Місяць нитень, або Переохолодження російської економіки

Ниття — це останнім часом традиційна забава на болотах. Зазвичай її приберігають під Міжнародний економічний форум у Пітері. Але цього разу терпіти було несила, й скиглити почали у квітні.

Виявилося, що процес планового й контрольованого охолодження економіки в якийсь момент перестав бути контрольованим і на виході одержали переохолодження. З усіма його принадами у вигляді падіння ВВП, банкрутств, дефолтів, неплатежів та інших ознак економіки, яка успішно трансформується. Навіть ціни на нафту близько 100 дол. за барель уже якось не тішили. Про це й інші підсумки квітня поговоримо в сьогоднішньому огляді.

Ниття

Зазвичай на Росії ниють, скажімо так, «недержавні уми», бо в державних, як відомо, все йде за планом і за сумісництвом є частиною хитрої багатоходівочки. Але цього разу вже нила російська влада й скаржилася, по суті, сама на себе, що свідчить про ступінь розпачу та безнадії. У принципі зрозуміти її можна, якщо за перші два місяці року в тебе якісь миші під'їдають 1,8% економіки.

Отже, розпочав парад камінг-аутів директор Череповецького ливарно-механічного заводу, що сидить на держзамовленнях, Владімір Боглаєв, який смачно плюнув у руку, що дає. На його думку, країна ввійшла у фундаментальну кризу, інвестиції у виробництво втратили сенс, усі плани з імпортозаміщення, що їх розробляли кілька років тому, поховано, а ті, хто вкладав кошти в нові виробництва, залишилися біля розбитого корита. Він же став автором «шедевру» про те, що «охолодження економіки» перейшло в «переохолодження».

Оскільки Боглаєв — це відомий любитель поскиглити, його зрив можна було б списати на весняне загострення. Але подальші події показали, що він насправді спровокував сходження лавини.

Так уже повелося, що в одного геостратегічного пенсіонера лінзи окулярів такі рожеві, що реального світу він не бачить зовсім. Тим більш дивно було почути від нього, що, виявляється, економіка ж не зростає. Дід смішно морщив чоло й переймався запитанням: як же так, раніше його обманювали тільки західні партнери, а тепер от, виходить, кинули свої ж.

Річ у тім, що Центробанк прогнозував зростання економіки РФ у першому кварталі на 1,6%, а мінус 1,8% за перші два місяці якось не збігаються із прогнозом. Центробанк не моргнувши оком заявив, що насправді все в порядку, просто погода була не дуже, а ще вихідні дні завадили.

Та раптом міністр економічного розвитку Рєшетніков прямо заявив: «Резерви в російській економіці вичерпані». Причини в міцному рублі, високих процентних ставках, гострому дефіциті кадрів, бюджетних обмеженнях, підвищенні податків і такому іншому.

Істерику продовжив головний аналітик Сбербанку Міхаіл Матовніков. На його думку, економіка «не просто вповільнюється, а вже падає». Але головне навіть не це, а те, як він розвиває ланцюжок наслідків. Виявляється, падіння виручки компаній призводить до неплатежів за кредитами, яким змушені давати раду банки. Це він так м'яко натякнув, що банківська криза не за горами.

Наприклад, другий за величиною банк ВТБ уже зазначив, що йому не вистачає 700 (!) млрд руб., щоб виконати нормативи Центробанку з достатності капіталу.

Мабуть, десь тут варто нагадати читачам, що на 1 лютого 11,3% усіх кредитів юросіб на банківських балансах стали проблемними. У грошовому вираженні це 10,6 трлн руб., або добряча чверть усього федерального бюджету. Тож істерику головного аналітика Сбербанку цілком собі можна пояснити.

Його, до речі, підтримав голова Сбербанку Герман Греф, який похмуро заявив, що 2026 рік буде непростим для банків, бо в банків дефіцит ліквідності, а підлий бізнес не в змозі обслуговувати борги.

Відомий нитик і придворний олігарх Дерипаска сказав, що Росія перебуває в глибокому економічному глухому куті, вихід з якого потребуватиме шестиденного робочого тижня й 12-годинного робочого дня протягом найближчих п'яти років.

Які організаційні висновки було зроблено за підсумками скиглення?

