У Києві дві тисячі людей протестували проти нового Цивільного кодексу

У Києві близько двох тисяч людей протестували проти проєкту нового Цивільного кодексу. Про це повідомила ZMINA. Акція пройшла у вівторок у Маріїнському парку. Учасники заявили про необхідність урахування правок правозахисної спільноти перед другим читанням й попередили про можливий бойкот голосування.

Співзасновниця “Маршу Жінок” Анастасія Герасименко під час акції наголосила, що проблемні положення законопроєкту не обмежуються окремими нормами, адже йдеться про понад сотню зауважень від правозахисників.

- Дуже складно виділити головні норми, тому що їх понад сотню – це поправки від правозахисної спільноти, – зазначила вона.

За словами Герасименко, серед ключових застережень – положення, які можуть звузити права жінок і постраждалих від домашнього насильства. Зокрема, йдеться про можливе скорочення строків для стягнення аліментів, а також про норми, які, за її словами, надають нотаріусам невластиві повноваження щодо шлюбів. Вона також звернула увагу на ризики для постраждалих від домашнього насильства.

- Суд не може встановлювати строк примирення подружжю, якщо в сім’ї вчиняється домашнє насильство, – каже активістка.

Окремо вона розкритикувала використання в проєкті терміна “доброзвичайність”, який, за її словами, фігурує в більш ніж 40 статтях і може створювати підстави для дискримінації.

- Фактично виходить, що людей можна дискримінувати, якщо це відповідає “доброзвичайності”, – пояснила вона.

Герасименко додала, що окремі положення можуть призвести до оцінки “негідної” чи “аморальної” поведінки, що, на її думку, є кроком назад у сфері прав людини. Вона застерегла, що такі норми “повертають суспільство до радянських або навіть середньовічних підходів”.

Учасники акції наголошують, що новий Цивільний кодекс вплине не лише на сімейні відносини, а й на ширший спектр прав – від свободи слова до прав людей з інвалідністю та ЛГБТК+-спільноти.

Герасименко повідомила, що робота над змінами до законопроєкту триває не лише в Україні, а й на міжнародному рівні. За її словами, правозахисники ведуть перемовини з іноземними партнерами, дипломатичними установами та залучають міжнародну адвокацію. Водночас вона заявила, що процес підготовки документа відбувається поспіхом і без належного обговорення. За її словами, навіть профільні інституції не мали досить часу для аналізу проєкту.

- Цей кодекс ухвалюється буквально на наших очах – без достатньої залученості громадськості та без урахування правок, – зазначила вона.

Герасименко наголосила, що учасники акції не виступають проти оновлення законодавства як такого, однак наполягають на врахуванні їхніх пропозицій.

- Ми не проти змін. Ми за те, щоб наші пропозиції були враховані, – підкреслила вона.

Активісти попереджають: якщо ключові правки не будуть внесені до фінальної редакції документа, вони вимагатимуть бойкотувати друге читання у Верховній Раді.

- Якщо нас не почують, ми будемо бойкотувати друге читання, – заявила Герасименко.

Учасники маршу наголошують, що продовжать тиск на законодавців як через публічні акції, так і через національну та міжнародну адвокацію.

Своєю чергою 5 травня віцепрем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час брифінгу в Києві сказав, що проєкт нового Цивільного кодексу України ще доопрацьовуватимуть перед другим читанням у парламенті, однак попереду очікуються складні дискусії, насамперед щодо положень сімейного права, передає Суспільне.

У травні в Києві, Харкові, Львові, Вінниці, Івано-Франківську, Чернівцях та Одесі відбудуться акції протесту. На них небайдужі вимагатимуть доопрацювати проєкт нового Цивільного кодексу № 15150, оскільки вважають, що він може обмежити права жінок, дітей, ЛГБТІК+-людей і людей з інвалідністю, а також містить розмиті норми, які створюють ризики для прав людини.

• 28 квітня Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. За відповідне рішення проголосували 254 нардепи.
• 22 січня в українському парламенті зареєстрували законопроєкт № 14394. Це нова редакція Цивільного кодексу України, де пропонується низка змін щодо підстав для укладення, а також розірвання шлюбу, що спричинили активну дискусію в правозахисних та активістських колах.