/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2Fff6c43b2962e9d4e2872034668e5533b.jpg)
Романенко: Поки у ВПК "закопують" мільярди, Україна втрачає стратегічну перспективу
Презентація нової турецької міжконтинентальної балістичної ракети оголила глибоку кризу стратегічного мислення в українському суспільстві та державному управлінні. Вітчизняні експерти та медіа часто не здатні осягнути масштаби довгострокового планування.
Про це сказав політолог Юрій Романенко у моноефірі.
За словами політолога, Туреччина роками інвестувала у власну науково-технічну базу, щоб досягти сучасного рівня розвитку оборонної промисловості. Їхня нова ракета, здатна вражати цілі на відстані до шести тисяч кілометрів, є результатом системної державної політики. Натомість реакція українського інформаційного простору на це досягнення продемонструвала абсолютне нерозуміння глобальних процесів. Більшість вітчизняних діячів живуть одним днем і не здатні мислити стратегічно.
"Це показує взагалі наскільки відбулася деградація в Україні на рівні державної думки, експертів, бізнесу та чиновників. Українські ЗМІ пишуть, що потреба у ракеті такого класу виглядає незрозумілою, оскільки всі потенційні вороги Туреччини розташовані значно ближче. Коли турки показують це, вони показують далекосяжні плани на десятиліття вперед. Туреччина робить ці речі десятиліттями, на те, щоб це все розгорнути, у них пішло років двадцять. Це виглядає як збалансована правильна державна політика, яка ставить довгі амбіційні цілі. Вони чудово розуміють, що теоретична балаканина, яка не підкріплюється науково-технічним потенціалом, залишиться просто балаканиною", - наголосив Романенко.
В Україні ситуація з розробкою власного потужного озброєння виглядає значно гірше через багаторічну корупцію та неефективність державних підприємств. Величезні фінансові ресурси, які виділялися на створення вітчизняного ракетного щита, часто витрачалися без відчутного результату. Тим часом реальні прориви у виробництві зброї сьогодні демонструють переважно приватні ініціативи. Саме вихідці з реального бізнесу змогли організувати створення новітніх систем ураження.
"У нас починають говорити, чому на "Фламінго" забрали гроші і не поділилися з "Південмашем" або ще з кимось. З ними поділились, бо на проєкт "Грім" йшли пристойні гроші. Джерела у ВПК говорили, що за 15 або 20 років у проєкт "Грім" закопали приблизно 2 мільярди доларів, а воно до сьогоднішнього моменту не полетіло. Бродіння в когнітивній порожнечі, в якій опинилася українська еліта та народ, призвело до того, що залишився один пафос. Результат показують якраз ті компанії, які прийшли з нуля з реального бізнесу. Вони підійшли до цього як до реального бізнесу з тією ефективністю, яка притаманна приватному сектору, і почали будувати", - пояснив Романенко.