Військова активність, розвиток інфраструктури та логістики у Білорусі: чим це загрожує Україні – подробиці

Білорусь знову повертається у зведення української розвідки та прикордонників. На півночі фіксують військову активність, розвиток інфраструктури та логістики, яку в перспективі росія може використати проти України. Тим часом Україна будує масштабну оборонну лінію вздовж північного кордону – від Київського водосховища аж до Сум. У Держприкордонслужбі наголошують: наразі ударного угруповання для повторного наступу там немає. Але загроза нікуди не зникає. Який сценарій сьогодні видається реальним? Чи може Лукашенко знову надати свою територію путіну? І чому Україна продовжує активно укріплювати кордон? Подробиці – від журналістки "5-го каналу" Марти Шикули.

Північний кордон України. Саме звідси у лютому 2022 року російська армія пішла на Київ. Тоді через територію Білорусі заходили колони техніки, десант, спецпідрозділи. Нині Білорусь заходилася розвивати військову логістику та інфраструктуру. Маршрути, полігони, інженерні об'єкти, які в майбутньому можуть використовуватися у координації з росією.

Аналітики кажуть, ризики наступу мінімальні, бо на території Білорусі недостатньо для цього вояк. Можлива інша небезпека: провокації на кордоні, диверсійні дії або локальні рейдові операції.

"Наприклад, біля кордону пролітає ударні гелікоптери вздовж кордону на максимальному наближенні це можуть бути повітряні кулі з трикутниковими відбивачами, які будуть на себе концентрувати увагу РЛС як на якийсь більш великий повітряний об'єкт.  Це може бути навіть такий собі прогулянка танкової колони біля кордону. Інші провокації. Якщо говорити про агресивний формат провокацій, дійсно небезпечний, то на сьогодні це максимум, що може бути диверсійна діяльність на рівні встановлення вибухових пристроїв вздовж доріг, де проводиться патрулювання нашими прикордонниками і нашими силовиками", – зазначив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

Найнебезпечніший сценарій на цьому етапі – це спроби дестабілізації прикордоння. Зокрема через диверсійні групи або короткі рейдові заходи в прикордонні села.

"А це сценарій, який ми можемо бачити на Сумщині. Захоплення прикордонних сіл, які безпосередньо знаходяться на кордоні та навіть створюють таку собі агломерацію з білоруськими селами. А в першу чергу це можуть бути російські війська. Той самий ПВК Вагнер. Приблизно від до найманців ПВК Вагнер продовжують залишатися на території Білорусі. Там особливо і не треба якогось великого угруповання, щоб зробити декілька таких рейдових провокацій. Або можуть змусити Лукашенка використовувати своїх спецпризначенців, свої спецпідрозділи. В них там є декілька підрозділів вздовж кордону з Україною, розміщено де кілька підрозділів СПН і вони можуть їх також використати для таких рейдових точкових операцій", – додав Коваленко.

Після 2022 року Україна почала масштабне укріплення північного напрямку. На кордоні будували фортифікації, мінували території, підривали мости та створювали інженерні загородження.

"Для чого це робиться? Ну, по-перше, тут треба розуміти географію, топографію місцевості на півночі України. Це величезна кількість річок, величезна кількість болот, величезна кількість лісів і відносна маленька кількість дорог. буквально кожен міст, всі, хто там подорожують по Чернігівській області, вони бачать, що на кожному мі мості є об’яви обережно, міни замінована і так далі. Тобто готується до можливого наступу з Білорусі. але блискавично це зробить, ну, практично нереально. Ну, тому що для того, щоби почать, ну, хоч якийсь-то наступ більш-менш значущий з боку Білорусі, ворогу треба накопичить там величезні підрозділи. Тобто мова йде, ну, мінімум про , а в реальності, які треба накопичить саме в Білорусі. Ну, і просто так перемістить таку величезну кількість військ, розташувати, вишикувати їх в ударні порядки. Ну, тобто для того, щоб вони могли дійсно атакувати, ну, це практично нереально. Але все одно для такого можливого сценарія ми готуємося", – заявив військовий експерт та засновник БО "Реактивна пошта" Павло Нарожний.

Водночас сам Лукашенко продовжує балансувати між небажанням прямо втягуватися у війну та залежністю від Кремля. Сьогодні Білорусь уже фактично працює на російську військову машину. Йдеться і про підприємства оборонного комплексу, і про використання території для російської військової інфраструктури.

"путін протягом всіх цих років не полишав спроб втягнути Лукашенка у пряму війну. той, як може упирається і, але все-таки надає свою і тоді територію. Зараз військово-промисловий комплекс, близько підприємств білоруських працює на російську оборонку, допомагав до недавна обходити санкції. І зараз, очевидно, якщо між диктаторами відбуваються розмови, то той же ж каже: "Саша, помоги там, володя, я ж не могу, у меня люди против этого. дороги, там артилерийские позиции" і так далі. Тобто білоруська армія станом на сьогодні не має спроможностей, щоби атакувати Україну, але інфраструктуру вони розвивали і продовжують розвивати", – повідомив ініціатор проєкту "Центр білоруських комунікацій" Максим Плешко.

Сценарій нового наступу на Київ з території Білорусі зараз не видається реалістичним без масштабного перекидання російських військ. Але північний напрямок і надалі залишається потенційно небезпечним. росія продовжує використовувати Білорусь як військовий тил, логістичний майданчик і територію для тиску на Україну. А українська армія тим часом робить усе, щоб повторення 2022 більше не стало можливим.

Марта Шикула, "5 канал"

Нагадаємо, ДПСУ фіксує розвиток логістичних маршрутів й полігонів на території Білорусі. Водночас, наразі рф не утримує на білоруській території угрупувань, що становили загрозу Україні, однак у перспективі вся ця інфраструктура може бути використана у координації з рф.

Читайте також: Повітряна куля з Білорусі: ДПСУ повідомила про нову тактику ворога для підсилення обстрілів 

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.