Світова криза: Трамп проти Ірану — хто знімає вершки з нафтового ринку

Ще в неділю, 3 травня, Дональд Трамп анонсував старт операції «Проєкт Свобода», яка мала на меті забезпечити супровід суден «нейтральних країн», які звернулися по допомогу до Сполучених Штатів, заблокованих в Ормузькій протоці. Центральне командування США повідомило, що для конвоювання залучить есмінці з керованими ракетами, понад 100 літаків наземного та морського базування, багатопрофільні безпілотні платформи і 15 тис. військових. Операція мала розпочатися зранку в понеділок, 4 травня. Пізніше того ж дня Трамп заявив, що Іран буде зметено з лиця землі, якщо він заважатиме реалізації «Проєкту Свобода».

Ключова вимога американців — згортання ядерної програми Ірану — взагалі не входить до оновленої пропозиції. В обмін на все це Тегеран начебто обіцяв розблокувати Ормузьку протоку. Проте вже у вівторок, 5 травня, Іран повідомив про запровадження нового механізму проходження через протоку: всі судна мають офіційно заздалегідь повідомляти про це Тегеран і отримати дозвіл. Ще раніше стало відомо, що влада Ірану планує ухвалити закон, за яким судна «ворожих країн» (імовірно США та їхніх союзників) повинні будуть сплатити репарації та мита за проходження Ормузької протоки.

Трамп вже відкинув нові пропозиції Ірану. Тим часом вартість нафти марки Brent вже майже два місяці перевищує $100 за барель. Хто найбільше заробив на світовій енергетичній кризі та чого очікувати далі? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Трамп не має виходу: чи буде угода з Іраном

За інформацією Axios, адміністрація Трампа вважає, що наближається до угоди з Іраном — укладення меморандуму про взаєморозуміння на одну сторінку, який міститиме 14 пунктів і має покласти край війні та встановити рамки для подальших переговорів щодо ядерної програми Ірану. Вашингтон очікує відповіді Тегерана протягом наступних 48 годин. Домовленість передбачатиме мораторій на збагачення Іраном урану, скасування Сполученими Штатами санкцій і повернення заморожених іранських мільярдів, та розблокування Ормузької протоки.

Напевно зовсім не так виглядали початкові цілі чергової війни США та Ізраїлю проти Ірану, яка почалася 28 лютого 2026 року. Проте зараз адміністрація Трампа не має іншого виходу, крім як погоджуватися на невигідні для себе умови перемир’я. Хоч публічно Марко Рубіо й заявляє, що США досягли цілей наступальної фази війни проти Ірану й переходять до нової — розблокування Ормузької протоки.

«Мета тут досить проста — створити транзитну зону, захищену бульбашкою — військово-морськими та повітряними силами США. А потім дозволити кораблям, які хочуть рухатися, пройти через неї і дістатися до ринку, щоб почати підвищувати впевненість у можливості це зробити», — додав Рубіо.

Іран блокує Ормузьку протоку вже понад два місяці. ТСН.ua писав, що це ключовий коридор, який з’єднує Перську затоку з океаном. Через неї проходять понад 20% світових постачань нафти й газу. Й хоч найбільші країни-експортери енергоносіїв цим маршрутом — Китай, Індія, Південна Корея та Японія — війна в Ірані, яка поширилася на країни Перської затоки (на які припадає третина світового видобутку нафти та близько 20% видобутку газу), спровокувала світову енергетичну кризу. Від кінця лютого світові ціни на нафту зросли від $70 до більш ніж $100 за барель. 30 квітня Brent навіть підскочив до чотирирічного максимуму у $126,41.

Ціни на пальне на американських заправках зросли від $2,9 до $4,5 за галон (3,7 л). В Каліфорнії та Вашингтоні — до $5.80 — $6.00. А саме це є чи не найголовнішим індикатором для американських виборців. У листопаді цього року на проміжних виборах до Конгресу переобиратимуть третину Сенату та всю Палату представників. Як пише Washington Post, юридичні консультанти Білого дому вже готують адміністрацію Трампа працювати з опозиційним Конгресом, який після виборів може опинитися під контролем демократів через обвал рейтингу Трампа та республіканців на тлі війни в Ірані та економічних проблем в країні.

