РФ зібралася атакувати Київ і вимагає перемир'я: якою буде відповідь України

Ви дізнаєтеся:

Росія, яка продовжує збройну агресію проти України, зірвала режим припинення вогню, ініційований Україною з 6 травня. Водночас у Москві оголосили перемир'я на 8-9 травня й очікують, що Київ його дотримається.

Главред з'ясував, що насправді стоїть за заявами РФ про перемир’я та чи можливі удари по Києву або Москві.

Позиція РФ щодо перемир'я

Міноборони РФ 4 травня заявило про запровадження режиму припинення вогню у війні проти України на період 8-9 травня. У Москві стверджують, що перемир’я оголошене за рішенням Володимира Путіна на честь відзначення Дня перемоги.

У повідомленні російського відомства йдеться, що РФ очікує аналогічних кроків з боку України. Водночас у Міноборони РФ заявили, що російські війська вживатимуть заходів для забезпечення безпеки під час святкових подій.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 7 травня заявив, що оголошене Росією "перемир’я" діятиме 8-9 травня. За його словами, військовий парад у Москві 9 травня відбудеться.

Пєсков також повідомив, що Володимир Путін перебуває під посиленою охороною на тлі заяв про можливі загрози з боку Києва. Він зазначив, що до заходів 9 травня застосовуються додаткові заходи безпеки через "терористичну загрозу".

Водночас у Кремлі заявили, що не отримували жодної офіційної реакції на оголошений Росією режим тиші з боку України. Пєсков наголосив, що Росія нібито відкрита до подальших переговорів щодо війни в Україні та позитивно оцінює посередницькі зусилля США, хоча наразі американська сторона, за його словами, більше зосереджена на інших міжнародних напрямках.

Речниця МЗС Росії Марія Захарова стверджує, що президент США Дональд Трамп нібито підтримав ініціативу Кремля щодо перемир’я на 8-9 травня. Водночас пропозицію Володимира Зеленського про режим тиші на 5-6 травня, яку сама ж Росія і порушила, вона назвала "кривавим піаром".

У МЗС країни-агресорки намагаються переконати світ, що українські мирні ініціативи зумовлені лише "важким становищем ЗСУ на фронті", хоча Україна офіційно заявляла, що жодних реальних пропозицій щодо припинення вогню від Москви не отримувала.

Чи може Україна завдати удару по Москві 9 травня

Можливий удар по Москві 9 травня, на думку військового оглядача Дениса Поповича, мав би насамперед не військове, а потужне політичне та символічне значення. Експерт вважає, що зрив або навіть серйозне порушення проведення параду на Красній площі став би серйозним ударом по репутації кремлівського керівництва та особисто Володимира Путіна.

Експерт припустив, що потенційна атака могла б бути комбінованою — із застосуванням ударних безпілотників та ракет типу "Фламінго", що створило б додаткове навантаження на систему протиповітряної оборони. Крім того, на його думку, стратегічно важливими цілями залишаються й будь-які регіони Росії, де функціонують підприємства військово-промислового комплексу, оскільки саме вони забезпечують армію ресурсами для продовження війни.

"Якщо парад буде зірвано, то це означатиме, що Путін навіть не може Москву захистити. Виникає питання, що він взагалі може захистити. Якщо на Красній площі буде воронка, то тоді взагалі до диктатора буде багато питань у росіян", - сказав Попович в ефірі Radio NV.

Погрози РФ атакувати Київ

Крім цього, Захарова зробила низку різких заяв на тлі наближення 9 травня. Вона стверджувала, що Росія нібито фіксує загрози ударів по Москві під час святковування параду.

На тлі панічного страху перед можливими атаками на Москву під час параду, російське МЗС офіційно звернулося до міжнародних організацій та іноземних держав. Захарова "настійно закликала" забезпечити завчасну евакуацію дипломатів із Києва.

"Ми не виступаємо з позицією агресії. Ми виступаємо з позицією неминучої відповіді на агресію", - цинічно резюмувала Захарова 6 травня, водночас ігноруючи факт, що саме РФ щоденно атакує житлові квартали українських міст.

Водночас Захарова, пригрозила ударами по "центрах прийняття рішень", фактично маючи на увазі Київ.

"РФ буде перешкоджати будь-яким провокаціям київського режиму... Київ може бути підданий масованому ракетному удару у разі спроб реалізувати погрзи Зеленського на 9 травня", - сказала Захарова 7 травня.

Яка реакція України на погрози РФ

Президент України Володимир Зеленський заявив, що запропонований Україною режим тиші, який мав розпочатися опівночі 6 травня, Росія так і не дотрималася. За його словами, як упродовж вчорашнього дня, так і сьогодні російська армія продовжує завдавати ударів, що вкотре підтверджує небажання Москви реально рухатися до припинення бойових дій.

Під вогнем опинилися одразу кілька регіонів, зокрема Харківська, Сумська, Донецька та Херсонська області. Значна частина атак, як зазначив Зеленський, була спрямована на об’єкти енергетичної інфраструктури, що свідчить про продовження спроб тиску на цивільну систему життєзабезпечення.

