Археологи знайшли сліди найдавнішого алкоголю в Польщі: що пили люди тисячі років тому

Чим наповнювали стародавні чаші?

Унікальне відкриття зробили під час аналізу керамічних фрагментів, знайдених у Супраслі, що в Північному Підляшші, та Скшешеві в Мазовецькій низовині. Ці знахідки пов'язані з так званим феноменом культури дзвоноподібних кубків, який існував приблизно у 2800 – 1800 роках до нашої ери. Дослідники з Варшавського університету та Лодзької політехніки використали метод газової хроматографії у поєднанні з мас-спектрометрією (GC-MS), щоб ідентифікувати молекулярні залишки на стінках посуду, пише Arkeonews.

Для проведення аналізу відібрали 13 фрагментів кераміки з понад 40 знайдених артефактів. Оскільки цей метод є деструктивним (тобто для дослідження зразок потрібно зруйнувати), науковці брали для дослідження зразки вагою лише 5 грамів. Результати показали, що щонайменше 9 із 13 досліджених посудин колись містили ферментовані напої.

Хімічний профіль знахідок виявився надзвичайно складним:

• Археологи виявили сліди молочної, оцтової та левулінової кислот, які є маркерами процесів бродіння або розпаду етанолу. Зокрема, левулінова кислота є продуктом ферментації цукрів, а оцтова кислота може свідчити про окислення етанолу.
• Окрім цього, у зразках знайшли азелаїнову кислоту, що міститься в пшениці та ячмені, а також ванілін. Наявність ваніліну може свідчити про термічну обробку солоду, наприклад, під час його сушіння чи обсмажування.

Кераміка з позначеними місцями відбору проб для хімічного аналізів / Зображення Даріуш Манастерський та інші автори

Цікавим є те, що давні напої не були схожі на сучасне пиво в його класичному розумінні. Науковці описують їх як складні суміші або "північний грог". До складу такого "зілля" входили не лише злаки, а й мед, фрукти та смоли дерев.

Зокрема, виявлена бензойна кислота може вказувати на додавання ягід, таких як вишня чи малина. Використання деревної смоли, ймовірно, допомагало консервувати напій та надавало йому специфічного аромату.

Вміст посудин на основі ідентифікованих біомаркерів / Зображення Даріуш Манастерський та інші автори

Звідки люди брали інгредієнти?

Особливого значення відкриттю додає той факт, що 4500 років тому територія північно-східної Польщі була вкрита густими лісами, тому місцеві громади не займалися активним землеробством. Дослідження, опубліковане в Archaeometry, дійшло висновку, що інгредієнти для виробництва алкоголю, зокрема зерно, могли постачатися через торгові мережі з Куявії або Хелмінської землі, що розташовані на відстані 300 – 650 кілометрів. Транспортування, швидше за все, відбувалося водними шляхами – Віслою та її притоками, зокрема річкою Нарев.

Навіщо вони це робили?

Знахідки у Скшешеві, які датуються початковою фазою Тшинецької культурної спільноти, свідчать про те, що традиція вживання таких напоїв зберігалася і в епоху ранньої бронзи. Використання алкоголю було невід'ємною частиною ритуального та соціального життя. Знахідки демонструють, що алкоголь не вживали у побутовому контексті – усі досліджені зразки походять із поховальних та обрядових комплексів, а не зі звичайних поселень чи кухонь.

Основною функцією алкоголю в цей період був супровід поховальних обрядів. Посуд, що містив ферментовані напої, поміщали в могили або ритуальні об'єкти як частину символічних підношень.

Окрім релігійного значення, алкоголь виконував роль "соціального клею", що об’єднував громади. Вживання таких напоїв під час церемоній допомагало зміцнювати зв'язки між групами, вести переговори про союзи та позначати соціальний статус учасників. У деяких випадках алкоголь міг мати навіть лікувальне або медичне призначення, що підтверджується складністю рецептури напоїв.

Вам також буде цікаво: що ми знаємо про алкоголь у древньому світі

Алкоголь супроводжує людство значно довше, ніж держави, писемність або навіть землеробство. Сучасні археологічні дослідження показують, що люди почали навмисно створювати ферментовані напої ще в епоху мисливців-збирачів, за тисячі років до появи перших міст. Найдавніші свідчення виробництва алкоголю датують приблизно 13 – 11 тисячами років тому, хоча про природне бродіння фруктів або меду люди знали, ймовірно, ще раніше.