Центробанк про всяк випадок припинив публікувати дані про продаж валюти провідними експортерами. А Росстат опублікував дані щодо промислового виробництва у квітні, які показали, що меж брехні таки немає. Для розуміння масштабів: на думку Росстату, промислове виробництво в березні порівняно з лютим 2026 року зросло на 12,4% (!).

Коротше, все в економіці прекрасно, Росстат не дасть збрехати. Чи дасть?

Досягнення народного господарства

Трохи препаруємо березневе зростання промислового виробництва, але порівнюватимемо з березнем 2025 року для більшої адекватності:

• автобуси — мінус 53%;
• трактори для сільського господарства — мінус 42%;
• вагони вантажні — мінус 38%;
• бульдозери — мінус 33%;
• кабелі волоконно-оптичні — мінус 43%;
• валізи, сумки дамські — мінус 35%;
• ярлики й етикетки з паперу — мінус 31%;
• сітки й полотна зі скловолокна — мінус 50%;
• плити керамічні фасадні — мінус 33%;
• труби й муфти хризотилцементні — мінус 71%.

Коротше, так і не скажеш, що економіка бурхливо зростає.

Тим часом на Росії починається епідемія банкрутств і дефолтів. Ще не цунамі, але сигнали більш ніж очевидні.

Ритейлер дитячих товарів «Кораблик» (одна з найбільших у Росії мереж) стикнувся із загрозою банкрутства. Подейкують, що це якось пов'язано з тим, що виручка обвалилася з 13,2 млрд руб. 2019 року до1 млрд 2023-го, а також із тим, що проти «Кораблика» було подано 70 позовів майже на 360 млн руб.

До речі, справа ж не в конкретному «Кораблику», а в системі. Експерти прогнозують, що протягом 2026 року в РФ можуть закритися до 40% роздрібних точок, що торгують одягом. Враховуючи, що 2025 року компанія Concept Group, яка розбудовує мережі жіночого одягу Concept Club, дитячого Acoola і спідньої білизни Infinity Lingerie, закрила 133 магазини, або 47% від усіх торговельних точок, є відчуття, що це ще оптимістична оцінка.

Або от іще радісна звісточка від металургів. Найбільший у Росії виробник феросплавів Челябінський електрометалургійний комбінат призупинить через спад на ринку частину виробництва.

У лісовій промисловості теж усе недобре. З'явилася інформація, що подано позов про стягнення близько 20 млн дол. США з дочірньої компанії ПАТ «Сегежа Групп» (один із найбільших російських лісопромислових холдингів), яке виступає відповідачем як поручитель. Причина позову — невиконання зобов'язань за договором. Смішний факт із цього приводу: до вторгнення в Україну акції «Сегежі» котирувалися по 11 руб. за штуку, а нині — 1 руб. 15 коп. Тобто впали на 90%.

Звісно, основна хвиля ще попереду. Фінансові результати російських компаній однозначно вказують на це.

 «Сургутнєфтєгаз», який входить до п'ятірки найбільших російських нафтових компаній, одержав 2025 року чистий збиток у розмірі 251,2 млрд руб. проти чистого прибутку в 923,3 млрд руб. роком раніше. Прибуток «Роснєфті» за підсумками минулого року впав майже в чотири рази. У «Мечела» збитки за підсумками 2025-го зросли вдвічі, а виручка знизилася на 26%. Операційна дочка «Магніту», найбільшого ритейлера РФ, показала збиток за підсумками 2025 року в сумі 22 млрд руб.

Так, і не забуваємо: проблеми компаній — це проблеми банків, у яких вони брали кредити. А хто ще брав кредити як не в себе, не будучи в змозі їх обслуговувати? Правильно, забудовники й іпотечні позичальники.

Було дуже весело давати по два-три іпотечні кредити в руки й розповідати, який тут будівельний і іпотечний бум. Але зовсім невесело стало, коли пільгову іпотеку скасували, і виявилося, що король голий. За даними Росреєстру, кількість зареєстрованих угод із житлом у Москві на первинному ринку скоротилася на 51,3% рік до року.

Не потрібно бути пророком, аби сказати, що буде з девелопером, який набрав кредитів на будівництво, побудував, але не продав. Про всяк випадок уточнимо, що в банку буде фінансова дірка, а забудовник стане банкрутом.

