Крадена пшениця з України: як працює схема вивезення збіжжя через Крим і постачання до Єгипту

Найбільшим імпортером пшениці в світі за обсягом, зокрема, в період 2023-2024 років, є Єгипет. Країна неодноразово заявляла, що не прийматиме зерно, вивезене Росією з українських окупованих територій, і водночас планує нарощувати поставки з України. Однак випадок із судном ASOMATOS, яке днями розвантажило в порту Абу-Кір понад 26 900 тонн української пшениці, ставить під сумнів ефективність цих обмежень і демонструє складність контролю за походженням зерна в міжнародній торгівлі.

Це підштовхнуло Фокус звернутися до дослідження "The Russian Grain Trap" від економістів Київської школи економіки (KSE) та Freie Universität Berlin, автори якого зазначають, що російський експорт пшениці поступово перетворився на інструмент геополітичного впливу, зокрема на країни Африки на південь від Сахари.

За оцінками економістів, які проаналізували дані 35 країн за 2005-2024 роки, ключовим фактором ризику є не сам факт імпорту зерна, а концентрація постачання та нестабільність потоків, насамперед російських.

Як показало дослідження, частка Росії на африканському ринку пшениці після 2022 року зросла від 13% до 32%. Тим часом частка України впала майже до 8%. Така асиметрія створила структурну залежність окремих країн від одного постачальника.

Як "російська зернова пастка" впливає на стабільність

У матеріалах KSE та Freie Universität Berlin підкреслюється, що залежність від російської пшениці не змінює політичні режими напряму, але поступово підриває стабільність через економічну вразливість.

"Залежність від російської пшениці не має прямого впливу на тип політичного режиму, однак призводить до зростання соціально-економічних і політичних ризиків у разі порушення експортних потоків", — зазначають дослідники.

Після 2014 року, коли російський експорт став нестабільним, країни-імпортери почали стикатися з фіскальним тиском і продовольчими коливаннями. Після 2022 року ці процеси лише посилилися через війну та перебої логістики.

Єгипет як ключовий вузол: порт Абу-Кір і викрадене Росією зерно з України

Зазначимо, що Єгипет є одним з найбільших імпортерів пшениці у світі. Водночас саме в Єгипті зафіксовано щонайменше чотири випадки впродовж одного місяця, коли зерно з окупованих територій України потрапляло до портів країни. Останній стався в порту Абу-Кір біля Александрії. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що судно ASOMATOS розвантажило 26,9 тис. тонн пшениці, яка, за даними Києва, була незаконно вивезена Росією з окупованих територій через Крим.

"Єгипет дозволив розвантаження попри те, що українська сторона надала повну інформацію про походження вантажу та юридичні підстави для арешту судна", — написав Сибіга.

Також він підкреслив, що зерно транспортувалося через окупований Крим із залученням підсанкційних структур, зокрема компанії "Agro-Frigat".

Вивезення зерна через Крим і тіньова логістика РФ

Українська сторона заявила, що схема постачання складається з декількох ланок:

• вивезення зерна з окупованих територій;
• транспортування через порти Криму та Севастополя;
• оформлення як російського експорту;
• подальше постачання в треті країни, зокрема до Єгипту.

Це створює механізм, який фактично дозволяє "легалізувати" крадену пшеницю через міжнародні ринки.

Тим часом аналітики KSE та Freie Universität Berlin зазначають, що російська "зернова дипломатія" включає як комерційні поставки, так і політичні інструменти впливу. Зокрема, у дослідженні згадується, що Росія періодично надає африканським країнам "безкоштовні" партії зерна як політичний жест, що супроводжується спробами впливу на міжнародні голосування.

У цьому контексті Єгипет стає важливою транзитною і споживчою ланкою, де перетинаються легальний російський експорт, нелегально вивезене українське зерно і логістика через окупований Крим.

Українське зерно і геополітичний ефект

На відміну від російського експорту, залежність від української пшениці, за даними дослідження, не має статистично значущого впливу на політичну стабільність або рівень недоїдання.

Це вказує на ключову відмінність між російською зерновою стратегією, пов’язаною з залежністю й нестабільністю, і позицією України, яка більше орієнтується на диверсифіковані поставки без політичного тиску.

Згідно з думками аналітиків, сучасний аграрний ринок дедалі більше перетворюється на елемент геополітики. У цій системі вивезення зерна через Крим стає частиною тіньової логістики РФ, а українське зерно — об’єктом як економічної, так і політичної боротьби. Фактично формується багаторівнева модель, де продовольство використовується як інструмент впливу — від Африки до Середземномор’я.

Нагадаємо, раніше, у квітні 2026-го, російське вантажне судно ABINSK отримало дозвіл зайти і до ізраїльського порту Хайфа, попри те, що на його борту перебувала значна партія зерна з окупованих територій України, а саме понад 43 тис. тонн пшениці, походження якої пов’язують із ТОТ.