Журналістка Кардаш, підозрювана у шпигунстві: Білорусь просить про обмін

На початку 2020 року Інна Кардаш прибула до України, де, за даними правоохоронців, розпочала агентурну діяльність. Спочатку вона працювала на одному з підсанкційних телеканалів, а згодом влаштувалася до "Інтерфакс-Україна", використовуючи журналістську діяльність як прикриття для своїх справ.

Згодом її куратор доручив їй вирушити до однієї з країн ЄС для додаткового інструктажу.Там Кардаш отримала завдання від КДБ: збирати дані про білорусів і росіян, що воюють на боці України, а також налагоджувати контакти зі співробітниками посольства КНР для збору інформації про діяльність китайських дипломатів.

Повернувшись до Києва, Інна Кардаш влаштувалася до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Тут для неї було організоване так зване "псевдоробоче місце" в іншому приміщенні, підготовленому для фіксації всіх її дій. Матеріали, які їй надавали, були фіктивними і не містили правдивої інформації. Вона, вірячи у свою місію, фотографувала "таємні" документи та пересилала їх своєму куратору.

Ця "оперативна гра" тривала доти, доки співробітники СБУ не зафіксували всі необхідні докази її діяльності. Після цього, 20 січня 2026 року, Інну Кардаш затримали. Їй повідомили про підозру за частиною 1 статті 114 Кримінального кодексу України (шпигунство).

22 січня Шевченківський суд Києва обрав для неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Їй загрожує до 15 років ув'язнення з конфіскацією майна. 16 лютого Київський апеляційний суд відхилив скаргу на її арешт, залишивши білоруску під вартою до 20 квітня.

За даними слідства, Інна Кардаш працювала на білоруське КДБ з 2015 року, ще до початку повномасштабної війни. Її діяльність охоплювала широкий спектр завдань, що вказує на довгострокову та сплановану розвідувальну операцію.

Богдан Охріменко, керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, зазначив, що Україна відкрита до пропозицій. Він наголосив, що державі не вигідно утримувати злочинців-іноземців, витрачаючи на це бюджетні кошти, тоді як українські громадяни перебувають у нелюдських умовах за кордоном. Якщо білоруська комунікація матиме практичні пропозиції щодо обміну, їх розглядатимуть.

Керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко, як він розповів, підтвердив, що "такий сигнал був, але, окрім розмов, поки нічого немає".

Охріменко додав, що "ми відкриті до пропозицій. Нам нецікаво тримати в себе злочинців-іноземців, витрачати на них бюджетні кошти в той час, коли наші незаконно засуджені громадяни перебувають за ґратами в нелюдських умовах. Якщо комунікація матиме практичні пропозиції, ми будемо їх розглядати".

Історія Інни Кардаш залишається нерозкритою до кінця, а її подальша доля тепер залежить від переговорів між країнами. Цей випадок вкотре підкреслює складність ситуації з іноземними агентами в Україні та важливість пильності з боку українських спецслужб.