"Люди дуріють": українець розповів про ситуацію на заблокованому в Ормузі кораблі

Про таке в інтерв'ю для Суспільного на умовах анонімності розповів один із українських моряків, який перебуває на заблокованому кораблі. Чоловік не має відповідного дозволу на спілкування з журналістами від керівництва, проте вважає за необхідне поінформувати про ситуацію.

У якій ситуації опинилися моряки в Ормузькій протоці?

Чоловік зазначив, що після початку повномасштабного вторгнення Росії він 3 роки залишався в Україні, після чого почав ходити в море. Наразі він перебуває у своєму першому рейсі на посаді першого помічника капітана.

У день, коли США та Ізраїль почали спільну операцію проти Ірану, українець був у порту ОАЕ – тоді, 28 лютого, ракети пролетіли в нього "буквально над головою".

На початку війни на Близькому Сході гриміло багато вибухів. Капітан корабля тоді наказав екіпажу фіксувати кількість ракетних пусків, і вже вночі другого дня моряки нарахували приблизно 300 запусків з боку Ірану. Ракети летіли не лише в напрямку ОАЕ, а й у бік інших країн Перської затоки.

Що відомо про Ормузьку протоку / Інфографіка 24 Каналу

Судно отримало команду якнайшвидше покинути небезпечну зону через Ормузьку протоку. Однак під час руху екіпаж спостерігав стрілянину з обох берегів, тоді як ракети пролітали неподалік, але не зачіпали корабель. Один із українських моряків зазначив, що вже мав досвід життя під обстрілами, тож не панікував.

"На борту в нас був 31 член екіпажу – дев'ятеро українців разом зі мною, 13 індонезійців, решта з інших країн. Ми з капітаном сказали хлопцям ховатися, бо це небезпечно. Другий помічник капітана дуже злякався – забився під комінгс (вертикальна металева або дерев'яна перегородка, що огороджує люки, дверні отвори або лази на судні, – 24 Канал) і кричав звідти, щоб усі ховалися. Деякі матроси теж перелякались, бо вони з Індонезії, у них не було такого. Але обстріли тривали недовго, тож усі заспокоїлися", – розповів українець.

Поблизу протоки зник інтернет через глушіння сигналу. Останнє розпорядження від судновласника було рухатися до протоки, однак невдовзі по радіо пролунали попередження від іранської сторони, що прохід закрито і будь-яка спроба прориву буде обстріляна.

Де розташована Ормузька протока: дивіться на карті

Після відновлення зв'язку компанія наказала судну повернутися в ОАЕ, стати на якір і чекати подальших вказівок. Екіпажу надали безлімітний інтернет, щоб зв'язатися з близькими, а також дозволили охочим залишити судно та повернутися додому.

Корабель перебуває заблокованим уже понад два місяці. Моряк вирішив залишитися, адже навантаження стало меншим: команда займається обслуговуванням судна, але отримує додаткові виплати за перебування в зоні бойових дій.

Він також розповів, що заспокоїв родину, пояснивши, що все добре, особливо під час стоянки на якорі.

Тут не так страшно, як в Україні. Це реально була правда,
– зізнався моряк.

Приблизно через місяць виник дефіцит технічної води, тому компанія доставила баржею воду, продукти та необхідні запаси.

Щоб підтримувати побут, моряки ловлять рибу, облаштовують імпровізовані місця для відпочинку, користуються спортзалом і розважаються – дивляться фільми, грають у настільні ігри та теніс.

Довкола нас дуже багато суден. Люди дуріють, по цій же УКХ-станції постійно чути щось типу: "China № 1. No, India № 1" і тому подібні розмови,
– розповів українець.

Зверніть увагу! Інвестиційний банкір та економіст Сергій Фурса наголосив, що блокада протоки вже має ширші економічні наслідки, зокрема, може вплинути на аграрний сектор України через ризики дефіциту добрив у разі затяжної кризи.

Які плани у США щодо Ормузької протоки?

Переговори між Штатами й Іраном тривають, однак заяви Дональда Трампа про успіхи, за оцінками експертів, можуть не відповідати реальній ситуації.

Виконавчий директор Renew Democracy Initiative Уріель Епштейн у коментарі 24 Каналу заявив, що Трамп, розпочавши військову операцію, фактично посилив позиції Ірану, назвавши це стратегічною помилкою. За його словами, це підштовхнуло Тегеран до отримання інструмента тиску на світову економіку – ним, власне, стала Ормузька протока.

Епштейн вважає, що Іран використовуватиме цей важіль і надалі, а США не мають простого способу це зупинити без ризику великого конфлікту. На його думку, короткострокові заходи Вашингтона можуть лише частково зменшити потік суден, але не вирішать проблему глобально.