Путін не очікував, – експерт зауважив болючі зміни в Кремлі перед парадом 9 травня

Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко в ефірі 24 Каналу пояснив, що Путін опинився в значно нервовішій ситуації, ніж розраховував. За його словами, перед парадом у Кремлі вже зіткнулися з неприємними змінами, які б'ють і по образу сили, і по здатності Москви диктувати умови.

Перед парадом Кремль зіткнувся з тим, чого не чекав

Перед 9 травня Москва знову намагається тиснути погрозами про удари по центру Києва і дипломатах, але в цих заявах уже видно не силу, а нервозність.

Нагадаємо! 7 травня аналітики ISW заявили, що Росія використовує оголошене нею одностороннє "перемир'я" з 8 до 10 травня як інструмент тиску. У Москві вже говорять про можливий масований удар по Києву, удари по "центрах ухвалення рішень" і навіть згадують ракету "Орешник", якщо Україна нібито "зірве" святкування 9 травня. Водночас у ЄС відмовилися виводити дипломатів із Києва, а в самому ISW вважають, що така риторика свідчить про спробу Кремля приховати власну вразливість і посилити тиск на Україну та її партнерів.

Путін відкинув не пропагандистське "перемир'я" на кілька днів, а довший варіант припинення вогню, який раніше пропонувала Україна, і тепер для нього головним ризиком стає сам парад, де будь-яка повітряна тривога або прорив дронів одразу покаже, що ситуацію не контролюють навіть у Москві.

Для Путіна це буде скандал, якщо під час параду буде просто оголошена повітряна тривога. А якщо прорвуться деякі дрони і просто замість російської авіації пролетять над Червоною площею, то це буде демонстрація того, що Путін не контролює ситуацію навіть у столиці, попри те, що туди стягнули сили ППО з усієї Росії і з фронту,
– сказав Фесенко.

Росія вже вичерпала майже весь набір засобів тиску, якими могла лякати Україну. По Києву били і раніше, масовані удари по містах теж давно стали частиною війни, тому чимось принципово новим Кремль зараз не здатен здивувати.

Важливо! Росія й далі здатна завдавати масованих ударів по Україні, але її можливості вже не безмежні. Авіаексперт Богдан Долінце пояснив, що менша кількість "Шахедів" останніми днями не означає паузу чи підготовку особливого сценарію саме під 8 – 9 травня. Ворог просто використовує той арсенал, який встигає виготовити, накопичити й підготувати до запуску. Водночас Росію стримує не лише темп виробництва, а й нестача носіїв: за час війни вона втратила частину кораблів і літаків, з яких запускали ракети. Зокрема, 7 травня Сили оборони уразили в районі Каспійська корабель проєкту "Каракурт", здатний запускати "Калібри", а 25 квітня, за даними командувача СБС Роберта "Мадяра" Бровді, українські дрони уразили бойові літаки на аеродромі "Шагол" у Челябінську. Тобто загроза нових атак зберігається, але Росії вже дедалі важче перетворювати накопичені ракети на удар тієї сили, на яку вона розраховує.

Натомість Україна отримує більше можливостей для дальніх ударів: розширюється їхня географія, збільшується дальність, з'являється перспектива застосування українських ракет, і все це дедалі сильніше б'є по путінській легітимності.

Погрози Росії щодо центру Києва, щодо дипломатів і так далі характеризуються тим, що вони нічого нового запропонувати не можуть. Давайте будемо чесними: і по центру били, і масові удари по Києву були, і по інших містах. Деякі українські міста перебувають під ударами нон-стоп. І з цієї точки зору Росія не здатна серйозно йти на ескалацію,
– наголосив він.

Натомість, Україна вже має можливість і для такої ескалації, бо розширюється географія дальніх ударів, збільшується їхня дальність, а також з'являється можливість застосування українських ракет на нових напрямках.

Зараз Україна може достатньо серйозно продемонструвати, що ця міфічна сила Росії насправді є міфічною,
– сказав Фесенко.

