Роздивляються людей із широко відкритими ротами: рідкісну поведінку китів зафіксували на камеру

Океан покриває більшу частину планети і є домівкою для неймовірної кількості видів, зокрема й найбільших тварин у світі — китів. Туристи і дослідники, які спостерігають за горбатими китами, помітили, що морські гіганти демонструють дивну поведінку і тепер експерти намагаються зрозуміти, навіщо тварини роблять це, пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники задокументували рідкісну поведінку горбатих китів, функція якої досі все ще не зрозуміла: морські гіганти з'являються на поверхні, широко розкриваючи пащу. Позіхають морські гіганти, посміхаються, розминають щелепні м'язи чи просто влаштовують виставу для туристів? На жаль, нам все ще невідомо. Однак факт залишається фактом — горбаті кити роблять це, навіть коли на тисячі кілометрів навколо немає їжі.

Подібно до інших вусатих китів, горбаті кити здатні відкривати пащу неймовірно широко. У своїх полярних місцях годування вони використовують цей епічний отвір, щоб за один ковток заковтнути величезну кількість криля або дрібної риби, перш ніж виштовхнути воду, яку вони неминуче також проковтують через свої вусаті зуби.

Однак великі міграції горбатих китів відводять їх далеко від місць скупчення їжі в пошуках місць для розмноження. Саме під час міграції туристи зазвичай і спостерігають за морськими гігантами — простими словами, це відбувається далеко від скупчення їжі.

У новому дослідженні докторка Ванесса Піротта з Університету Маккуорі з колегами вперше звернули свою увагу на випадки, коли спостерігачі бачили горбатих китів із широко роззявленою пащею. Команда використовувала відеозаписи, зроблені аматорами, на яких горбаті кити розкривають пащу, коли не годуються і перебувають далеко за межами відомих місць годування.

Така поведінка морських гігантів, безумовно, є рідкісною. Якби вчені покладалися лише на власні спостереження, щоб з'ясувати, коли і чому горбаті кити широко розкривають пащу, у них не було б і близько достатніх даних. На щастя, на допомогу прийшли туристи, які спостерігають за китами. Це дало змогу вченим зібрати 66 прикладів, які пізніше вдалося датувати.

За словами докторки Піротти, вивчаючи записи горбатих китів вони з колегами сподіваються відповісти на питання, чому кит вирішує відкрити пащу, коли поблизу немає їжі. Річ у тім, що цей процес, імовірно, є енергетично витратним, а тому розуміння того, що змушує китів робити це, вельми цікаве.

Ще більш інтригує питання: чому таке розкриття пащі, схоже, стає все більш поширеним? Утім, докторка Піротта визнає деяку обережність щодо очевидного збільшення кількості таких спостережень. Річ у тім, що чисельність горбатих китів відновлюється після занепаду через китобійний промисел. Крім того, спостереження за китами все ще стає дедалі популярнішим, а використання камер сьогодні є досить звичною справою. Простими словами, існує ймовірність, що розкриття пащі завжди відбувалося з аналогічною частотою, а вченим просто не вистачало записів.

Однак зростання частоти повідомлень, мабуть, занадто велике, щоб його можна було пояснити цими факторами, навіть у сукупності. Схоже, якщо розкриття пащі не є чимось абсолютно новим, то, принаймні, це модне віяння серед горбатих китів. Аналогічні питання виникають і з приводу можливого збільшення кількості годувань за допомогою бульбашкових сіток та годувань на плаву, коли паща відкривається так само широко, але в присутності риби, яка може заплисти всередину.

Вчені не знають напевно, чому горбаті кити широко розкривають пащі, але у них є деякі припущення. Наприклад, учені вважають, що така поведінка може бути однією з форм комунікації. Таким чином, вчені не виключають можливості, що кити, можливо, влаштовують виставу для людей.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені вперше зняли як миються горбаті кити.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розкривають "акробатику" найбільших тварин на Землі.

Під час написання використовували матеріали Animal Behavior and Cognition, IFLScience.