Кремль витрачає $4,68 млрд на "гасіння пожеж" після українських ударів

На початку квітня 2026 року, коли світові ціни на нафту стрімко летіли вгору, провоковані конфліктом в Ірані, російські спостерігачі відзначали формальне подвоєння нафтогазових доходів країни порівняно з березнем. Федеральний бюджет отримав близько 917 мільярдів рублів (12 мільярдів доларів) податків від видобутку корисних копалин, левова частка з яких – 771 мільярд рублів (10 мільярдів доларів) припала на нафтовий сектор.

Однак картина стрімкого збагачення швидко змінилася. Російській владі довелося різко збільшити виплати нафтовим компаніям. Такі кроки були необхідними для підтримки стабільності всередині країни та для подолання наслідків зовнішніх впливів.

Майже 350 мільярдів рублів (4,68 мільярда доларів) було спрямовано на субсидії. Ці кошти були покликані стримати зростання цін на бензин усередині Росії та профінансувати модернізацію і терміновий ремонт нафтопереробних заводів (НПЗ), які постраждали внаслідок українських атак. Ці непередбачувані витрати фактично нівелювали додатковий прибуток від високих світових цін.

У підсумку, чистий дохід за квітень склав лише близько 856 мільярдів рублів, що лише незначно перевищило початковий прогноз у 835 мільярдів рублів. Це свідчить про те, що значна частина потенційних надходжень "згоріла" через необхідність підтримувати внутрішню стабільність та відновлювати пошкоджену інфраструктуру.

Інститут вивчення війни (ISW) підкреслює, що інтенсифікація української кампанії ударів по об'єктах у глибокому тилу Росії продовжує підривати економічний потенціал Кремля. Ключові нафтові порти, включаючи Усть-Лугу та Приморськ у Ленінградській області, працюють не на повну потужність. Це заважає Росії повною мірою скористатися не лише високими цінами, а й нещодавнім послабленням санкцій США.

Таким чином, поки світовий ринок нафти зростає, Росія змушена витрачати надлишки на «гасіння пожеж» у власному енергетичному секторі. Це спричинено війною та ударами Збройних Сил України по критичній інфраструктурі, що перетворює потенційні прибутки на непередбачені витрати та підриває стабільність російської економіки.

Зусилля Кремля, спрямовані на захист населення від зростання світових цін на пальне, а також на подолання наслідків українських ударів по енергетичній інфраструктурі, блокують здатність Росії повною мірою скористатися сприятливою кон'юнктурою на ринку енергоносіїв. Це стало ключовим фактором, що пояснює розбіжність між формально високими доходами та їх скромною реальною вигодою.

Політичний аналітик Віктор Андрусів раніше зазначав, що високі ціни на нафту не призведуть до колосального зростання доходів для Росії. За його словами, у короткостроковій перспективі країна може "залатати" певні дірки, але в довгостроковій ситуації суттєвих змін не відбудеться. Він порівняв це із останніми роками існування Радянського Союзу, коли економічна стагнація була невідворотна.

«Попри ці цифри, реальна вигода для бюджету виявилася значно скромнішою. Російська влада була змушена різко збільшити виплати нафтовим компаніям», – йдеться у повідомленні Інститут вивчення війни.

«Росіяни, попри підвищення цін на енергоресурси, продовжують рухатися до жорсткої економічної стагнації, яка багато в чому нагадує останні роки існування Радянського Союзу», — констатував політичний аналітик, військовослужбовець Віктор Андрусів.

Наразі Росія виявляється в пастці, де вигоди від зростання світових цін на нафту майже повністю поглинаються необхідністю фінансувати як внутрішні соціальні програми, так і термінові ремонти пошкодженої інфраструктури. Це створює серйозні виклики для Кремля, а його здатність подолати цю проблему залишається під великим питанням.