Олег Жданов: 400 тисяч на «нулі» - це достойно, але мінімалка у 30 тисяч програє цивільному ринку

Президент Володимир Зеленський анонсував військову реформу, яку запустять вже в червні. Передбачається впровадження комплексних заходів, які мають покращити фінансове забезпечення військових, правила ротації та мобілізації. Чи на часі проводити реформу армії під час війни, чого очікувати від цих змін і чи покращиться якісно комплектація ЗСУ - ці та інші запитання журналіст Коротко про задавав військовому експерту Олегу Жданову.   

Війна дозволить оперативно коригувати реформу

- Чи доречно проводити реформу в ЗСУ саме під час війни?

- Зазвичай війна - це найкращий період, коли треба проводити реформи у Збройних силах будь-якої армії. Війна одразу дає відповіді на питання, чи працює ця реформа. І її можна коригувати, підправляти та приводити у відповідність до вимог сучасної війни. Тут питання в іншому: а чи є ресурс для цього у держави та відповідні механізми її впровадження. На сьогодні, в принципі, це непогана реформа, оскільки вона, наприклад, націлена на перехід від силової мобілізації до мотиваційної. Але поки що це лише програма, яка окреслює вектор руху змін у ЗСУ. А як це виконати - відповіді на це питання поки не видно. Починаючи з грошей на цю реформу - де їх взяти?

- Напевно, передбачається, що гроші на це візьмуть із тих 90 мільярдів євро, які нам надасть Євросоюз…

- Але ж ми не знаємо достеменно, на що саме виділяються ці кошти. Добре, якби вони йшли на оборону, яка включає в тому числі й грошове забезпечення військовослужбовців.

- Реформа насамперед включатиме і зміну фінансового забезпечення військових. Мінімальна зарплата рядових буде 30 тисяч, а тих, хто виконує бойові завдання, - в рази більше. Скільки це має бути?

- Треба орієнтуватися на те, скільки отримує професійний військовий у провідних арміях світу за виконання бойових завдань. І якщо у наших бійців на «нулі» будуть дійсно виплати до 400 тисяч, то я вважаю, що це більш-менш гідна зарплата. Але тут також виникають питання, наприклад: що вважати «нулем»? Перебування на спостережному пункті - це «нуль». А якщо йде заміна, ротація, і військовий відійшов на 2 кілометри від спостережної позиції, де він був, - то це все ще «нуль» чи ні, адже там усе та ж кілзона? Тому потрібні відповіді на ці питання. Хоча й мінімальна анонсована зарплата у 30 тисяч сьогодні - це навіть менше, ніж пропонують на внутрішньому ринку, у цивільній сфері.

- Буде впроваджена система спеціальних контрактів для піхотинців із виплатами в межах 250–400 тисяч гривень залежно від виконання бойових завдань. Що це можуть бути за контракти?

- Тут, найімовірніше, йдеться про диференційований підхід до виплат залежно від складності операції та терміну її проведення, тобто ступеня ризику. Наприклад, за стрілецький бій в обороні - 250 тисяч, а за штурмові дії там може і 400 тисяч бути замало.

Силова мобілізація також має стати мотиваційною

- Також плануються зміни підходів до комплектації наших підрозділів особовим складом та управління людьми. Які в нас зараз є недоліки в комплектації, які потрібно змінити?

- Насамперед потрібно змінити саму політику підходу до комплектації Збройних сил. Зараз у нас діє силова система мобілізації, а має стати примусово-мотиваційна. Коли буде мотивація, тоді ми не будемо шукати ці мільйони ухилянтів, про яких постійно говорять, але до яких ніяк не можуть дістатися. А коли буде встановлено чіткий порядок проходження служби, тоді люди почнуть довіряти державі.

Адже чому люди ухиляються від мобілізації - через недовіру, тому що дивляться, що відбувається на фронті. У нас є бригади, які воюють одночасно на трьох або навіть на чотирьох оперативних напрямках. Комбриги часто ніколи в очі не бачать свої батальйони, щоб дізнатися, де вони, кому придані та які завдання виконують. Тобто в організаційному плані побудови системи управління військами у нас там повний жах.

- Чим і як можна залучити людей підписувати контракти й іти в армію?

- Організацією та прозорістю. Приклад - корпуси «Рубіж», «Азов», Третій штурмовий корпус, коли майже всі частини знаходяться в одному місці, є підпорядкованість, вони намагаються застосовувати НАТівську, а не радянську систему прийняття рішення, яка сьогодні, на жаль, діє у 90 відсотках наших Збройних сил. А там підхід зовсім інший: там рішення ухвалюють не генерали, а командири тих підрозділів, які будуть безпосередньо виконувати завдання, - вони отримують наказ, і далі йде формування рішення на операцію, а потім її виконання. Тоді люди будуть розуміти, що буде гарантована відпустка, не буде випадків поборів грошей, нестатутних відносин та перевищення влади з боку командирів.

