Кремль обрав парад замість миру, попри скорочений масштаб святкувань

Навесні, коли в повітрі відчувалося передчуття святкування річниці завершення Другої світової війни, Україна виступила з гуманітарною ініціативою. Президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження режиму тиші з 6 травня, сподіваючись на взаємність з боку Росії задля зменшення страждань цивільного населення.

Проте, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що Росія не була зацікавлена у цьому перемир'ї. За його словами, російська сторона сприйняла власну пропозицію про перемир'я на 8 і 9 травня як спробу безперешкодно провести щорічний пропагандистський парад на Красній площі. Такі дії вказують на відсутність інтересу до справжнього врегулювання конфлікту.

Попри українську ініціативу, Росія не тільки відхилила пропозицію, але й розпочала масовані удари по українських містах. Вранці 6 травня Повітряні сили України повідомили про чергові повітряні удари. За даними Зеленського, станом на 10:00 того ж дня російська армія здійснила 1820 порушень режиму тиші, включно з обстрілами, спробами штурмів, авіаційними ударами та застосуванням дронів.

Одночасно з цим у самій Росії готувалися до параду 9 травня. Цьогорічні заходи, однак, були скорочені за масштабом, із меншою кількістю військової техніки та посиленими заходами безпеки. Маргус Тсахкна зазначив, що це свідчить про внутрішню невпевненість Кремля, що режим Владіміра Путіна відчуває страх перед Україною.

Міністр закордонних справ Естонії нагадав, що Росія завжди прагнула демонструвати себе як потужну військову державу, а парад у Москві був ключовим елементом цього іміджу. Навіть у 1941 році, коли німецькі війська стояли під Москвою, у місті провели повноцінний військовий парад до 24-ї річниці Жовтневої революції. Скорочений формат цьогорічних святкувань вказує на слабкість режиму.

У відповідь на таку поведінку Маргус Тсахкна закликав Європейський Союз продовжувати посилення санкційного тиску на Росію, готувати нові обмеження та домагатися притягнення її до відповідальності за розв’язану війну. Цей заклик також підтримали західні партнери, зокрема Німеччина та Норвегія.

Раніше, член комітету Держдуми з оборони Андрєй Колєснік заявляв, що у разі спроби атак ЗСУ під час параду Київ отримає відповідну реакцію, що створює контекст для офіційних пропозицій.

Нагадаємо, що 5 травня очільник Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що Україна продовжить припинення вогню, яке оголосив президент Володимир Зеленський, якщо воно буде взаємним. Більше оперативних новин — в Telegram Апострофа.

«РФ завжди прагнула показати себе потужною військовою державою, і парад у Москві був ключовим елементом цього іміджу. Той факт, що вперше за десятиліття він планується у скороченому масштабі, без значної кількості техніки та з безпрецедентними заходами безпеки, показує, наскільки слабким є режим російського диктатора Владіміра Путіна і який страх він відчуває перед Україною», — зазначив Маргус Тсахкна, як пише ERR.

Така поведінка Росії, що віддає перевагу пропагандистським символам замість реальних кроків до миру, може мати довгострокові наслідки для її міжнародного іміджу та відносин зі світовою спільнотою, продовжуючи посилювати її ізоляцію на світовій арені.