"Допомога Україні – не благодійність": інтерв'ю адмірала Бауера про фронт, зброю і закінчення війни

Зараз Україні надходить менше озброєння від Заходу, зокрема через війну на Близькому Сході. Проте навіть у таких умовах Україна демонструє надзвичайну ефективність у відбитті російських атак та ударах по стратегічних об'єктах глибоко в тилу Росії. Крім того, Сили оборони за останні кілька місяців почали повертати окуповані території.

Таку думку висловив колишній голова Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер в інтерв'ю 24 Каналу в рамках Київського безпекового форуму. Він також розповів, чи може Володимир Путін зупинити війну та чому Україна не отримала необхідне озброєння на початку вторгнення. Деталі – читайте далі у матеріалі.

Які військові досягнення України вражають Захід?

Яка ваша загальна оцінка ситуації на полі бою в Україні та глобальної картини війни, яка триває вже п'ятий рік? Що ви хотіли б, щоб західна аудиторія знала про війну в Україні саме зараз, на цьому етапі війни?

Насамперед залишається визначним досягненням українських військових та українського народу – те, що Україна досі є суверенною державою. Я думаю, що багато хто 24 лютого 2022 року не вірив, що війна в Україні триватиме довго, і що Україна на п'ятому році цієї війни все одно залишатиметься суверенною державою.

Якщо ж подивитися на ситуацію на полі бою зараз, є ще кілька помітних досягнень Збройних Сил України. Насамперед за останні кілька місяців вони знову відвойовують та повертають території у росіян. Це чудова новина.

Крім того, те, як Україна зараз працює за допомогою ППО проти комбінованих ударів ракетами та дронами, які росіяни регулярно завдають, також є визначним досягненням. Особливо через те, що від Заходу надходить менше озброєння, зокрема через війну США та Ізраїлю проти Ірану. Проте Україна все ще демонструє надзвичайну ефективність у протидії російській протиповітряній обороні, ракетам та повітряним загрозам.

Отже, у багатьох аспектах я вважаю, що Україна може пишатися своїми досягненнями. І ми, демократична частина світу, маємо продовжувати підтримувати Україну з багатьох причин. Насамперед ми не повинні дозволити суверенній державі зникнути внаслідок нападу іншої держави – держави-агресора. Крім того, це важливо для безпеки Європи та демократичного світу загалом. Тож це заклик до всіх країн, які підтримують Україну.

Повне інтерв'ю адмірала Роба Бауера: дивіться відео

Багато в чому також вражає те, наскільки значну підтримку Україна отримувала за останні 4 роки від 50 країн. Без цього їй було б набагато складніше продовжувати боротьбу з Росією. Однак чим довше триватиме війна, тим більше обговорень буде у цих країнах. Чи це потрібно? Чи не слід нам зупинитися? Чи потрібно продовжувати?

Моє послання: нам треба продовжувати, адже це у наших інтересах. Це не благодійність. Це – інвестиція у нашу безпеку.

Україна також розширила свої можливості у війні дронів, завдаючи ударів по російському нафтовому експортному терміналу в Туапсе. 40% нафтопереробних потужностей Росії постраждали від ударів безпілотників, які проходять повз систему ППО ворога. Як ви оцінюєте цей новий підхід, велику дальність уражень?

Думаю, націлювання на логістику вашого ворога – це не новий підхід сам по собі. Однак нове те, на яку відстань Україна здатна завдавати дедалі більше ударів по Росії за допомогою систем озброєння власного виробництва. Я гадаю, що це щось нове.

А прагнення атакувати логістичні можливості свого противника так само давнє, як і сама війна. Адже якщо ви переконаєтеся, що ваш ворог не може продовжувати війну через нестачу нафти, нестачу людей, нестачу їжі, запчастин або чогось іншого, – тоді війна припиняється. Тому це давня істина, як і сама війна. Люди завжди намагалися це робити.

І, звісно, ​​дальність озброєння дозволяла державам під час війни завдавати ударів дедалі глибше по території противника. Деякий час для цього використовували західні системи озброєння, такі як HIMARS та інші. Однак існували обмеження, і той факт, що зараз Україна використовує дрони не лише вздовж лінії фронту, а й у наступальному режимі, значно глибше на території Росії, є вражаючим досягненням.

До речі, президент Володимир Зеленський анонсував посилення ударів по території Росії. Зокрема, він наголошував увагу на далекобійних системах.