Не вірите? Президент Національного об'єднання будівельників (НОСТРОЙ) Антон Глушков заявив, що кожен п'ятий забудовник ризикує не розплатитися за кредитом через брак коштів.

Забудовників ніхто не рятуватиме. Один із найбільших російських девелоперів «Самолет» дві-три місяці тому вже перевірив (попросив держпідтримки, але одержав відмову) — метод неробочий. Цікавий факт із цього приводу: акції «Самолета» 2026 року впали вже більш як на 50% і досягли історичних мінімумів. Це до питання про те, наскільки речі, про які ми тут пишемо, реальні. Цілком собі.

Однак повернімося до неробочого методу. Неробочий він тому, що бюджет і без забудовників одержав пробоїну такого масштабу, що йому самому тільки б ніч простояти та день протриматися.

Загадка бюджетної дірки

Здавалося б, у березні завдяки ще одному спецопераційному дідові ціни на нафту пішли в район 100 дол. за барель, і мав відкритися портал у бюджетне Ельдорадо.

Однак у березні нафтогазові доходи (НГД) федерального бюджету РФ становили жалюгідні 617 млрд руб. (тобто на 43% менше, ніж роком раніше), а за підсумками першого кварталу 2026-го вдалося нашкрябати по нафтових і газових засіках лише 1443 млрд (на 45% менше, ніж роком раніше). Відносно бюджетних планів на 2026 рік недобрали НГД у березні 234 млрд руб., у першому кварталі — 570 млрд.

Тож не слід дивуватися, що дефіцит федерального бюджету за підсумками першого кварталу становив 4,58 трлн руб. (якщо що, на весь рік планували 3,8 трлн).

Неприємне зовнішнє тло

Крім внутрішніх проблем, у російської економіки безліч зовнішніх, починаючи з санкцій і закінчуючи візитами добрих дронів і піратством.

Після того, як в Угорщині провели обряд екзорцизму й вигнали Орбана, Євросоюз несподівано зміг ухвалити 20-й пакет санкцій.

Під санкціями опинилися ще 46 суден російського «тіньового флоту» (їхня загальна кількість досягла 632). ЄС заборонив операції з мурманським і туапсинським портами, а також із нафтовим терміналом у порту Каримун в Індонезії. Крім того, відлучили від цивілізації два десятки російських банків, а також трохи пройшлися по російських операціях із криптою. Санкційні списки ЄС поповнили також 60 нових організацій, деякі з них працюють у третіх країнах, зокрема в Китаї, Туреччині й ОАЕ. Прилетіло також Киргизстану за допомогу в обході санкцій.

Крім того, пірати продовжували піратствувати. Особливо вирізнилася Швеція, яка за місяць затримала три судна «тіньового флоту» Росії. А ще в Азовському морі затонув суховантаж. Чи то крадена пшениця виявилася надто важкою ношею, чи то судно отримало дрон у боковину.

Візити добрих дронів остаточно перетворилися з чинника, який турбує, на системну проблему, Туапсе не дасть збрехати. Перелічувати всіх щасливчиків, які горіли на роботі, ми не будемо, зазначимо тільки, що накопичена втома російської «нефтянки» від уламків навесні 2026 року почала трансформуватися в зниження видобутку нафти й зниження експорту. За деякими оцінками, падіння видобутку нафти у квітні становило 300–400 тис. бар. на добу щодо середнього рівня першого кварталу. Експорт нафти з портів (Приморськ, Новоросійськ, Усть-Луга) падав у моменті на 50–70%. Ну й, звичайно, Туапсе. За різними оцінками, у квітні обсяг відвантажень нафтопродуктів через порт Туапсе зменшився на 35–40% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Отже, ціни на нафту зросли, а що з того?

Підсумки й перспективи

Зважаючи на все, 2026 року кількість нарешті переходить у якість. Великий багатоходівник не зміг обійти базові закони діалектики. А раз так, то виття на болотах посилиться.

Центробанк РФ продовжує мляво знижувати ставку, намагаючись знизити тиск у системі. Але наразі це призводить лише до того, що реальна дохідність за депозитами у РФ стала від’ємною. Відхід вкладників спровокує розрив ліквідності та призведе до повноцінної банківської кризи.

А взагалі цікаво, хто в цій грі моргне першим: девелопери, банки, вуглярі, металурги, лісова промисловість, роздріб. Робіть ваші ставки.