Неповернений урок: як Україна 8 травня вшановує день перемоги та пам’яті

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Це знакове рішення було ухвалене Верховною Радою у 2023 році, встановивши цю дату як єдину для вшанування пам'яті загиблих. Символом пам'яті про Другу світову війну з 2014 року в Україні слугує мак — стилізоване зображення кулі, що пройшла крізь серце, і водночас символ відродження життя на місцях боїв.

Перехід до європейської традиції пам’ятання відбувся після Революції Гідності, змінивши акценти від культу зброї до вшанування людських страждань та внеску різних спільнот у подолання нацизму. Таке рішення було ініційоване громадськими організаціями на початку 2000-х років, а згодом підтримане Українським інститутом національної пам’яті та Міністерством культури.

У 2015 році указом Президента та законами про декомунізацію 8 травня було запроваджено як День пам’яті та примирення, хоча 9 травня продовжувало залишатись Днем перемоги над нацизмом. Тоді суспільство ще не було повністю готове відмовитися від сталої дати, що свідчило про складність суспільних трансформацій.

У 2023 році президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, який офіційно закріпив 8 травня як День пам’яті та перемоги. Того ж року ним був підписаний указ, згідно з яким 9 травня Україна тепер відзначає День Європи разом з Європейським Союзом, демонструючи чіткий вектор на європейську інтеграцію.

Загальні втрати українців у Другій світовій війні становлять приблизно 8 мільйонів осіб, серед яких 5 мільйонів — це мирні жителі, та 3 мільйони — військові. Українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, воюючи у складі різних армій Антигітлерівської коаліції, а їхня земля стала одним із ключових театрів воєнних дій. Проте, на жаль, історія циклічна, і сьогодні Україна знову змушена протистояти тоталітарному злу, яке Президент Зеленський назвав оновленою версією нацизму, що має маркування «зроблено в Росії».

Історія свідчить, що Друга світова війна розпочалася внаслідок зближення двох тоталітарних режимів — нацистського в Німеччині та комуністичного в СРСР, а також неспроможності світових держав чинити опір агресорам. Ці режими під час окупації України вчиняли численні злочини проти цивільного населення, включно з Голокостом, масовими вбивствами та депортаціями.

Сьогодні Російська Федерація, як спадкоємиця сталінського режиму, активно використовує міфи Другої світової війни для маніпуляцій та виправдання своєї повномасштабної агресії проти України, яка розпочалася у 2014 році. Сучасна боротьба з російською агресією, за словами президента, є гідним вшануванням пам'яті тих, хто не дозволив Гітлеру підкорити Європу.

«Сьогодні День памʼяті та перемоги над нацизмом. День, коли вся Європа відзначає завершення найстрашнішої війни ХХ століття – війни, після якої мав би бути тільки справжній мир. Саме так тоді мріялось, коли гармати Другої світової почали замовкати», — зазначив Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні.

«На жаль, через 81 рік ми знову змушені зупиняти зло – теж тотальне, яке не приносить нічого, крім руїн та знущань, і яке засноване на аналогічній ідеології ненависті. Оновлена версія нацизму, що має маркування: «сделано в России»», — підкреслив Володимир Зеленський, звертаючись до українського народу.

Президент Зеленський додав: «Захист життя людей та свободи народів від Путіна – це абсолютно достойне вшанування памʼяті тих, хто не дозволив Гітлеру підкорити Європу і світ. Вічна вдячність усім, хто бився проти нацизму та звільнив людей. Світла памʼять усім невинним жертвам Другої світової війни. Слава кожному захиснику життя! Слава Україні!».

Україна, вшановуючи пам'ять про мільйони жертв Другої світової війни, водночас продовжує боротися за своє майбутнє проти нового агресора. Цей день є не лише даниною минулому, а й закликом до єдності світу перед обличчям тоталітарного зла. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.