Одна заява жорсткіша за іншу: між УЗ та "АрселорМіттал" розгорівся скандал

Чому зупинили потужності "АрселорМіттал Кривий Ріг"?

Через проблеми з логістикою були змушені частково зупинити виробництво, повідомили в "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Ми змушені констатувати, що ситуація є наслідком… неналежного планування та розподілення перевезень з боку Укрзалізниці,
– йдеться в повідомленні.

У "АрселорМіттал Кривий Ріг" заявляють, що УЗ не забезпечує доставку ключової сировини для чавуноливарного виробництва. Також, за словами компанії, виникли проблеми з відвантаженням готової продукції. Через це підприємство вже:

зупинило одну з двох доменних печей;
призупинило роботу двох агломераційних машин;
зупинило рудозбагачувальну фабрику;
припинило роботу гірничого департаменту.

"АрселорМіттал" заявив, що ситуація може погіршитися.

У разі подальшої відсутності поставок компанія буде змушена призупинити роботу додаткових виробничих агрегатів, включаючи другу доменну піч, інші агломераційні машини та ще одну рудозбагачувальну фабрику,
– повідомили в "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Як відповіла Укрзалізниця?

Укрзалізниця відреагувала на звинувачення та заявила, що працює в умовах постійних атак Росії, але продовжує забезпечувати перевезення вантажів, повідомили в компанії.

В УЗ кажуть, що пропонували "АрселорМітталу" долучитися до безпекових ініціатив та використовувати власний рухомий склад. Однак компанія не підтримала ці пропозиції.

"АрселорМіттал Кривий Ріг", на жаль, відмовився долучитись натомість вдався до шантажу – залізничники закликають керівництво компанії особисто розібратись у ситуації, повернутись до конструктивної співпраці й не робити заручниками власних працівників,
– заявили в Укрзалізниці.

Також в компанії заявили, що нині готові до прямого діалогу, аби виправити ситуацію.

Що означає цей конфлікт?

Ситуація показує кілька важливих проблем:

Вразливість промислової логістики. Навіть короткі перебої можуть призводити до зупинки великих виробництв.
Залежність економіки від інфраструктури. Металургія залишається одним із ключових секторів української економіки та експорту.
Посилення напруги між державними й приватними структурами. Публічний конфлікт свідчить про складність координації в умовах війни.

Зауважте! Конфлікт між "АрселорМіттал Кривий Ріг" та Укрзалізницею показав, наскільки критичною для української економіки залишається стабільна логістика під час війни. Від того, чи зможуть сторони швидко знайти компроміс, залежить не лише робота окремого підприємства, а й стійкість частини промислового сектору України.

Який економічний внесок дає українська металургія?

До повномасштабної війни гірничо-металургійний комплекс був однією з ключових опор української економіки. Його внесок виходив далеко за межі самих заводів і шахт – галузь впливала на експорт, зайнятість, податки та розвиток цілих міст, пише Krivbass.

У 2021 році гірничо-металургійний комплекс забезпечив 10,3% ВВП України. Йдеться не лише про продукцію металургійних підприємств, а й про:

роботу підрядників;
суміжні виробництва;
сферу послуг;
витрати працівників галузі.

Фактично металургія створювала цілу економічну екосистему. До війни один працівник металургії фактично забезпечував роботою ще чотирьох людей в інших сферах.

За оцінками експертів, кожен 13-й найманий працівник в Україні був пов’язаний із ГМК. На великих підприємствах працювали десятки тисяч людей:

"Азовсталь" – 10,7 тисяч;
ММК ім. Ілліча – 14 тисяч;
"АрселорМіттал Кривий Ріг" – 19,5 тисяч.

У деяких регіонах металургія фактично була містоутворювальною галуззю.

Чому металургія важлива?

ГМК називають одним із ключових секторів для післявоєнного відновлення України. Саме сталь потрібна для мостів, доріг, житла, енергетичних об’єктів та промислової інфраструктури. Також галузь може прискорити будівництво завдяки модульним технологіям.

Наприклад:

одноповерховий будинок можна звести за два місяці;
восьмиповерховий – приблизно за дев’ять.

Ще один напрямок – "зелена" металургія.

Європейська промисловість переходить до декарбонізації, а український ГМК може постачати сировину для нових технологій виробництва сталі з меншими викидами СО₂.

Отже, до війни металургія була однією з головних економічних опор України – від експорту й податків до робочих місць і розвитку міст. І саме ця галузь може стати одним із фундаментів післявоєнного відновлення країни.