Підлітки обманюють системи перевірки віку в соцмережах за допомогою надзвичайно простого трюку

Що вигадали підлітки, щоб обійти системи захисту?

Запровадження закону про онлайн-безпеку (Online Safety Act) у Великій Британії в липні 2025 року мало стати знаковим моментом у захисті дітей у цифровому просторі. Документ зобов'язав соціальні мережі та пошукові системи впроваджувати суворішу перевірку віку, обмежувати доступ до шкідливих матеріалів і вдосконалювати механізми звітування про порушення. Однак перші результати впровадження закону демонструють, що технічно підковане молоде покоління знаходить винахідливі способи, як перестрибнути через ці додаткові бар'єри, пише GBHackers.

Травневий звіт британської організації з безпеки дітей в інтернеті Internet Matters виявив приголомшливі факти: близько однієї третини дітей у Великій Британії вже навчилися обходити заходи безпеки, такі як вікова верифікація. Найбільш обговорюваним методом став так званий "вусатий хак". Оскільки системи часто вимагають від користувачів зробити селфі для оцінки віку за допомогою штучного інтелекту, підлітки почали використовувати косметику, щоб візуально додати собі років.

Я спіймала свого сина [12 років], коли він олівцем для брів малював собі вуса на обличчі, і система верифікувала його як 15-річного,
– розповіла анонімна мати в одному з випадків, наведених у звіті.

Цей інцидент підсвічує критичну слабкість технологій оцінки віку за обличчям, які надмірно покладаються на візуальні ознаки, а не на надійну перевірку особистих даних.

Згідно з опитуванням 1 000 дітей та їхніх батьків, майже половина респондентів (46%) вважає, що перевірку віку легко обійти. Крім малювання вус, діти використовують підроблені дати народження, чужі облікові записи, маскування обличчя та, хоча й рідше, сервіси VPN. Найчастіше з вимогами підтвердити вік діти стикаються на таких платформах, як TikTok, YouTube, Google та Roblox.

Але є й успіхи

Попри ці вразливості, звіт вказує на певний прогрес. Близько половини опитаних дітей зазначили, що тепер бачать більше контенту, який відповідає їхньому віку, а 40% батьків і дітей відчувають, що інтернет став дещо безпечнішим після того, як закон набув чинності.

Самі неповнолітні, як стверджується, нібито здебільшого підтримують такі заходи: 90% тих, хто помітив покращення модерації, сприймають це позитивно. Вони відзначають корисність чіткіших правил, обмеження контактів з незнайомцями та лімітів на функції з високим ризиком.

Виклики все ще залишаються

Проте до ідеалу ще далеко. Протягом лише одного місяця після вступу в дію нових кодексів захисту дітей майже половина неповнолітніх повідомила про зустріч із онлайн-шкодою, включаючи сцени насильства, мову ворожнечі та контент, що негативно впливає на сприйняття власного тіла. Це саме ті сфери, які закон мав би жорстко регулювати, пише Fast Company.

Проблеми конфіденційності

Окрім ефективності самих перевірок, виникає гостра проблема конфіденційності. Батьки дедалі більше занепокоєні тим, як збираються та зберігаються біометричні дані їхніх дітей. Існує страх, що чутлива інформація може бути використана повторно урядовими структурами або приватними компаніями. Це призвело до закликів створити централізовані рішення для верифікації, які б краще захищали приватність, замість розпорошеного збору даних на кожній окремій платформі.

Які висновки робить звіт

Автори звіту підсумовують, що закон про онлайн-безпеку лише почав процес трансформації цифрового середовища, але поки не приніс "корінних змін". Шкідливий контент залишається поширеним, а такі питання, як надмірний час перед екраном, ризики штучного інтелекту та маніпулятивний дизайн платформ, досі залишаються недостатньо врегульованими.

Експерти Malware Intelligence попереджають, що поки системи не стануть стійкими навіть до таких простих тактик, як намальовані вуса, справжній баланс між безпекою та приватністю не буде досягнутий.

Вам також буде цікаво дізнатися: навіщо Європа та США масово впроваджують перевірку віку

Європа та США останніми роками активно рухаються до впровадження систем перевірки віку в інтернеті. Причина – різке зростання занепокоєння щодо впливу соцмереж, відеосервісів і платформ із "дорослим" контентом на дітей та підлітків. Регулятори, психологи, медики та політики дедалі частіше говорять про залежність від соцмереж, проблеми з психічним здоров'ям, кібербулінг, сексуальну експлуатацію дітей і неконтрольований доступ неповнолітніх до шкідливого контенту.

