Політичний шторм у Румунії: чи перехоплять владу ультраправі?

Не встигла Румунія оговтатися після виснажливого та скандального виборчого циклу, як потрапила в новий політичний шторм. 5 травня було відправлено у відставку уряд Іліє Боложана, який пропрацював неповний рік. За вотум недовіри проголосував 281 депутат. У країни є 60 днів на те, щоби політики домовилися про формування нового уряду. Інакше — дострокові вибори до парламенту, безумовним фаворитом яких є права партія «Альянс за союз румунів» (AUR) на чолі з Джордже Сіміоном.

Коли у червні 2025 року Соціал-демократична партія (PSD), Національна ліберальна партія (PNL), Союз порятунку Румунії (USR) та Демократичний союз угорців Румунії (UDMR) погодилися сформувати новий уряд, вони значною мірою фокусувалися на «правій загрозі» й менше — на суттєвих суперечностях усередині створеної коаліції. А суперечності були, адже до її складу увійшли політичні сили різного, хоч і не радикального спрямування. Перед урядом Іліє Боложана, який є лідером правоцентристської PNL, постали серйозні виклики. Потрібно було зменшити рекордний дефіцит державного бюджету, який перевищив 9% ВВП і загрожував втратою фінансування з європейських фондів. А також стабілізувати економіку, скоротити витрати, покращити управління державними компаніями та збільшити ефективність використання коштів ЄС.

Уряд намагався проводити реформи й досяг певного прогресу. Дефіцит бюджету знизився з 9,3 до 7,9% ВВП. Проте за це довелося заплатити високу ціну. ПДВ зріс із 19 до 21%. Запроваджено нові податки на банки, нерухомість, криптовалюту, дивіденди та високі пенсії. Заморожено зарплати й пенсії в державному секторі. Кількість чиновників скорочено на 25 тисяч осіб. Збільшення фіскального навантаження відбувалося на тлі рекордної інфляції серед країн ЄС і падіння рівня життя. Усі згадані чинники в комплексі призвели до швидкого суспільного розчарування політикою уряду Боложана. А також спричинили розкол усередині хиткої різношерстої коаліції.

Березневе опитування громадської думки показало: 79% респондентів вважають, що Румунія рухається в неправильному напрямку. 43% респондентів заявили, що повністю незадоволені роботою уряду Іліє Боложана, тоді як 37% радше незадоволені, а 17% висловили задоволення. Близько 49% респондентів зазначили, що зовсім не задоволені діяльністю прем’єр-міністра на посаді, тоді як 24% радше незадоволені, а 20% висловили підтримку.

Реформи уряду та їх суперечливі наслідки дедалі більше дратували й непокоїли головного партнера у коаліції — лівоцентристьку партію PSD. Адже, скорочуючи соціальні видатки, Іліє Боложан націлився на головну електоральну базу соціал-демократів. Тим часом ультраправа AUR упевнено захопила лідерство на політичній арені країни й критикувала чинну владу, заробляючи додаткові бали. Зрештою у квітні PSD вирішила вийти з уряду та дистанціюватися від непопулярних реформ. Внутрішнє голосування показало підтримку такого рішення. 23 квітня сім міністрів від PSD подали у відставку. Соціал-демократи звинуватили уряд, членами якого вони були, в руйнуванні економіки та зубожінні населення. Ще одним приводом до такого вчинку став нібито жорсткий авторитарний стиль управління прем’єр-міністра від PNL. Водночас Боложан закидав колишнім партнерам, що вони хочуть бачити на посаді маріонетку й прагнуть уникнути відповідальності.

Хоча у PSD найбільша кількість мандатів у парламенті нинішнього скликання, їх недостатньо, аби висловити недовіру уряду. Соціал-демократи мали заручитися підтримкою інших політичних сил, аби здійснити свій план. І вони це зробили, домовившись із AUR. 5 травня у політичній історії Румунії трапилась унікальна подія — соціал-демократи об’єднались із крайніми правими для того, щоби повалити правоцентристський уряд. За відставку уряду Іліє Боложана проголосував 281 депутат за необхідного мінімуму в 233 голоси. Ця подія стала кульмінацією політичної кризи й засвідчила готовність мейнстримних партій координувати зусилля з правими.

