Що за MNDAA? Telegram для проксі

Примітка редакції. Про що думає міст у Кунлоні, коли навколо палає війна, а сусідня держава підливає то бензин, то трохи води?

Ясна річ, китайська пропаганда не дасть шансів будь-яким незгодним із політикою партії. Тому в регіоні поширюють дані через відомий вам і нардепу Федієнку месенджер Telegram.

Telegram-канали утворюють самостійний дослідницький пласт, оскільки саме там розгортається первинна інформаційна війна між акторами. Наприклад, офіційний канал The Kokang (@TheKokang) є пропагандистським органом MNDAA. Тож дослідимо його.

Він забезпечує первинну фіксацію адміністративних рішень, військових зведень і економічних програм. Використаний у цій доповіді для відстеження офіційної позиції щодо BRI, мовної політики і програми резидентства його контент потребує систематичної перехресної з незалежними джерелами перевірки.

Серед каналів хунти на окрему увагу заслуговує координована інформаційна операція липня 2024 року. Канал Ye' Ba Nyein першим (16 липня) заявив про причетність КНР до атаки на Лашо; Mizzima зафіксувала його як джерело скоординованого наративу «китайської проксі-війни». Канали Mai Wei, Sergeant Po Si, Ko Thet і Thazin Oo ретранслювали аналогічний наратив у рамках імовірно скоординованої операції.

Методологічно важливо врахувати: канали хунти не є нейтральними джерелами. Однак їхній наратив про проксі-природу «Операції 1027», попри всю пропаганду, хоча б частково підтверджено незалежними джерелами. Китайці таким собі голову не морочать, транслюючи необхідне для КПК із джерелами на кшталт диспетчера Карлоса.

З-поміж незалежних/опозиційних каналів ключовим джерелом залишаються DVB (@dvbburmese) та його англомовна версія — зокрема, там є інтерв'ю з представниками KIA і TNLA.

Mizzima News (@mizzimanewsburmese) важлива для відстеження реакції шанського громадянського суспільства на процес синізації (китаїзації).

Є й інші джерела. Наприклад, MoeMaKa публікує деталізовані щоденні хроніки подій у Північному Шані й є одним із найнадійніших польових джерел щодо міжгрупових конфліктів усередині «Альянсу трьох братів».

Myanmar Now першим повідомив про затримання Пен Деженя в Юньнані в жовтні 2024 року. SHAN шанською і бірманською мовами систематично документує демографічні й адміністративні зміни в Хсенві. Коротше, якщо ви раптом захочете дослідити цю тему окремо, ще й написати грінлайт для нас — джерел вистачає.

Тепер від спонтанного обговорення питань зв'язку перейдемо до проксі-конфліктів як явища. У класичній типології вони поділяються на три базові види: «повідок» (leash), тобто жорсткий контроль; «союз» (alliance), тобто взаємозалежність за збереження суб'єктності проксі; «попутник» (free-rider), тобто мінімальний контроль за ситуативно схожих інтересів сторін.

MNDAA посідає в цій типології динамічну позицію. Так, там дуже гарно навчились сидіти на різних стільцях одним… Е-е-е, сідалом.

З 2021 по 2024 рік тривало розширення китайських інфраструктурних інтересів. Тоді сепаратисти підтримували режим «союзу» з елементами «попутника». 2024 року, коли пішли суто політичні відхилення, китайська сторона увімкнула режим «повідок», дійшовши аж до фізичного затримання лідера. MNDAA промовчала.

Це свідчить про те, що Пекін має весь спектр інструментів контролю і застосовує їх ситуативно — що само по собі є ознакою високого ступеня керованості проксі.

Тут варто подивитись на КНР очима цих самих проксі-сил. В одному із досліджень було надзвичайно влучно процитовано ключову формулу м'янманських військових щодо Китаю: «Вони стараються тримати вогонь в одній руці і воду в другій».

З одного боку, Пекін підтримує MNDAA як інструмент тиску на Наіп'їдо. Водночас він підтримує хунту як партнера з розвитку певних локальних проектів. Сам створює точки напруги, сам перетворює їх на гарячі точки, а потім добивається перемир'я. І сам же його використовує як механізм управління балансом сил у регіоні.

Коли ми писали у першій частині, що Китай дещо нагадує Росію, це було трохи поверхнево, в рамках вашого занурення в контекст. Насправді Китай не нагадує, а давно перевершив Росію в цих аспектах. І продовжує розвивати власні навички керування чужими конфліктами, де насправді чи не кожен учасник — його проксі.

Modern Diplomacy точно формулює суть: «China needs a precarious peace to continue colonizing the region through its proxies». Нестійкий мир — бажаний результат для китайської політики. Стійкий мир не збереже важелі впливу на всіх акторів і уможливлює виникнення стійкого порядку, незалежного від Пекіна.

Ключова позиція китайської політики полягає в тому, що інфраструктурні об'єкти, демографічні зрушення, паралельні системи реєстрації, земельні оренди — все це створює незворотні процеси, які переживуть будь-які політичні домовленості.

Міст у Кунлоні не цікавиться політикою. Шосе Лауккай-Чіньшвехо не думає про стратегічний розворот убік США. Комерційні анклави КНР у Хсенві не зриватимуть поширення китайської культури, думаючи про етнічні корені місцевого населення.

І якщо хтось у захваті від такого цинізму, зауважимо — насправді це страшно. І настільки не по-людськи, що це доведеться знищити.

Потрібний досвід людство вже має.