У Європейському Союзі ключовим драйвером стала дія закону Digital Services Act, або DSA. Він покладає на великі онлайн-платформи обов'язок захищати неповнолітніх користувачів. У 2025 році Європейська Комісія представила прототип єдиної системи перевірки віку для країн ЄС (але її, до слова, зламали за дві хвилини, виявивши купу прогалин у безпеці). Вона має працювати як окремий цифровий інструмент або додаток, через який користувач підтверджує, що йому виповнилося 18 років. При цьому система задумана так, щоб не передавати сайтам повні особисті дані користувача, пише сайт Digital Strategy, який запустила Європейська Комісія.

Першими на тест погодилися Данія, Франція, Іспанія, Італія та Греція. У перспективі система має інтегруватися з європейським цифровим гаманцем EUDI Wallet.

У США ситуація більш хаотична, оскільки єдиного федерального механізму немає. Натомість окремі штати ухвалюють власні закони. Частина з них стосується сайтів для дорослих, інші – соцмереж і навіть операційних систем. Наприклад, у Каліфорнії ухвалили закон Digital Age Assurance Act, який зобов'язує операційні системи визначати вікову категорію користувача ще на етапі створення акаунта.

В Юті, Техасі, Луїзіані та інших штатах уже діють або готуються закони, які змушують сайти перевіряти вік через документи, банківські картки чи цифрову ідентифікацію. Частина законодавців хоче навіть обмежити використання VPN, якщо вони допомагають обходити вікові обмеження, пише Tom's Hardware.

Окремий напрямок – тиск на Meta, TikTok та інші соцмережі. У США дедалі більше позовів проти платформ через шкоду для дітей. Наприклад, влада штату Нью-Мексико вимагає від Meta масштабних змін у Facebook та Instagram, включно з обов'язковою перевіркою віку, контролем батьківських акаунтів та змінами алгоритмів рекомендацій, відзначає Reuters.

Водночас ці системи викликають серйозну критику. Правозахисники та експерти з цифрової безпеки попереджають, що масова перевірка віку може створити нову інфраструктуру цифрового стеження. Критики вважають, що навіть якщо держави декларують захист дітей, на практиці мільйони людей будуть змушені передавати свої документи або біометричні дані приватним компаніям. Про це навіть опублікували велике дослідження, яке можна прочитати на arXiv.

Чому це актуально для України?

Україна поки не має повноцінної системи онлайн-перевірки віку, але світовий тренд поступово підштовхує країну до подібних рішень, пише 24 Канал. Особливо з огляду на те, що Європейський Союз фактично формує нові стандарти цифрового регулювання.

Якщо Україна надалі рухатиметься до гармонізації цифрового законодавства з ЄС, то питання перевірки віку в інтернеті стане майже неминучим. Без цього буде складно реалізувати будь-які обмеження для дітей у соцмережах або на платформах із контентом для дорослих.

Додатковий фактор – зростання дискусій про вплив TikTok, Instagram, Telegramта YouTube на українських дітей. Політики, освітяни та психологи дедалі частіше говорять про залежність від соцмереж, втрату концентрації, інформаційні маніпуляції та ризики для психіки підлітків.

Фактично, якщо Україна колись захоче реально обмежити доступ дітей до соцмереж, їй доведеться створювати механізми цифрової перевірки віку. Інакше будь-яка заборона залишиться формальністю, яку можна обійти простим натисканням кнопки "Мені є 18 років".

Окрім того, схожі дискусії вже відбуваються в сусідніх країнах. Наприклад, Польща готує законопроєкт про заборону соцмереж для дітей до 15 років, а відповідальність за перевірку віку планують покласти саме на платформи.

Що відомо про можливу заборону соцмереж для дітей в Україні?

Станом на 2026 рік в Україні немає закону, який прямо забороняє дітям користуватися соцмережами. Також не існує офіційно зареєстрованого законопроєкту про повну заборону TikTok, Instagram чи інших платформ для неповнолітніх.

Однак сама тема вже активно обговорюється в українському медіапросторі та політичному середовищі. Дискусії значно посилилися після аналогічних ініціатив у Європі та Австралії, де влада прямо заговорила про заборону соцмереж для дітей до 16 років.

В українських медіа та телеефірах дедалі частіше обговорюють необхідність обмеження соцмереж для неповнолітніх. До дискусій долучаються народні депутати, психологи та фахівці з дитячої безпеки.

Паралельно в Україні вже починають рухатися в бік жорсткішого регулювання цифрового простору загалом. Наприклад, у Верховній Раді обговорюють законодавчі ініціативи щодо регулювання соцмереж і платформ-месенджерів.

Також періодично з'являються ініціативи щодо обмеження смартфонів у школах. Це свідчить про загальний тренд – держава дедалі активніше обговорює контроль цифрового середовища для дітей та підлітків.