Хто допоміг Міндічу та Цукерману втекти за кордон: опубліковано третю серію "плівок Міндіча"

Зокрема, такий висновок випливає з третьої серії "плівок Міндіча", опублікованих "Українською правдою".

Як Міндіч і Цукерман втекли з України?

У новому розслідуванні журналісти припускають, що фігуранти справи могли завчасно отримати інформацію про підготовку обшуків НАБУ та САП і завдяки цьому залишити Україну.

За даними УП, бізнесмен Тимур Міндіч виїхав із країни приблизно за чотири години до початку слідчих дій. Інший фігурант справи, Олександр Цукерман, терміново залишив Україну через пункт пропуску "Паланка" та згодом опинився у Відні, а потім – в Ізраїлі.

У центрі нових матеріалів – тодішній заступник керівника САП Андрій Синюк.

Журналісти опублікували розшифровки розмов між фігурантами справи Ігорем Миронюком і Дмитром Басовим, записаних ще за кілька місяців до операції "Мідас".

Довідка: Ігор Миронюк – ексрадник міністра енергетики Германа Галущенка та колишній помічник Андрія Деркача, екснардепа який втік до Росії після початку повномасштабного вторгнення.

Дмитро Басовраніше керував управлінням Генеральної прокуратури, яке займалося розслідуванням злочинів організованих груп. У 2019 році його звільнили після корупційних скандалів. Пізніше він отримав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки в НАЕК "Енергоатом".

У цих бесідах вони обговорювали Синюка як можливий канал отримання інформації про роботу антикорупційних органів. Синюк, за словами співрозмовників, зі свого боку казав, що готовий їм "допомагати й підсвічувати, щось розповідати".

У розмовах звучать припущення, що Синюка не варто використовувати постійно, а лише у критичних ситуаціях, пов'язаних із "безпекою".

Так, Басов у розмові з Миронюком каже: "Я думаю, що цей контакт ( з Синюком – 24 Канал) усе ж таки треба залишити. Ну, грубо кажучи, для себе. Щоб був про всяк випадок…Тобто не використовувати його щодня для якихось поточних справ".

Також співрозмовники обговорювали, чи можна Синюку довіряти та чи не веде він "подвійну гру".

За даними "Української правди", 16 жовтня 2025 року, через 3 тижні після розмов фігурантів справи "Мідас", Андрій Синюк нібито заходив у внутрішню систему антикорупційних органів та переглядав інформацію про осіб, які фігурували у справі "Мідас". Серед них – Міндіч, Цукерман, представники "Енергоатома" та інші учасники розслідування.

Через 10 днів після цього, як стверджують журналісти, почалася термінова організація виїзду Цукермана за кордон. У розмовах, які опублікувала УП, чоловік на ім'я Володимир Цибульський, якого називають ймовірним водієм або помічником бізнесмена, розповідав знайомим, що його шеф несподівано наказав швидко збиратися та їхати до пункту пропуску "Паланка" на кордоні з Молдовою. За його словами, вже наступного ранку вони мали бути в аеропорту Відня. Наступного дня Цибульський також згадував про поспіх, нічні зустрічі та термінову передачу документів перед виїздом. За версією журналістів, після Відня Цукерман міг вилетіти до Ізраїлю.

Ще восени 2025 року, "Українська правда" публікувала матеріал про можливі контакти Синюка з людьми з оточення Міндіча та про його нібито неформальні зустрічі.

Довідка: Андрій Синюк понад 10 років працював в органах прокуратури. У серпні 2022 року тодішній генеральний прокурор Андрій Костін призначив його заступником керівника Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Наразі Синюк уже не працює в антикорупційній прокуратурі – він залишив посаду в САП.

Сам Андрій Синюк заперечує всі звинувачення. Він заявив журналістам, що не працював із матеріалами справи "Мідас", не передавав інформацію фігурантам і не був причетний до можливого витоку даних.

Міндіч і Цукерман також наполягають, що їхній виїзд за кордон був запланованим, а не втечею.

Водночас журналісти зазначають, що частина матеріалів, які є у розпорядженні антикорупційних органів, може свідчити про можливий витік інформації та зв'язки між окремими фігурантами справи і посадовцями. Однак офіційних підозр Андрію Синюку наразі не оголошували. Розслідування триває.

Яке значення мають публікації нових "плівок" Міндіча?

28 квітня журналіст Михайло Ткач оприлюднив частину так званих "плівок Міндіча", на яких нібито записані розмови з Сергієм Шефіром, Рустемом Умєровим та іншими людьми. У записах ідеться про кримінальну справу, гроші, кадрові питання та фінансування компанії Fire Point.

Пізніше журналісти опублікували нові записи розмов між Тимуром Міндічем та Умєровим щодо продажу частки у Fire Point і постачання бронежилетів. У команді Умєрова заявили, що справжність записів мають перевірити правоохоронці.

Також "Українська правда" оприлюднила розшифровки, які можуть свідчити про можливе втручання в управління Сенс Банк і Карпатнафтохімчерез зв'язки з Тимуром Міндічем та Андрієм Єрмаком.

Політолог Олег Саакян вважає, що публікація нових "плівок Міндіча" сама по собі не гарантує покарання винних. За його словами, важливо зрозуміти, хто і навіщо саме зараз злив ці матеріали.

Експерт наголосив: журналісти не могли приховувати такі записи, але суспільство має ставити питання про мотиви витоку. Це може бути як спроба врятувати розслідування, так і бажання відвести увагу або вплинути на громадську думку.

Саакян також застеріг, що боротьба з корупцією в оборонній сфері дуже складна, адже необережні дії можуть вдарити по виробництву зброї та обороноздатності країни. Водночас замовчування проблеми теж небезпечне.

За словами політолога, корупція в оборонному секторі стала системною проблемою, тому боротися з нею потрібно обережно, точково та комплексно, щоб не нашкодити державі ще більше.