"Не буде кому постачати тепло і воду": Нафтогаз заблокував рахунки 69 підприємств ТКЕ

Що відомо про ризики для опалювального сезону 2026 – 2027 років?

Про те, що зриває підготовку до зими, йдеться в повідомленні Інтерфакс-Україна.

Під час круглого столу "Трансформація комунальних теплопостачальних підприємств в енергетичні компанії: що змінюється і як діяти" виконавчий директор Асоціації міст заявив, що "Нафтогаз" блокує рахунки підприємствам теплокомуненерго (ТКЕ).

Відомо, що в судовому порядку нині заблоковано рахунки 69 підприємств. Як зазначив Олександр Слобожан, це прямий ризик для повної зупинки відповідних компаній. Також такі дії:

унеможливлюють підготовку до опалювального сезону;
зривають виконання планів стійкості.

Зараз ми вже фіксуємо заблоковані рахунки в 69 підприємств ТКЕ. Це, зокрема, Житомир, Звягель, Кропивницький, Лозова, Старокостянтинів… Можна перелічувати велику кількість громад. Це означає блокування роботи підприємства взагалі. І це найбільший злочин, який сьогодні відбувається для нас з вами як споживачів. Бо коли ми підійдемо до опалювального сезону, не буде кому постачати тепло і воду. Просто не буде кому,
– пояснив Слобожан.

Так, через блокування рахунків низка ТКЕ дійдуть до банкрутства. Зокрема компанії втратять фахівців, які зараз заброньовані.

Голова Асоціації міст України також додав, що ситуація несправедлива, бо держава винна постачальникам тепла ще більші суми. Тобто, коли тарифи на тепло для людей не підвищували, ТКЕ фактично працювали у збиток.

Влада мала повернути кошти. Це гроші, які складають різниці між тарифами поточними тарифами та реальною собівартістю.

Наприклад, ТКЕ в Житомирі держава винна 900 мільйонів гривень при тому, що підприємство винне НАК у понад 2 рази менше – 400 мільйонів гривень,
– зазначив Слобожан.

Виконавчий секретар Асоціації операторів критичної інфраструктури Руслан Голуб фактично підтримав усі попередні аргументи. Він пояснив, що такі дії "Нафтогазу" ставлять під загрозу використання та встановлення обладнання, яке зараз Україна отримує від донорів.

Зокрема за словами Руслана Голуба, арешт рахунків також ставить під колосальний ризик будь-яку підготовку до зими. Він акцентував, що нині потрібно сподіватись на запровадження діалогу за участі:

Міністерства енергетики;
Мінфіну;
Міністерства економіки;
Міністерства розвитку громад та територій,
"Нафтогазу".

Що відомо про підготовку до зими у Києві?

Столиця неодноразово підпадає під обговорення щодо підготовки до опалювального сезону. Місцева влада перекладає відповідальність на уряд і заявляє про нестачу коштів. Тим часом Кабмін дорікає КМДА і вже навіть встановив ультиматум для Києва:

Контроль виконання, включно з укладанням контрактів, до 10 травня. Після 10 травня – у разі невиконання поставлених задач – необхідно оцінити управлінські можливості керівництва столиці готуватись до викликів, маючи всі ресурси для цього,
– написав міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Водночас директор енергетичних програм Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Володимир Омельченко написав, що нині столиця має один із найсерйозніших викликів за час повномасштабної війни.

За словами Омельченка, ситуація набагато серйозніша, йдеться не лише про точковий ремонт однієї з ТЕЦ або нестачу грошей в бюджеті. Основне питання в тому, чи зможе столиця "гарантувати тепло мільйонам людей у разі нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі".

Це вже не поле для політичних звинувачень між Урядом і КМДА. Це питання національної безпеки, стійкості столиці та довіри громадян до влади. Якщо зараз втратити час, восени країна може обговорювати вже не бюджетний дефіцит, а реальні ризики для опалювального сезону,
– пояснив експерт.

Він також додав свій план розв'язання ситуації. На першому місці: "негайно забути про політичні амбіції й створити спільний План заходів Уряду, КМДА, Київтеплоенерго, Мінфін, Міненерго, Мінрозвитку, НКРЕКП, Держагентство відновлення".

Також Омельченко радить:

розділити проблему на кілька рівнів;
зробити фінансовий графік та зафіксувати виділення/надходження коштів;
контролювати реальний прогрес щодо кожного з об'єктів за певною схемою;
зробити пріоритет не на повне відновлення інфраструктури, а на мінімальне забезпечення теплом під час атак;
скоротити бюрократію.

Як підсумував експерт, "Києву потрібна не війна заяв, а війна за час". Він акцентує, що тепло взимку – це не про подання комунальних послуг. Це питання стійкості усієї держави під час війни.

Що ще потрібно знати про енергетику в Києві?

Для 24 Каналу експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук розповів, що ситуація на Дарницькій ТЕЦ є складною. Але станція підлягає відновленню.

За словами експерта, єдиний вихід Києва – ремонт великих енергооб'єктів. Місто найбільше залежить саме від них. А будівництво когенерації для столиці Корольчук вважає нереалістичним. Хоча це закриє деякі потреби, "але тільки точково".

"Можна підтягнути котельні на правому березі: їх зараз намагаються підсилити, аби вони видавали більший обсяг тепла. Але він також буде невеликий. За планами, від сили там наростять 10 – 15%. Лівий берег за рахунок цього забезпечити не вийде", – акцентував експерт.

Зокрема відомо, що Дарницька ТЕЦ забезпечувала теплом 500 тисяч жителів столиці. В січні об'єкт припинив виробництво електроенергії, внаслідок одного з обстрілів Росії. У лютому станція припинила виробництво тепла.