Реформа старшої школи. Вчитель з Одеси назвав ключовий провал Міносвіти

Українські педагоги підтримують ідею профілювання старшої школи, проте мають власне бачення того, як саме має відбуватися цей процес. Вчитель історії Одеського ліцею «Михайлівський» Руслан Шеремета у коментарі «Главкому» зазначив, що поточна модель реформи може бути занадто обмеженою для учнів.

На думку вчителя історії Одеського ліцею «Михайлівський» Руслана Шеремети, реформа дуже обмежує можливості дітей.

«Молодша школа має бути з першого по шостий клас, як у Німеччині. Після цього має бути визначення: фахова освіта чи академічна», – вважає Руслан Шеремета.

Головне зауваження педагога стосується того, щоб фахове навчання не ставало «глухим кутом» для дитини. Система має бути побудована так, щоб отримуючи професію учень міг отримати і академічну освіту.

«Так, усі діти – різні, з різними талантами і можливостями. Однак треба продумати можливість для кожного згодом продовжити навчання», – зазначає Шеремета і наводить власний приклад. Він після восьмого класу пішов вчитися у профтехучилище на тракториста, рік працював за фахом. А потім отримав дві вищі освіти: інженерну та історичну.

Не останнє місце у реформуванні пан Руслан також відводить оплаті праці вчителя. «Починати реформу треба було 30 років тому. І починати – з перегляду зарплат вчителів», – переконаний він.

Шеремета додав, що аби школи не відчували брак вчителів, слід було б оплачувати вчителям не лише кількість проведених уроків, а множити їх на два, адже до кожного уроку вчитель має готуватися.

«Тобто до ставки вчителя у 20 годин треба доплачувати і ще за 20 підготовчих годин. Ставка для молодого вчителя, без надбавок, – це трохи більше восьми тисяч гривень. Хто піде на такі гроші?», – каже Шеремета.

Коли реформа дійшла до реогранізації школи, батьки школярів почали писати петиції з проханням до уряду зупинитися...

Йдеться про розділення шкіл на молодшу (1-4 класи), гімназію (5-9) та профільні ліцеї: професійні та академічні (10-12 класи). Причому всі ці три школи мають розташовуватися окремо, а не, як це часто буває, в одній будівлі. За задумом авторів реформи, після молодшої школи та гімназії діти мають складати іспит – Національний мультипредметний тест – аби вступати на наступний щабель, відповідно до результату. Відповідно, після гімназії «сильніші» діти зможуть потрапити до академічного ліцею, останній клас деяких з них навіть прирівнюватиметься до першого курсу бакалаврату. Решта дітей, академічно «слабших», підуть до професійних ліцеїв – отримувати якусь спеціальність. Відповідно, у ліцеях вивчатимуть менше предметів, ніж вчать нині учні старшої школи.

«Главком» писав, що міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді 8 квітня підтвердив курс уряду на продовження освітньої реформи. Зокрема, йдеться про реорганізацію у старшу профільну школу. Він зазначив, що 85% батьків підтримують цю реформу.