Технологічно українці розв'язали низку проблем. Зокрема, дальність дії цих дронів, а також керування ними на таких великих відстанях. Тож я думаю, що сама мета не є чимось новим, але здатність України це робити відносно нова. І це вражаюче досягнення.

Чи може Путін зупинити війну?

Чи вважаєте ви особисто, що Україна зараз має перевагу у цій війні?

Я вважаю, що стратегічно росіяни програли цю війну. Адже якщо подивитися на те, чого вони хотіли досягти, то вони не досягли жодної зі своїх стратегічних цілей. Вони навіть не захопили Донецьку та Луганську області після 12 років війни. Тому я вважаю, що це стратегічний провал росіян.

На початку повномасштабної війни росіяни захопили багато території. Однак українці повернули собі за період із квітня до вересня 2022 року 50% території, яку росіяни спочатку захопили. Це було вражаюче. І я насправді переконаний, що якби ми тоді надали Україні всі системи озброєння, які згодом передали, то війна зараз перебувала б на зовсім іншому етапі. Тому що українці були б набагато успішнішими того літа у поверненні чи відвойовуванні територій, які спершу захопили росіяни.

Зараз кількість втрат із російської сторони вражає. Це дуже багато. Мовиться про понад мільйон вбитих або поранених солдатів. Насправді кількість їхніх втрат на квадратний кілометр різко зросла, починаючи з 2024 року. Вона збільшилася у 2025 році та продовжує збільшуватися у 2026 році. Тож ціна, яку платять росіяни, величезна. І це успіх України.

Завжди простіше, хоч і не просто в буквальному значенні, захищати позицію, ніж її атакувати. Однак навіть зараз, за останні кілька місяців, українці деокуповують території і досягають успіху. Тож у багатьох аспектах росіяни не процвітають.

Однак їхня готовність страждати також вражає. І коли мовиться про перший фактор, ми говорили про кількість загиблих та поранених військових, безумовно, це має величезний вплив і на їхню економіку. Росіяни втрачають величезні гроші. Вони фактично зруйнували свою економіку.

Росіяни перейшли на військову економіку, що є здобутком. Вони виробляють більше, ніж їм потрібно для війни проти України, тож відновлюють свої збройні сили. Це турбує всіх нас. Однак все це, схоже, не має значення, коли мовиться про рішення припиняти війну чи ні.

Тож чи є на тлі цього шанс, що війна скоро закінчиться? Я не бачу жодних ознак цього. Думаю, поки що немає ознак того, що Путін хоче зупинити війну. І є кілька причин:

• Путін не досяг жодної зі своїх стратегічних цілей;
• його військова економіка працює добре, але якщо війна закінчиться, він не матиме економіки, яка створює додану вартість для країни;
• в Україні перебуває 700 тисяч російських солдатів, які потім повернуться та створять багато проблем у Росії.

Отже, стимули для Путіна припинити війну фактично дорівнюють нулю, на жаль.

Чи зможе він зупинити війну?

Гадаю, він може зупинити війну, але є інший момент. Звичайно, я не експерт, і я ніколи не розмовляв з Путіним, але це, мабуть, несумісне з його гордістю та уявленням про мужність чи щось подібне, щоб так вчинити. І треба також розуміти, що він досі може подавати цю війну як успіх, оскільки повністю контролює інформаційний простір у Росії.

Цікаво, що сам Путін заговорив про перемир'я на 9 травня, адже переживає за безпеку параду. Політтехнолог Тарас Загородній вважає, що Україна дійсно може готувати "сюрприз" росіянам до 9 травня, адже її військові спроможності значно зросли, навіть якщо порівнювати з минулим роком.

Чому на початку вторгнення Україна не отримала необхідне озброєння?

Повернімося у перші роки повномасштабного вторгнення. В одному з інтерв'ю ви сказали, що ядерна зброя була головною причиною, чому НАТО не приєдналася до війни проти Росії. Чи не могли б ви пояснити, чи вважаєте ви, що ядерна зброя була найбільшим фактором стримування?

Я не пам'ятаю, чи я так сказав, але сталося ось що: декілька лідерів в Альянсі були дуже стурбовані тим, що якби ми надали Україні певні види озброєння в той період, це могло б призвести до ескалації конфлікту.