Усе це дедалі сильніше нервує Путіна і б'є по його легітимації, адже війна для нього давно стала не лише інструментом зовнішньої агресії, а й частиною утримання влади, закручування гайок і побудови в Росії вже фактично тоталітарного режиму.

Кремль уже не може тиснути на Київ через одну лише Америку

Ще одна неприємна для Москви зміна полягає в тому, що стара схема тиску через Вашингтон починає давати збій. Сполучені Штати фактично самоусунулися від російських прохань натиснути на Київ.

Я думаю, це свідчить про те, що в самому Вашингтоні розуміють: Україна не обов'язково піде на якісь пропозиції чи прохання. Це нова реальність, де, до речі, і Америка має дуже обмежені можливості для того, щоб впливати прямо на Україну і на Європу,
– сказав Фесенко.

Він зауважив, що останнім часом у США не надто дослухалися до української позиції, а послаблення санкцій проти Росії стало поганим сигналом для світу. Це показало, що вперше з 2014 року санкційний тиск не посилили, а навпаки послабили.

До слова! 22 квітня міністр фінансів США Скотт Бессент пояснив, чому Вашингтон ще на 30 днів продовжив послаблення нафтових санкцій проти Росії, хоча раніше обіцяв цього не робити. За його словами, із таким проханням звернулися понад 10 енергетично вразливих і бідних країн, які постраждали від подорожчання енергоносіїв. У США визнали, що це дало Росії додаткові прибутки, але заявили: без такого кроку ціна на нафту могла б зрости до 150 доларів за барель. Водночас Володимир Зеленський наголосив, що кожен долар від продажу російської нафти йде на війну, а ЄС того ж дня затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії, хоча частину нових обмежень ще мають узгодити з G7.

Але навіть за таких умов не спрацював головний кремлівський розрахунок – домовитися тільки з американцями, а далі чекати, що вони самі донесуть потрібні вимоги до України та Європи.

Для Росії це теж дуже неприємна новина, оскільки намагання домовитись тільки зі Сполученими Штатами, а ті доведуть до України і до Європи, що треба робити, вже фактично закінчилося,
– наголосив він.

Для Кремля це означає, що перед парадом Путін лишається не тільки з нервовістю через можливі удари, а й без звичної надії розв'язати проблему чужими руками. І це ще одна зміна, до якої в Москві, схоже, не були готові.

Що відомо про підготовку Росії до 9 травня?

Цьогоріч Москва проводить 9 травня у скороченому форматі. На Червоній площі не показуватимуть військову техніку, а Кремль уже відкликав акредитації в низки іноземних медіа, серед яких Spiegel, ARD, ZDF, Sky, AFP, Rai та NHK. Тобто цього разу парад намагаються максимально закрити від західного висвітлення.

Список гостей на 9 травня теж помітно змінився. Єдиним офіційним лідером європейської країни, який приїде до Москви, називають Роберта Фіцо, але він заявив, що не братиме участі саме у військовому параді, а лише покладе квіти до Могили Невідомого солдата. Серед інших гостей згадуються Олександр Лукашенко, президент Лаосу Тхонглун Сісуліт, верховний правитель Малайзії султан Ібрагім, а також очільники невизнаних Абхазії та Південної Осетії.

Перед 9 травня у Росії посилюють заходи безпеки довкола Володимира Путіна. У Кремлі пояснюють це нібито "терористичною загрозою з боку України". Паралельно Москва оголосила так зване "перемир'я" з 00:00 8 травня до 10 травня і водночас пригрозила Києву новими ударами, якщо святкування буде зірване.

Від самого виступу Путіна 9 травня навряд чи варто чекати визнання провалу чи різкої зміни риторики. Професор Скотт Лукас вважає, що Кремль не називатиме те, що відбувається, війною і не піде на кроки, які виглядали б як поразка. Найімовірніше, Путін знову повторить старі пропагандистські тези про "нацистів", НАТО і нібито історичну місію Росії, а головним для нього буде сам ефект показового виступу.