Юрій Кондратюк: українець, який відкрив шлях до Місяця

Український вчений Юрій Кондратюк був одним із фундаторів сучасного ракетобудування та космонавтики. Він створив найвигідніший маршрут до Місяця, яким згодом скористалися американці на кораблях «Аполлон». Чим ще запам’ятався Кондратюк і яким був його життєвий шлях – розповість видання Viva.ua.

Дитинство та юність

Олександр Шаргей (справжнє ім'я вченого) народився 9 червня 1897 року у Полтаві. Його мати Людмила походила зі шляхетського роду Шліпенбахів – її предки були шведами. Жінка працювала викладачкою французької мови. Батько Юрія – Ігнатій – був євреєм, який прийняв католицьку віру.

Олександра виховувала бабуся Катерина та її другий чоловік Яким Даценко. Він був статським радником і лікарем міста Зінькова. Мати майбутнього вченого хворіла й перебувала у психіатричній лікарні, а тато постійно навчався. У 1910 році батьки Олександра померли, і він оселився у Полтаві з бабусею.

Шаргей вчився у Другій полтавській чоловічій гімназії і у цей час почав активно цікавитися міжпланетними польотами. Одними із перших тем, які досліджував Олександр, були розробка глибоких шахт для отримання земного тепла та запуск кораблів для польотів до зірок.

Навчання у гімназії хлопець закінчив зі срібною медаллю. Вже тоді він почав задумуватися про підкорення космосу. Науковець здобув вищу освіту у Петроградському політехнічному інституті. У той час Олександр завершив блокнот-рукопис із теорії космонавтики, утім, потрапив до армії.

Служба в армії і участь у війні

Олександр вступив до військового училища у Тбілісі, де отримав звання прапорщика і був зарахований до піхоти. У 1917-1918 роках Шаргей брав участь у боях проти Туреччини на Південному Кавказі. Після Жовтневого перевороту він став командиром кулеметного взводу.

Згодом чоловік потрапив до Білої армії, але дезертував і поселився у Смілі. Щоб ніхто не знав про досвід кадрового військового, чоловік змінив ім’я та прізвище на Юрій Кондратюк. Саме так називався знайомий родички, схожий за статурою з Олександром. Він помер від туберкульозу у 1921 році.

У ті часи Кондратюк працював на різних роботах, аби заробити на життя: кочегаром, мастильником вагонів, а також на цукровому заводі. А у вільний час чоловік вивчав проблеми космонавтики.

Як з'явилась «траса Кондратюка»

У 1929 році Кондратюк випустив працю «Завоювання міжпланетних просторів», в якій описав найвигідніший маршрут польоту до Місяця. Раніше гігантський корабель злітав із Землі, сідав всією масою на Місяць, а потім знову злітав з нього. Це потребувало великої кількості палива. Юрій запропонував краще рішення:

1. корабель виходить на орбіту Місяця і залишається там кружляти;
2. від нього відходить маленький посадковий модуль, у якому перебувають астронавти;
3. після цього легкий модуль сідає на Місяць, а потім злітає назад;
4. на орбіті модуль з’єднується з основним кораблем, астронавти пересідають, і тоді летять додому.

Саме схему польоту українця використали американські астронавти у космічній програмі «Аполлон». У 1969 році Ніл Армстронг і Базз Олдрін сіли на поверхню Місяця у Місячному модулі «Аполлона», а Майкл Коллінз чекав, коли вони повернуться на навколомісячній орбіті в Командно-службовому модулі. Після цього всі троє успішно приземлилися в Тихому океані.

Створення проєкту вітроелектростанції 

У 1930 році Юрій працював у Сибіру над будівництвом складів для зерна. Там він створив найбільший у світі елеватор, не використавши жодного цвяха чи металевої деталі. Ця споруда могла вмістити понад 10 тисяч тонн зерна.

Однак замість того, щоб відзначити вченого, його звинуватили у шкідництві та ув’язнили. У СРСР подумали, що Юрій навмисне створив такий елеватор, аби зерно розсипалось. Утім, конструкція успішно працювала аж до 80-х. Згодом покарання для Кондратюка замінили на заслання.

Після звільнення чоловік працював інженером-конструктором у бюро ОДПУ (Об'єднане державне політичне управління). Юрій розробив проєкт Кримської вітроелектростанції потужністю у 12 тисяч кіловат, яка не мала аналогів у світі. У той час зарубіжні електростанції мали потужність у 100 кіловат.

Проте через сталінські репресії куратор проєкту Серго Орджонікідзе помер, а більшість тодішніх інженерів вважали, що ідеї Кондратюка нереально втілити у життя.

Як помер Юрій Кондратюк

Під час Другої світової війни Кондратюк пішов добровольцем у народне ополчення. Достеменно невідомо, за яких обставин і де помер учений, але є кілька версій:

• поліг на полі битви 3 жовтня 1941 року;
• загинув між 23 та 25 лютого 1942 року в межах сучасної Орловської чи Калузької областей;
• деякі дослідники вважають, що Юрій потрапив у полон, де працював над створенням першої балістичної ракети далекої дії, а згодом загинув у концтаборі;
• за іншою гіпотезою, Кондратюк пережив війну і помер у 1952 році.

Цікаво, що іменем вченого названо астероїд 3084 Кондратюк і кратер на зворотному боці Місяця. У 1997 році НБУ випустив ювілейну монету «Юрій Кондратюк» і дві поштові марки. До того ж українця внесли до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу в Нью-Мексико.

У 2020 році National Geographic презентував серіал «Космос: можливі світи». У ньому творці підкреслили визначальну роль Кондратюка у подорожі «Аполлону» на Місяць.

Фото: Український інститут національної пам’яті, NASA, Державний архів Полтавської області