Вартість пального в країнах-членах ЄС зросла ще більше, подекуди навіть на 35%. За два місяці, за словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, через зростання цін Євросоюз переплатив за енергоносії $28 млрд. Найбільше постраждали Італія та Німеччина. Проте це лише прямі втрати, які не враховують інфляцію, падіння обсягу інвестицій тощо. Ціни на пальне на українських заправках зросли ще більше: від 40% на бензин, до 70-80% — на дизель і газ. І навіть якщо ціни на нафту будуть нижчими за $100, стрімкого падіння вартості пального на українських заправках експерти не прогнозують.

Потік нафтодоларів: хто заробив надприбутки

Авіакомпанії теж б’ють на сполох. Близько 40% світового постачання авіаційного пального заблоковано в Ормузькій протоці. Європейські перевізники дуже залежать від постачань із Катару, ОАЕ та Кувейту. Станом на кінець квітня, за офіційними повідомленнями, у Європи залишалося пального лише на 6 тижнів. Тож без розблокування протоки в червні авіасполучення в ЄС може взагалі зупинитися.

Економісти Групи Світового банку прогнозують середню ціну нафти марки Brent у 2026 році на рівні $86 за барель.

«Прогноз припускає, що найгостріші перебої закінчаться у травні, а судноплавство через Ормузьку протоку поступово повернеться до довоєнного рівня до кінця 2026 року. Ціни на добрива зростуть на 31% у 2026 році. Доступність добрив впаде до найгіршого від 2022 року рівня, що призведе до падіння доходів фермерів та загрожуватиме майбутнім врожаям. Найбідніші люди, які витрачають найбільшу частку свого доходу на їжу та паливо, постраждають найбільше, як і країни, що розвиваються», — додають економісти Групи Світового банку.

Згідно з Конвенцією ООН з морського права, Ормузька протока — це шлях для транзитного проходу. Вона майже повністю знаходиться в територіальних водах Оману, Ірану та ОАЕ. Проте ні Тегеран, ні Вашингтон не ратифікували й не підписали Конвенцію. Тож морське право щодо Ормузької протоки вони трактують кожен по-своєму. У середу, 6 травня, Тегеран заявив, що після призупинення Трампом операції «Проєкт Свобода» безпечне проходження через Ормузьку протоку можливе в рамках нових процедур. Проте що це означає в Ірані не уточнили.

Як не дивно, від світової енергетичної кризи найбільше заробляють якраз американські нафтодобувні компанії, а також Норвегія, яка постачає свій газ до Британії та ЄС, які втратили газ із Катару. Разом із цим, прямі військові витрати США, зростання вартості пального та інфляційний тиск не просто нівелюють надприбутки американських нафтовиків, а перевищують їх у кілька разів. Те ж саме стосується й Норвегії, де одні з найвищих роздрібних цін на пальне.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, лише за березень цього року на експорті нафти та нафтопродуктів Росія заробила $19 млрд. У цілому за березень-квітень на експорті енергоносіїв Москва заробила близько $33 млрд (до яких входять біля $15 млрд прибутків, спричинених війною на Близькому Сході). Це стало можливим через світове зростання цін та послаблення США санкцій проти російської нафти. Через це, а також через блокування Іраном Ормузької протоки, Японія та Південна Корея вперше від 2022 року почали закупівлі російської нафти та нафтопродуктів.

Ще в середині квітня Володимир Зеленський заявляв, що «кожен долар за нафту з Росії — це гроші на війну», які прямо конвертуються в нові удари по Україні. Європейські лідери також вказували адміністрації Трампа на помилковість послаблення санкційного тиску на Росію. Проте Вашингтон робить вигляд, що цього не чує, ображаючись на європейських союзників по НАТО через відмову приєднатися до війни проти Ірану та розблокування Ормузької протоки. Пентагон навіть заявив про виведення з Німеччини 5 тис. американського контингенту.

Тож Сили оборони України самотужки зменшують можливості Росії з експорту своїх енергоносіїв. Через «кінетичні» санкції — удари по ключових російських портах та НПЗ — експорт російської нафти в квітні скоротився майже на 17%.