Після спільного голосування з ультраправими соціал-демократи намагаються дистанціюватися від AUR. І запевняють, що їхня політична співпраця для повалення проєвропейського уряду була тактичним кроком. У PSD сподіваються в такий спосіб повернути свій традиційний електорат. Проте головним бенефіціаром висловлення недовіри до уряду стали не соціал-демократи, а ультраправі. «Альянс за союз румунів» досяг своєї головної мети: відправив у відставку уряд, який «проводив реформи під тиском ЄС», і здобув політичну легітимність.

Згідно з нормами Конституції Румунії, уряд Боложана продовжить виконувати свої обов’язки протягом не більш як 45 днів. У країні розпочалася нова ера політичних консультацій. Звісно, є ризики, що парламент упродовж 60 днів двічі поспіль висловить недовіру кандидатурі нового глави уряду. Тоді на Румунію чекають нові парламентські вибори. І хоча повністю відкидати такий розвиток подій не варто, він наразі є малоймовірним.

Це правда, що між колишніми учасниками коаліції з поміркованого лівого й правого табору немає належного рівня довіри. Проте якщо вони не досягнуть порозуміння і не домовляться про формування нового уряду, їм доведеться йти на позачергові вибори. А останні опитування громадської думки засвідчують упевнене лідерство ультраправої AUR на чолі з Джордже Сіміоном, яку підтримують близько 35% населення. Прихід правих до влади — це те, чого намагаються уникнути керівні румунські еліти.

Вже відомо, що PSD не бачить на посаді прем’єр-міністра Іліє Боложана. Проте є проблема: опитування показує, що Іліє Боложан має втричі більшу підтримку, ніж лідер соціал-демократів Сорін Гріндяну. Близько 16,2% респондентів заявили, що надали б перевагу Боложану на посаді глави виконавчої влади, і лише 4,7% — Гріндяну. Найвищий рівень підтримки зафіксовано в лідера опозиційної AUR Джордже Сіміона — 18,7%, тоді як 14,7% респондентів заявили, що воліли б бачити технократичного прем’єр-міністра. Більш як третина опитаних не дали чіткої відповіді.

Президент Румунії Нікушор Дан висловив упевненість у тому, що наступний кабінет міністрів збереже проєвропейський курс. І відкинув можливість проведення дострокових виборів. Як і залучення до формування уряду ультраправих. Проте внутрішні чвари між членами колишньої коаліції можуть ускладнити досягнення компромісу. Наприклад, очільник іншої правоцентристської партії — USR — Домінік Фріц стверджував, що не має наміру брати участь у переговорах із соціал-демократами для формування нового уряду, якщо ті проголосують за відставку разом із AUR, і не боїться дострокових виборів.

Натомість лідер AUR Джордже Сіміон після вотуму недовіри уряду заявив, що настав час для національного примирення. І висловив готовність узяти на себе відповідальність за долю країни. Також він сказав, що попередня проєвропейська влада не принесла румунам нічого, крім зубожіння, війни та нових податків.

Цілком можливо, що новий уряд Румунії буде урядом меншості, оскільки спільне голосування PSD з AUR і провідна роль соціал-демократів у розвалі старої коаліції ускладнює досягнення домовленостей. У такому випадку новий уряд можуть сформувати три політичні сили: Національна ліберальна партія (PNL), Союз порятунку Румунії (USR) та Демократичний союз угорців Румунії (UDMR). Хоча такий уряд буде монолітнішим з ідейного погляду, він потребуватиме складних переговорів для ухвалення важливих рішень у парламенті. А отже, буде надто нестабільним.

Падіння уряду Іліє Боложана в Румунії підтвердило велику вразливість і нестабільність коаліцій, сформованих ідеологічними опонентами. Різне бачення акцентів і пріоритетів у внутрішній політиці спричиняє постійний дисонанс і напругу. Реформи неможливо проводити ефективно. А довіра стає жертвою непорозумінь. На перший погляд може здатися, що не надто природний союз між правоцентристами та лівоцентристами — це оптимальна ціна для унеможливлення приходу до влади ультраправих сил. Але те, що працювало раніше, може не спрацювати знову. На певному етапі створити уряд без провідної участі політичних сил радикального спектру просто не вдасться. І це стосується не лише Румунії, а й інших країн Європи.