мірою покладаються на GPU-акселератори або спеціалізоване обладнання. Це робить підхід із використанням виключно CPU суттєвим відходом від усталених світових тенденцій. Система використовує вітчизняні високопродуктивні CPU разом із вбудованою пам’яттю з високою пропускною здатністю та високошвидкісними мережами з’єднань. Вона також включає 3D-обчислення з плаваючою ортогональною точністю та повне рідинне охолодження для управління тепловими показниками.
“Суперкомп’ютер LineShine складається з 20 480 обчислювальних вузлів. Кожен вузол оснащений двома процесорами LX2 на базі ARMv9. Кожен LX2 інтегрує два обчислювальні кристали (304 ядра загалом) і вісім стеків HBM на корпусі (32 ГБ, сукупна пропускна здатність 4 ТБ/с). Вузли з’єднані через високошвидкісну мережу LingQi з дворівневою багатошинною топологією fat-tree, що забезпечує пропускну здатність 1,6 Тбіт/с на вузол”, — пишуть HPC Wire.
Згідно з оголошенням, платформа Lingsheng досягає проривів у шести основних технічних напрямах: архітектурі, продуктивності, енергоспоживанні, програмуванні, масштабованості та надійності. Система підтримує екзаскейл-обчислювальну потужність з екзаскейл-зберіганням та петаскейл-комунікацією, а також використовує те, що офіційні особи описали як найбільшу у світі централізовану технологію рідинного охолодження. Пілотна верифікаційна фаза використовує 100 серверів Huawei Kunpeng на базі ARM-архітектури Taishan cores із загальною кількістю 12 800 ядер.
“У 2023 році співзасновник TOP500 Джек Донгарра заявив, що у сфері екзаскейл-обчислень США, найімовірніше, програють Китаю. Хоча колись Китай мав більше машин у списку, ніж будь-яка інша країна, через геополітичні фактори — зокрема торговельні санкції — країна скоротила кількість поданих заявок, вирішивши натомість публікувати власну версію списку, що складається виключно з вітчизняних систем”, — кажуть Data Center Dynamics.
При масштабуванні до повного виробництва та й та сама конструкція системи включатиме 1 580 блейд-серверів на базі x86 CPU із 101 120 ядрами та теоретичним піковим показником понад 10 PetaFLOPS. Повна інфраструктура також включає 36 мережевих стійок, що підтримують міжз’єднання на мільйон портів. Крім того, передбачено 650 ПБ запланованого сховища, розподіленого між 428 вузлами, і 67 стійок зберігання з рідинним охолодженням, що забезпечують пропускну здатність 10 ТБ/с.
“Заяви Китаю щонайбільше є сумнівними. Якщо буквально читати оголошення, Китай каже, що зможе досягти 2+ екзаФЛОПС у якийсь момент у майбутньому”, — пише Tom’s Hardware.
Найшвидший комп’ютер у світі на сьогодні — El Capitan Міністерства енергетики США — працює на 44 544 APU AMD MI300A, що інтегрують кристали CPU та GPU в одному корпусі. Якщо стійка продуктивність Lingsheng у 2 ExaFLOPS буде досягнута, він перевершить показник El Capitan за тестом Linpack — 1,809 ExaFLOPS. З іншого боку, показник 2 ExaFLOPS для системи Lingsheng є теоретичною величиною, тоді як El Capitan вже має теоретичне значення 2,79 ExaFLOPS. Таким чином, твердження про перевершення найшвидшого комп’ютера у світі видається недосяжним при порівнянні теоретичних значень між собою.
Відкриті питання та недоведені можливості
Щодо системи Lingsheng залишається кілька ключових питань без відповіді — насамперед тому, що для цієї машини не існує жодних бенчмаркових даних. Хоча Китай стверджує, що система не спиратиметься на постачальників не з КНР, вітчизняні варіанти x86 країни залишаються обмеженими Zhaoxin та Hygon. Жодна з цих вітчизняних альтернатив не продемонструвала процесорів, здатних конкурувати із сучасними розробками від Intel або AMD.
“El Capitan вже теоретично здатний на 2,79 екзаФЛОПС, тому важко зрозуміти, як китайський проєкт взагалі зможе ‘встановити новий орієнтир для світових суперкомп’ютерних обчислень’, якщо навряд чи запрацює навіть через п’ять років”, — додають Tom’s Hardware.
В оголошенні також не було названо конкретних постачальників для виробничої системи та не вказано операційних термінів її завершення. Щодо потенційних застосувань, технологія охоплює дев’ять галузей, серед яких дистанційне зондування, матеріалознавство, біоінформатика, метеорологія, фармацевтика, нафторозвідка, штучний інтелект, науки про життя та електромагнітне моделювання.
“Під час тестування системи на одному CPU було досягнуто продуктивності 578 токенів на секунду при роботі з моделлю DeepSeek — а загальна пропускна здатність повністю зібраної системи має бути у 100 разів вищою/ Примітно, що офіційні заяви про продуктивність Lingsheng не рівнозначні валідованому запису в рейтингу TOP500, який використовує конкретні бенчмарки на кшталт HPL. Якщо Китай не опублікує всі технічні деталі або не погодиться на порівняльне тестування, вплив системи відчуватиметься всередині країни, але верифікувати його ззовні буде значно складніше”, — має сумніви Wccftech.
Одна дослідницька група повідомила про досягнення паралельної масштабованості 81% для розрахунків із перших принципів із залученням 100 мільйонів атомів. Інша група заявила, що віртуальний скринінг сполук у трильйонних масштабах може підвищити ефективність у 1 000 разів завдяки поєднанню ШІ та навчання з підкріпленням. Однак це залишаються теоретичними твердженнями доти, доки функціонуюча машина не надасть верифіковані бенчмаркові результати.
Джерело: TechRadar