Перші докази вживання алкоголю

Одними з найстаріших доказів навмисного виробництва алкоголю вважають знахідки з печери Ракефет на території сучасного Ізраїлю. Там археологи виявили залишки крохмалю та сліди ферментації у кам'яних заглибленнях, які належали натуфійській культурі. Вік знахідки оцінюють приблизно у 13 тисяч років. Дослідники припускають, що місцеві мешканці виготовляли примітивне пиво з диких злаків для ритуальних бенкетів і поховань.

Ще одним надзвичайно важливим місцем став неолітичний комплекс Гебеклі-Тепе на території сучасної Туреччини. Йому близько 11,5 тисячі років. У великих кам'яних посудинах археологи знайшли сліди оксалату кальцію – речовини, яка виникає під час ферментації зерна. Деякі резервуари могли вміщувати до 160 літрів рідини. Дослідники вважають, що тут варили раннє пиво з диких злаків для масових ритуалів і святкувань. Частина археологів навіть припускає, що саме потреба у великій кількості зерна для алкоголю могла стати одним із поштовхів до розвитку землеробства, зазначають на спеціалізованому сайті gobekli-tepe.com.

Перші достовірні свідчення виноробства з'являються пізніше:

• У горах сучасної Грузії археологи знайшли глиняний посуд віком приблизно 8 тисяч років із хімічними залишками виноградного вина.
• Майже такого ж віку виноробні виявили на території сучасного Ірану та Вірменії.
• Особливо відомою стала печера Арени-1 у Вірменії, де знайшли давню виноробню віком близько 6 тисяч років – із пресами для винограду, посудинами для бродіння та чашами для пиття.
• Найдавніший комплексний алкогольний напій знайшли в китайському поселенні Цзяху. Там у посуді віком приблизно 9 тисяч років виявили сліди ферментованої суміші рису, меду та фруктів. Це один із перших відомих прикладів складного алкогольного рецепта, а не просто випадкового бродіння. Напій, ймовірно, нагадував щось середнє між медовухою, вином і брагою.

Алкоголь у Месопотамії

Коли з'явилися перші цивілізації Месопотамії, алкоголь уже став частиною економіки, релігії та щоденного життя. Особливу роль відігравали шумери – народ, який жив у Південній Месопотамії приблизно 6 – 5 тисяч років тому. Саме шумери залишили перші письмові згадки про пиво. На глиняних табличках археологи знайшли рецепти та описи пивоваріння, а також знаменитий "Гімн Нінкасі" – богині пива. Це фактично найдавніший письмовий рецепт пива у світі, пише National Geographic.

Алкоголь у шумерів

Шумерське пиво суттєво відрізнялося від сучасного. Воно було густим, мутним і радше нагадувало ферментовану кашу. Його часто пили через довгі трубочки, щоб не ковтати залишки зерна. Основою слугували ячмінь і спеціальний хліб, який спочатку випікали, а потім замочували для бродіння. Для шумерів пиво було не розвагою, а базовим продуктом харчування та частиною зарплати. Робітники, зокрема будівельники храмів, отримували пивні пайки.

Алкоголь у Єгипті

У Стародавньому Єгипті пивоваріння стало майже промисловим. Археологи виявили в Абідосі величезну пивоварню віком приблизно 5 тисяч років, здатну виробляти понад 20 тисяч літрів напою за один цикл. Ймовірно, пиво використовували під час релігійних церемоній і царських похоронів. Єгиптяни вдосконалили рецепти, додаючи мед, фініки та ароматичні трави. Пиво там також вважалося щоденним напоєм і часто було безпечнішим за воду.

Алкоголь у греків та римлян

У давніх греків та римлян головним алкоголем стало вино. У Греції його споживання перетворилося на важливий елемент культури симпозіумів – інтелектуальних і політичних застіль. Римляни ж поширили виноробство по всьому Середземномор'ю та Західній Європі. Саме вони заклали основу багатьох виноробних традицій Франції, Італії та Іспанії.