Fast line до ЄС

У перші дні січня віцепрем'єр Тарас Качка розказав, як він робить все можливе для того, щоб Україна приєдналася до Європейського Союзу вже у 2027 році. За його словами, "ідея полягає в тому, щоб це сталося максимально швидко — навіть швидше, ніж вважають юристи або переговорники" (тобто 2028 чи 2030 роки).

Далі між віцепрем'єром та журналістом відбувся такий діалог:

<…> — Йдеться про дату 1 січня 2027-го або 2027 рік в цілому.

— Це саме вступ?

— Вступ до ЄС. У багатьох реакція така ж сама (здивування, — ред.). Але потім, коли ти починаєш думати, чи це можливо.

— Ви вірите, що можливо?

— Слово "віра" таке ірраціональне! Зараз ми перебуваємо в площині дуже практичних речей. Оцей сьомий пункт із 20 [про приєднання України до ЄС] — це, власне, більше політика. Моя частина роботи, якщо є домовленість про 2027 рік, — зробити це можливим. Я думаю, що всі — і Україна, і Європейський Союз — зацікавлені зробити це якомога швидше, застосувавши до цього креативні підходи<…>.

Наприкінці січня вже президент Володимир Зеленський наголошує: Україна розглядає 2027 рік як можливу дати приєднання до ЄС. Під час телефонної розмови з Федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером Зеленський, зокрема, заявив: "Вступ України до Євросоюзу є однією з ключових безпекових гарантій не лише для нас, а й для всієї Європи. Адже спільна сила Європи можлива зокрема й завдяки українському безпековому, технологічному та економічному внескам. Саме тому ми говоримо про конкретну дату – 2027 рік і розраховуємо на підтримку нашої позиції з боку партнерів".

На сьогодні оптимістичні погляди влади на швидкість української євроінтеграції зберігаються.

Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом Європейської ради Антоніу Коштою в Єревані наголосив, що Україна сподівається ось-ось розпочати переговори про вступ до Європейського Союзу. "Розраховуємо на відкриття всіх шести переговорних кластерів упродовж цього і наступного місяців. Технічно Україна повністю готова", – повідомив президент.

Під час "Години запитань до уряду" у Верховній Раді 1 травня Тарас Качка повідомив, що Україна планує закрити більшість розділів переговорів про вступ до Європейського Союзу протягом наступних 12—18 місяців і вийти на підписання договору про членство вже у 2027 році.

В цьому позитивному євроінтеграційному настрої немає нічого поганого, якщо він базується на реальних успіхах та досягненнях, а також підкріплюється зустрічним оптимістичним наративом з боку європейських партнерів. Втім, з цими двома позиціями як раз існує проблема.

Почнемо з того, що вступ до Європейського Союзу є не стільки політичним, як бюрократично регламентованим процесом, з абсолютно конкретними, зафіксованими на папері, вимогами. Центральним елементом переговорів є Кластер 1 "Основи" (Fundamentals). До цього Кластера входять 5 розділів та 3 додаткові напрямки.

Це

• судова влада та основоположні права, куди входить боротьба з корупцією, незалежність судів та захист прав меншин;
• правосуддя, свобода та безпека: питання кордонів, міграції, боротьби з організованою злочинністю та тероризмом;
• публічні закупівлі: прозорість використання державних коштів;
• статистика: здатність держави надавати точні та порівнянні з критеріями та стандартами ЄС дані;
• фінансовий контроль: захист фінансових інтересів ЄС та внутрішній аудит.

Як додаткові напрямки присутні

• економічні критерії: наявність функціональної ринкової економіки;
• реформа державного управління: створення професійної та деполітизованої держслужби;
• функціонування демократичних інститутів.

Відповідно до чинної методології розширення ЄС, Кластер 1 відкривається першим і закривається останнім, оскільки він охоплює базові цінності та стандарти Європейського Союзу. Щобільше, Єврокомісія може призупинити переговори за іншими напрямками, якщо в цьому кластері спостерігається регрес.

Не треба бути спеціалістом із міжнародного права, політологом чи економістом, щоб зрозуміти всю складність для України виконання вимог ЄС щодо всіх вище перелічених напрямків. 

У нас є дуже популярною є думка, що для України мають зробити виключення – з гуманітарних міркувань, як для жертви агресії, з безпекових міркувань, як для щита Європи, який прикриває європейські країни від російської навали. Втім, такий особливий ad hoc підхід до євроінтеграції України, не є, м’яко кажучи, популярним в ЄС.

Неофіційно і негласно в Брюсселі давно вже намагаються пояснити українським чиновникам, що виключення для Києва в процесі вступу до ЄС не буде. Буде розуміння, сприяння, підтримка, допомога… Але не ексклюзивний вступ з fast line.

Читайте також: Євроінтеграція: років 20 ще будуть придивлятися

1 травня Financial Times розкрила деякі подробиці переговорів Україна — ЄС за зачиненими дверима, з яких витікає, що заяви про вступ до 2027 року у європейських столицях вважають нереалістичними. За даними видання, під час саміту на Кіпрі європейські лідери намагалися знизити очікування українського президента, зазначаючи, що процес буде складнішим, ніж він розраховує.

Відповідно до останніх рішень та заяв різноманітних органів та чиновників ЄС, найближчою датою приєднання нових членів може стати не 2027, а 2028 рік, і приєднається тоді до Європейського Союзу не Україна, а Чорногорія. З цією невеличкою, але амбіційною балканською країною, членом НАТО, переговори перебувають на фінальній стадії, і навіть вже почалася робота над текстом угоди про вступ.

Нагадаємо, що Чорногорія підписала з ЄС Угоду про стабілізацію та асоціацію у 2007 році, через рік після здобуття незалежності. Наступного року країна подала заявку на приєднання до ЄС, а ще через два роки отримала статус кандидата. Переговори про вступ офіційно розпочалися у 2012-му, тобто цей процес триває вже 14-й рік, і це ще не рекорд. Сусідня Північна Македонія офіційно є кандидатом на вступ до ЄС з 2005 року, але перспективи приєднання македонців до Євросоюзу і зараз залишаються туманними.

Читайте також: Про євроінтеграцію, бенчмарки та... питну воду

Це реальна практика розширення ЄС без рожевих окулярів.

Звісно, нам би дуже хотілось, і ми вважаємо логічним та виправдним, щоб до України був застосований особливий підхід. Не можна сказати, що про це не думають в Європі. Втім, наразі європейці змогли запропонувати нам лише ідею "символічного" вступу, без права голосу і доступу до спільного бюджету (ідея Макрона — Мерца), яку в Києві зустріли без ентузіазму.

Усе вищесказане в жодному разі не має дати нам привід для європесимізму. Навпаки – реальна оцінка поточного стану речей в державі та складення реалістичного плану трансформації країни згідно із європейськими стандартами є абсолютно необхідними кроками до справжнього прискорення євроінтеграції. Рожеві окуляри та красиві утопії нам ніяк не допоможуть, лише гарантують настання євродепресії, коли оголошені дедлайни на шляху до ЄС будуть "несподівано" зриватися.

Спеціально для Еспресо

Про авторку. Наталя Іщенко, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.