90 млрд євро від ЄС: Україна прострочила частину податкових зобов'язань — що далі

Україна продовжує виконувати фіскальні та податкові зобов’язання, необхідні для отримання міжнародної макрофінансової допомоги та нового кредиту ЄС на 90 млрд євро. Частина реформ уже реалізована, однак кілька ключових вимог міжнародних партнерів протерміновано. Про це розповів Фокусу економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк, коментуючи податкову реформу, умови ЄС для України та вимоги МВФ у межах нових програм фінансування.

За словами експерта, головним поки залишається пакет податкових змін, який Україна погодила у межах програми МВФ.

"Ключовим є пакет податкових зобов’язань у програмі МВФ. Це ПДВ для ФОП, оподаткування посилок до 150 євро, оподаткування доходів з цифрових платформ та постійна дія військового збору. Ми повинні були виконати ці зобов’язання до кінця березня", — пояснив Максим Самойлюк.

Податкова реформа: які умови ЄС і МВФ Україна ще не виконала

Станом на кінець квітня 2026-го, за його словами, Україна виконала лише одну з вимог партнерів. Держава запровадила постійну дію військового збору у розмірі 5%.

Натомість питання оподаткування міжнародних посилок і доходів з цифрових платформ досі не ухвалені парламентом.

"Оподаткування посилок та доходів з цифрових платформ прострочені. Депутати мають проголосувати. Щодо ПДВ для ФОП, то уряд веде перемовини з МВФ про відтермінування. Але відтермінування не означає скасування. ПДВ для ФОП залишиться нашим зобов’язанням", — наголосив економіст.

Він також зазначив, що податкова реформа може стати однією з умов отримання нового масштабного кредиту Євросоюзу.

"Тим паче, зараз йдеться про те, що Європейський Союз теж додасть цю вимогу до зобов’язань для того, щоб Україна отримала 90 млрд євро кредиту", — сказав Максим Самойлюк.

Британія долучилася: що це означає для України

Окремо експерт прокоментував інформацію про можливе долучення Великої Британії до пакета фінансування для України. За його словами, участь Лондона не змінить ані умов кредитування, ані вимог до реформ.

"Для України участь чи неучасть Британії нічого не змінить. Британія хоче отримати собі частину оборонних замовлень з військової частини 60 млрд. Потім зброю британського виробництва передадуть Україні. Якщо цю зброю не закуплять у Британії, її закуплять у інших українських чи європейських виробників. Тобто участь Британії не змінить ні обсяг фінансування за кредитом, ні обсяг зброї, що Україна зрештою отримає. Зобов’язання України щодо реформ теж залишаться", — пояснив економіст.

Щодо структури фінансування, то вже фактично визначено: 60 млрд євро мають спрямувати на оборонний сектор, а ще 30 млрд — на бюджетну підтримку.

"Обсяг коштів (90 млрд євро) та їх розподіл (60 млрд на оборонку та 30 млрд бюджетної підтримки) зафіксовані та не будуть змінюватися", — зазначив Максим Самойлюк.

Країна не вистоїть без іноземного фінансування

Економіст ЦЕС також звернув увагу, що макрофінансова допомога залишається критично важливою для стабільності української економіки під час війни.

"Без іноземного фінансування Україна не вистоїть у повномасштабній війні. Від 2022 року всі податки, які платять українці, йдуть на оборону. Всі "цивільні" видатки (пенсії, медицина, освіта тощо) ми фінансуємо коштом партнерів. Без іноземної допомоги наш бюджет давно посипався б", — підкреслив він.

Водночас, за словами Самойлюка, реформи для отримання кредиту мають не лише виконати умови міжнародних партнерів, а й поступово зменшити фінансову залежність України від зовнішніх траншів.

"Але реформи, які Україна зобов’язалася робити, спрямовані і на те, щоб зменшити цю залежність. Тому вкрай важливо, щоб депутати і уряд працювали над цими реформами", — пояснив економіст Центру економічної стратегії.

Нагадаємо, раніше економіст Богдан Слуцькийпоянював ризики гальмування реформв Україні. За його словами, в Україні часто помилково розділяють вимоги МВФ і підтримку міжнародних партнерів. Проте ті ж самі країни, які найбільше підтримують Україну, а це держави ЄС, США, Японія, Велика Британія, Канада, мають вирішальний вплив і на рішення МВФ. Тому немає окремо "Фонду" і окремо "партнерів".