"Усе це свідчить про те, що Росія не розглядає всерйоз можливість припинити вогонь і єдине, що продовжує турбувати російське керівництво, – це короткострокова тиша на Червоній площі. Росія продовжує вбивати людей та цілком неадекватно турбується тільки про кілька годин тиші в одній частині Москви. Україна діятиме справедливо – з дня на день", - наголосив Зеленський.

Глава держави наголосив, що Україна діятиме дзеркально, тобто на кожен російський удар українські сили відповідатимуть далекобійними ударами по визначених цілях.

"Конкретні кроки для завершення війни потрібні, і мир все одно буде досягнутий: ми працюємо заради цього. Питання тільки в тому, скільки часу буде втрачено через божевілля Росії", - додав він.

Коли РФ може завдати масованого удару по Україні

Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко наголосив, що найближчими днями в Україні існує велика загроза масованих ударів. За його словами, російська армія вже неодноразово перед оголошенням так званих "перемир’їв" вдається до масованих обстрілів, намагаючись завдати максимальної шкоди ще до можливого тимчасового затишшя.

"Знову ж таки, якщо подивитися, коли був попередній великий обстріл із застосуванням гібридних атак, ракет усіх видів і "Шахедів", то, судячи з усього, ми саме підійшли до тієї точки, коли тиждень, два, півтора, можливо, вони це робитимуть, оскільки у них є можливості. Тому дійсно варто бути дуже уважними", - підкреслив керівник Центру вивчення окупації.

Моніторингові канали попереджають про підвищену загрозу масованих російських атак у найближчі дні. За попередньою оперативною інформацією, ворог може готувати комбінований ракетно-дроновий удар орієнтовно на початку наступного тижня - у період 10-13 травня. Водночас ризик масштабної атаки зберігається і до завершення поточного тижня.

Під час обстрілу Росія може застосувати стратегічну авіацію, крилаті ракети типу 3M-14 "Калібр", балістичне озброєння, а також ударні безпілотники. Водночас аналітики застерігають, що атака може відбутися і без підняття стратегічних бомбардувальників у повітря - з використанням морських носіїв, наземних пускових установок або дронів.

Навіщо Україна оголошувала перемир'я 6 травня

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Україна виступила з ініціативою запровадити режим тиші, який мав розпочатися в ніч на 6 травня, аби перевірити реальні наміри Росії щодо можливого припинення вогню.

У коментарі "24 Каналу" він пояснив, що українська влада не має ілюзій щодо справжніх намірів Кремля, оскільки Москва, за його словами, не демонструє реального бажання завершувати війну або зупиняти бойові дії. Подоляк зазначив, що головною мотивацією російського керівництва залишається прагнення забезпечити спокійне проведення параду 9 травня в Москві, уникаючи будь-яких ризиків для власного іміджу.

"Президент чітко каже, що нас не хвилює 9 травня чи інші дати. Не хочете взаємних обстрілів? Тоді давайте почнемо все 6 травня. Не буде ударів з боку Росії? Дзеркально немає наших ударів по Росії. І так упродовж наступних днів, аби Росія дійсно перестала вбивати цивільне населення. Адже ми бачимо, що ворог продовжує бити саме по цивільних на відміну від України", - зазначив радник керівника ОП.

Чи буде Україна дотримуватись перемир'я 8-9 травня

Високопоставлений український чиновник на умовах анонімності в коментарі виданню Kyiv Independent заявив, що Україна не планує дотримуватися так званого "перемир’я", оголошеного Росією на 8-9 травня з нагоди святкування Дня перемоги. За його словами, Україна не бачить практичного сенсу в тимчасовому припиненні бойових дій лише заради проведення військового параду в Москві, особливо з огляду на те, що Росія вже продемонструвала небажання дотримуватися попередніх домовленостей про тишу.

Голова комітету Верховної Ради з питань закордонних справ Олександр Мережко наголосив, що Україна зацікавлена не у короткострокових паузах, а в реальному, повному та безумовному припиненні вогню, яке могло б стати першим кроком до стабільного миру. Він наголосив, що тимчасове перемир’я на кілька днів виглядає радше як спроба Кремля гарантувати спокійне проведення параду 9 травня, ніж як реальна мирна ініціатива.

Чим вигідне перемир’я для України

Військово-політичний оглядач Олексій Копитко у коментарі Главреду звернув увагу на те, що Москва вкотре демонструє справжнє ставлення до будь-яких ініціатив щодо "режиму тиші" — відповідаючи на них ударами по цивільних. Попри масштаб російських атак, експерт вважає, що можливе короткострокове припинення вогню 8-9 травня варто розглядати не через емоції, а через військову доцільність.

"Два дні перемир’я – це шанс зміцнити позиції, замінити людей, а подекуди – просто вивести з безнадійних місць. Погода зараз не сприяє жодним переміщенням. Ніч коротка, видимість чудова. Тому, якщо є шанс на паузу – його треба з розумом використати", - сказав Копитко.

При цьому Копитько наголосив, що накопичені за час перемир'я дрони та ракети можуть бути використані вже після її завершення, а тимчасове затишшя не означає відмову від подальших дій.

Читайте також: