Полтава в жалобі: місто прощається з рятувальниками, загиблими від удару РФ

На вулицях Полтави панувала тиша, порушувана лише кроками тисяч людей, які зібралися, щоб провести в останню путь двох своїх героїв. Містяни утворили живий коридор, квітами й сльозами вшановуючи пам’ять заступника начальника оперативно-координаційного центру ДСНС у Полтавській області Віктора Кузьменка та пожежного-рятувальника Дмитра Скриля.

Віктор Кузьменко, посмертно удостоєний звання Героя України, та Дмитро Скриль були не просто співробітниками Державної служби з надзвичайних ситуацій, а справжніми захисниками, чиє життя було присвячене порятунку інших. Їхня відданість справі, професіоналізм і готовність ризикувати заради ближнього були прикладом для багатьох. Вони оберігали спокій і безпеку міста, і їхня загибель стала особистою трагедією для кожного полтавця.

Фатальний удар Російської Федерації 5 травня вразив мирне місто, призвівши до численних руйнувань та втрат. Підступний повторний обстріл, цинічно спрямований на тих, хто прибув надавати допомогу, забрав життя героїв, які беззбройними протистояли вогню та руїнам. Окрім рятувальників, цього ж дня загинули троє працівників «Нафтогазу», що стало ще одним трагічним свідченням жорстокості війни.

На церемонію прощання прибули не лише рідні та близькі загиблих, а й їхні колеги, представники ДСНС України, керівництво місцевої влади та численні жителі міста. Кожен хотів висловити свою скорботу, подяку та засвідчити повагу до тих, хто до останнього подиху залишався вірним обов'язку. Це єднання в горі стало символом незламності та підтримки, яку полтавці демонструють у важкі часи.

Стрічка у соціальній мережі Х з посиланням на pic.twitter.com/rJtVPeRT81 зафіксувала емоційну атмосферу прощання, підкреслюючи, що полтавці «віддали останню шану героям без зброї, яких цинічно та підло вбили російські окупанти». Ці слова виразили не тільки скорботу, але й непереборне почуття несправедливості та гніву щодо дій агресора.

Хоча Полтава оплакує своїх героїв, пам'ять про їхній подвиг залишиться жити. Їхня самовіддана праця і жертовність завжди будуть прикладом для наступних поколінь, а їхні імена навічно вписані в історію міста як символи сміливості та мужності.

Загибель Віктора Кузьменка і Дмитра Скриля від російського ракетного удару стала черговим нагадуванням про цинічну жорстокість, з якою Росія веде війну проти України. Подібні атаки, що цілеспрямовано б'ють по цивільній інфраструктурі та тим, хто приходить на допомогу, є типовими для російської агресії.

Інформація про трагедію була поширена Державною службою з надзвичайних ситуацій, зокрема у Telegram-каналі ДСНС, а також каналом «Главкома» у соціальній мережі Х, посилаючись на інформацію від канал «Главкома» у соцмережі Х. Ці повідомлення допомогли українцям дізнатися про події та вшанувати пам'ять загиблих. Загибель українських рятувальників, на жаль, не є поодиноким випадком у цій війні, адже багато хто з них гине, виконуючи свою роботу.

«Ніколи не пробачимо, ніколи не забудемо. Вічна та світла пам’ять Героям!», – наголошує ДСНС у своїй заяві, підкреслюючи глибокий біль та прагнення справедливості.

Публікація у соціальній мережі X від імені «Главкома», датована May 6, 2026, також висловила співчуття: «Люди утворили живий коридор та віддали останню шану героям без зброї, яких цинічно та підло вбили російські окупанти».

Трагічні втрати, такі як загибель полтавських рятувальників, глибоко врізаються уCollective пам'ять. Це не тільки нагадування про ціну, яку Україна платить за свою свободу, але й заклик до єдності та підтримки тих, хто продовжує відважно служити, захищаючи країну від ворога.