Літо без води? Як українські міста готуються до можливих обстрілів системи водопостачання

У квітні цього року під час свого спілкування з журналістами поза камерами, на які традиційно не запрошують "Українську правду", президент Володимир Зеленський закликав місцеву владу готуватись до літніх обстрілів системи водопостачання.

За його словами, під загрозою будуть "мости, дамби, гідроелектростанції, а також насосні станції, постачання питної води тощо".

Цими заявами гаранта одразу скористались анонімні проросійські телеграм-канали.

Вони стверджують, що інфраструктура водопостачання та каналізації в українських містах роками занепадала, ремонти не проводилися.

Як наслідок, будь-який майбутній збій подається як неминучий результат системної безгосподарності, тоді як війна слугує лише зручним прикриттям.

Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлін каже, що все не так, проте очікує обстрілів водної інфраструктури вже найближчим часом.

"Ми бачимо, що взимку Росія била по тепло- та електростанціях, по великих котельнях, по обʼєктах теплозабезпечення.

І основна мета була – знищити їх.

При морозах від -10 це була достатньо складна ситуація – ми бачили її в Києві та інших містах.

Поки літо, бити по тепловій генерації особливого сенсу немає.

Тому, за даними розвідки, зараз ворог має за ціль саме обʼєкти водопостачання", – розповідає він.

Чи все так погано, і що робить держава для підготовки захисту систем водопостачання – читайте в "Українській правді".

Що буде під прицілом.

Сергій Карелін, експерт-практик з оптимізації систем водопостачання, розповідає про високу вразливість мереж по доставці води, особливо роблячи акцент на великі міста.

За його словами, саме вони є найбільш привабливими мішенями для росіян, оскільки здебільшого залежать від одного джерела – річкової води, яка проходить через вразливі очисні споруди та проміжні насосні станції.

"Крім того, українські системи за своєю структурою дуже схожі на російські, що робить їхні слабкі місця зрозумілими для ворога", – розповідає Карелін.

Він каже, що резервування річкового водопостачання вимагає величезних коштів і часу, а це ускладнить можливості швидкого відновлення чи створення резервів під час обстрілів.

Фізично захистити такі об'єкти складно, особливо враховуючи, що водоканали перебувають у глибокій фінансовій кризі: чинні тарифи не покривають витрат, накопичуються борги за електроенергію, а закупівля реагентів часто тримається лише завдяки допомозі міжнародних донорів.

Відсутність води автоматично призводить до відсутності каналізації.

"І тут уже йдеться не про житлові будинки, а перш за все про медичні заклади, освітні та інші соціальні обʼєкти.

Ситуація може виявитись вкрай важкою", – каже Сергій Сухомлін.

Що може зробити держава.

Голова Агентства відновлення заспокоює: у держави існують плани стійкості, які повинні зберегти воду для населення, бізнесу та державних підприємств.

На обʼєктах водоканалів є критичні елементи, які будуть захищені.

Будівництво має зменшити ризики втрати обʼєктів і забезпечити надійне водопостачання.

"Я не можу коментувати це детально, але Агентство в рамках доведеної урядом задачі у жовтні 2025 року побудувало десятки обʼєктів інженерного захисту.

І в деяких містах вони саме на обʼєктах комунальних теплогенеруючих підприємств та комунальних підприємств, які забезпечують водопостачання", – пояснює Сухомлін.

За його словами, держава виділила перше фінансування: 30% йде на виконання планів стійкості та захист саме цих елементів.

ОВА і громади мають виконати їх.

"Більше ніж 24 великі громади, отримають додаткові рішення для забезпечення надійного водопостачання та водозабезпечення: захищені енергетичні елементи, елементи водоканалів, станції забору води, альтернативні станції забору води", – додає голова Агентства відновлення.

Сухомлін також каже, що фізичний захист обʼєктів води – лише один із елементів захисту.

Окрім цього є ППО та системи РЕБ.

Сергій Карелін зазначає, що у випадках обстрілів та переходу у надзвичайну ситуацію містам доведеться суттєво скоротити споживання води.

"Замість звичних 140 літрів на добу для жителя квартири, розрахунок на випадок надзвичайної ситуації складає близько 15 літрів (3 літри питної та 12 літрів санітарної води)", – розповідає експерт.

Карелін пояснює, що для забезпечення населення водою водоканали розробляють нестандартні логістичні ланцюги:.

– у невеликих містах активніше покладаються на підземні джерела, створюючи реєстри як комунальних, так і приватних свердловин, щоб розуміти їхню спроможність;.

– водоканали укладають договори з торговельними мережами, щоб використовувати супермаркети як пункти роздачі води;.

– заздалегідь розробляється співпраця з власниками автотранспорту: водії, які взаємодіють з міською владою на випадок блекауту знатимуть, звідки вони забирають воду і в який саме район її везуть.

Експерт відзначає, що деякі міста підійшли до проблеми дуже фахово.

Наприклад, водоканал Чорноморська розробив три детальні сценарії реагування з чітко закріпленими відповідальними особами та реєстрами перевізників.

Кременчуцький водоканал також завчасно, ще з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, провів необхідні розрахунки та підготував план роботи в умовах надзвичайного стану.

Легкого літа не прогнозується.

Росіяни готуються до обстрілів систем водопостачання.

Проросійські телеграм-канали пишуть панічні дописи, що українська держава не справиться.

Влада запевняє, що все буде добре, хоч країна і готується до самих негативних подій.

Уряд розробив плани стійкості, міста готуються до надзвичайних ситуацій.

Однак міністр Кулеба все одно пропонує населенню зробити базовий запас води, щоб бути готовим до будь-якого сценарію.

Володимир Фомічов, УП.