Порушники не уникнуть покарнання: у Раді пропонують важливі зміни для протидії булінгу

Що пропонує законопроєкт №14127?

Зміни запропоновані авторами законопроєкту №14127 дозволять прибрати головну перешкоду для покарання за булінг в освітньому процесі. Комітет з питань правоохоронної діяльності пропонує взяти за основу й проголосувати за внесення змін до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Раніше через короткі строки накладення адміністративного стягнення за булінг і цькування порушники фактично уникали покарання, адже за три місяці справу закривали. Тепер термін хочуть збільшити й дозволяти стягувати штраф протягом одного року з дня вчинення порушення.

Як пише Апарат Верховної Ради, зміни не дозволятимуть використовувати "лазівку" й уникати відповідальності за булінг у школі, який часто залишається без розгляду. Через це діти страждали через дії інших учнів та вчителів і надалі, адже відчувалася безкарність.

Надалі планується, що ухвалення відповідного закону змушуватиме дотримуватися строків покарання й буде менше приводів закривати справи про булінг у зв’язку із закінченням термінів притягнення до відповідальності.

Зазначимо! За 5 років через порушення строків накладання штрафу було закрито 221 справу. Імовірно, три місяці дійсно було коротким терміном для того, щоб суд встиг розглянути справи про булінг. Часто час від складання протоколу до ухвалення постанови суду проходило більше часу.

Профільні міністерства не дали зауважень щодо законопроєкту, а Комітет рекомендував народним депутатам підтримати законопроєкт.

Водночас освітній омбудсман вважає, що законопроєкт не вирішить проблему системно. Адже все одно залишається проблема відсутності в Кодексі відповідальності за насильство та жорстоке поводження з дитиною. Крім того, немає чіткої визначеності, що таке булінг, встановлено недостатній розмір штрафів та немає належного захисту повнолітніх здобувачів освіти.

Так додатково пропонується збільшити штрафи за булінг до 300 – 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також встановити норми захисту студентів і педагогів.

Чому булінг часто залишається непоміченим?

Освітній омбудсман розповіла, що нещодавно батьки повідомили їй про булінг з боку педагогічного працівника, на яке не реагує керівництво. Саме ігнорування фактів директором школи заважає вчасному розкриттю й зупиненню цькування в школах.

У випадку булінгу керівник має відреагувати на порушення протягом одного дня. Якщо факт доведено, то про це мають бути повідомлені батьки чи інші представники дитини й обов'язково уповноважений підрозділ поліції.

Комісія (в закладі освіти, – 24 Канал) не має встановлювати факт насильства, це має робити поліція та суд! Комісія має запобігати випадкам насильства, з’ясувати причини виникнення та вживати заходів для усунення таких причин,
– йдеться в повідомленні.

Тобто керівник закладу має повідомити про булінг до поліції. Тоді правоохоронці зможуть оперативно реагувати, розслідувати ситуацію, складати протокол про адміністративне правопорушення та вчасно направляти його до суду. В іншому випадку керівник повинен нести персональну відповідальність.

Булінг у школах поширюється: останні новини

У львівських школах з 2025 року планували запровадити спеціальну "кнопку" для повідомлень про булінг. Ініціатива покликана допомогти дітям швидше звертатися по допомогу у випадках цькування, не боячись відкрито говорити про проблему. Повідомлення надходитимуть психологам або відповідальним працівникам, які реагуватимуть на ситуацію та працюватимуть з учнями.

В Україні також набирає популярності тренд у TikTok, де школярі публікують принизливі відео про вчителів. Освітяни наголошують, що такі ролики можуть принижувати честь і гідність педагогів та створювати нові форми кібербулінгу. Фахівці зауважують, що поширення подібного контенту погіршує атмосферу в школах і може мати юридичні наслідки для авторів відео.