- Але ще однією важливою проблемою є те, що люди просто бояться йти на війну. Що з цим робити?

- Це тому, що у нас як така відсутня інформаційна агітаційна робота серед населення. Крім окремих агітплакатів деяких підрозділів, я не бачу такої системи на державному рівні. Щоб вона була розроблена у двох іпостасях - і примусу, і мотивації. Зараз же тільки один примус - "бусифікація". А якщо буде побудована така політика, де створять прозорість у виконанні, коли люди побачать гарантоване дотримання законів і норм, то ставлення до мобілізації може змінитися.

- Також в анонсі реформи йдеться і про терміни служби, і про ротацію під час війни. Який зараз найоптимальніший термін перебування солдата в армії?

- Під час війни він безстроковий. Якщо ми подивимося історію воєн, то ніколи не було так, щоб існував конкретний термін. Під час війни мова може йти лише про ротацію частин із передової лінії фронту. Під час Другої світової війни навіть у радянській армії були частини, які виходили на перегрупування і до року проводили в тилу. А де у нас зараз є таке, щоб бригаду в повному складі вивели на 2–3 місяці на відпочинок і на перегрупування? Ніде.

Для демобілізації військових потрібен гарантований мобілізаційний ресурс

- Генерали скажуть, що через брак людей немає можливості вивести людей з фронту.

- Так, це замкнене коло. Значить, потрібно створити умови та механізми, щоб це можна було зробити. І ми знову ж таки повертаємося до питання мотивації. Щоб було сформовано державою суспільну думку, наприклад: якщо ти сьогодні не будеш захищати свою країну, то завтра будеш валити ліс на Соловках чи прибирати сніг у Сибіру. Тому є надія, що ця реформа щось змінить.

- Реформа також торкнеться теми демобілізації. У нас взагалі зараз є хтось із військових, кого демобілізують від початку війни, чи ні?

- Не може бути звільнення із ЗСУ до закінчення війни. Піхоту, артилерію і танкістів ніхто ніколи не демобілізував під час активних бойових дій. Може бути вихід на відпочинок і на переформування. Зараз демобілізація проводиться виключно на підставі критеріїв втрати боєздатності - втрата здоров'я, поранення, контузія і так далі.

- Не призведе демобілізація до дефіциту сил на фронті?

- Для того щоб демобілізувати військових за термінами служби, треба мати гарантований мобілізаційний ресурс, який буде забезпечувати потреби наших Збройних сил. І тут знову ж таки ми повертаємося до механізмів виконання цієї реформи. Якщо буде створено відповідний механізм поповнення ЗСУ, якщо він забезпечуватиме наповнення військових частин, тоді це цілком ймовірно.

- Чи потрібна реформа самої мобілізації, адже не секрет, що зараз намагаються забирати всіх, незважаючи на проблеми зі здоров'ям, а потім командири на фронті скаржаться, що від таких бійців там мало користі?

- Закон працює тільки тоді, коли є контролюючий і каральний орган. Без покарання немає припинення. Безкарність веде до злочину. Хто сьогодні відповів за неякісний контингент, який мобілізують? Ніхто. І як результат - армія поповнюється людьми, які повноцінно не можуть виконувати бойові завдання.

Як, наприклад, людина з грижею міжхребцевих дисків може носити броню або гіпертонік, який щодня приймає таблетки, щоб тиск не стрибнув до 200? Але ВЛК їх пропускає, гребуть усіх підряд. Мовляв, бій покаже. А бій показує, що ці люди в бою не здатні ні на що, вони будуть гарматним м'ясом, і це будуть втрати особового складу.

Крім того - це непотрібні витрати, тому що такого солдата потрібно утримувати, платити, годувати, одягати, озброювати. А це чималі гроші. Тому, якщо реформа запрацює, то контингент, який непридатний для бойових дій, буде автоматично відсіяний. Реформа якраз і передбачає, що збільшиться потік мобілізації, і таким чином ВЛК зможе виконувати свою роботу якісніше.

- Є надія, що реформа це змінить?

- Надія завжди є, але історія будь-яких реформ у нашій країні вселяє і певний песимізм. Так і військова реформа також може бути реалізована не до кінця, а лише частково. Наприклад, зарплату військовим збільшать - і на цьому все закінчиться.