Озираючись назад, ми можемо сказати, що це було не так, бо "червоні лінії", про які говорив Путін, фактично ніколи не були справжніми "червоними лініями". Він блефував. Адже коли ми говорили про танки, про HIMARS, про F-16 або про ATACMS – щоразу росіяни говорили, що це "червона лінія". І потім, після кількох місяців обговорень, ми їх передавали, і насправді нічого не відбувалося.

Однак це, звісно, ​​з огляду на те, що ми знаємо зараз. Якщо ви є лідером в Альянсі, передаєте свої системи озброєння і одночасно стурбовані чи переконані, що це може призвести до війни між НАТО та Росією, ви можете не погоджуватися або погоджуватися, але ваша відповідальність – думати про це.

Можна сказати, що це було неправильно, але це легко, коли озираєшся назад. Якщо в той момент ви в такій позиції і справді так думаєте, тоді, звичайно, це проблема, яку вам потрібно розв'язати. І якщо ви, як Альянс, перебуваєте у стані війни з Росією, то частиною цієї дискусії та роздумів про війну, звичайно, є ядерне стримування. Тому це є частиною обговорення.

Тож оскільки Росія є ядерною державою, це не просто країна зі звичайними видами озброєння. Це країна зі звичайними видами озброєння, а також ядерною зброєю.

Чому війна на Близькому Сході вигідна росіянам?

Розгляньмо також війну США та Ізраїлю проти Ірану. Як це впливає на війну Росії проти України та на позиції сторін за столом переговорів?

Це має низку економічних наслідків. Один із них полягає в тому, що внаслідок війни Ізраїлю та США з одного боку та Ірану з іншого дефіцит енергоносіїв зріс, і як наслідок – підвищилися ціни. Як країна-виробник нафти, Росія виграє від цього, оскільки отримує більше доларів за барель.

Водночас США дозволили послабити санкції проти Росії, принаймні на певний період. Тому що тоді російська нафта могла б замінити частину іранської, яка не надходить із Перської затоки. Отже, з фінансового погляду росіяни отримують вигоду від війни і проблем, що виникають через неї.

Крім того, кількість озброєнь, що застосовуються на Близькому Сході не тільки Іраном, а й державами Перської затоки, Ізраїлем для захисту від іранських атак, а також Сполученими Штатами, звичайно, призвела до виснаження значної частини їхніх запасів як у країнах затоки, так і в Ізраїлі та США.

Як наслідок, частину озброєнь, що європейські країни закуповували для України, тепер перенаправляють, наприклад, на американські запаси, оскільки їхній рівень стає надто низьким. Звісно, ​​це не на користь України.

Водночас я вважаю показовим, що результати протиповітряної оборони в Україні щомісяця покращуються. Зокрема, завдяки власному виробництву дронів для протидії "Шахедам". Також Україна відвойовує у росіян дедалі більше територій. Тому, попри те, що постачання озброєнь не відповідає узгодженому чи очікуваному рівню, Україна фактично досягає великих успіхів.

Отже, можна сказати, що завдяки винахідливості України, її промисловості та Збройним Силам вдалося частково компенсувати проблему, спричинену іншою війною. І це є величезним викликом. Це означає, що ми знову маємо висловити Україні величезну подяку та визнання.

Чи наважиться Росія напасти на НАТО?

Чи готове НАТО до війни з Росією?

Якщо ви поставите це питання Верховному Головнокомандувачу Об'єднаних Сил НАТО в Європі, він скаже, що НАТО готове воювати проти Росії.

Зверніть увагу! У Сполучених Штатах вирішили створити ядерну бомбу для конкретної цілі в Росії. Мовиться про зброю для ураження укріплених підземних цілей. Міністерство енергетики США вже запросило майже 100 мільйонів доларів на розробку такої зброї.

Я думаю, що стримування працює. Росіяни досить розумні, щоб не нападати на НАТО, бо якщо вони це зроблять, Росія програє цю війну. Однак питання в тому, чи буде нинішнє ефективне стримування так само ефективним через кілька років? Якщо ми не нарощуватимемо виробничі потужності в промисловості, то цей баланс може зміститися в небажаному напрямку.

Тому, на мою думку, нам потрібно старанно працювати в межах Альянсу, щоб справді виконати те, що ми пообіцяли одне одному. Водночас нам потрібно збільшити запаси власних збройних сил, відповідно, наростити виробничі потужності і одночасно продовжувати підтримувати Україну. І це друга причина, чому ми маємо збільшити наше оборонне виробництво ще більше.