Хто замість Путіна? Топ-10 неочевидних спадкоємців, які можуть прийти до влади в Росії

Російське емігрантське видання "Важные истории" синхронно з американськими колегами з CNN і британцями з FT оприлюднили звіт однієї з європейських розвідок з констатацією глибокої внутрішньої кризи в Кремлі. Серед іншого повідомляється про можливий новий заколот проти Путіна та навіть називається його потенційний організатор – колишній міністр оборони та чинний воєнний злочинець Сергій Шойгу.

Поява такої інформації збіглася з поглибленням стратегічного глухого кута на фронті, болісними ударами українських ракет і дронів по тилах, черговим "закручуванням гайок" у самій Росії та стрімким падінням рейтингу Путіна, що вже не приховується.

Експерти кажуть про "нову революційну ситуацію" та порівнюють нинішні часи чи то з кінцем передреволюційного для Російської імперії 1916 року, чи то з початком Перебудови в СРСР, з тією лише різницею, що тоді забороняли алкоголь, а тепер – інтернет. 24 Канал уважно слідкує за подіями в Росії та намагається відповісти на питання, хто очолить цю державу, якщо Путіна все ж усунуть від влади. Хоч той, вочевидь, і відміряв сам собі 150 років життя.

Які клани наближені до Путіна, яка логіка відбору та чи спитають простих росіян?

Почати варто не з переліку потенційних "путінозамінників", а з пояснень логіки. У Росії немає конкурентних виборів і політики в її класичному розумінні, бо це не демократія, а авторитарна диктатура, що лише використовує демократичний карго-культ.

На чолі конструкції перебуває Путін як верховний арбітр. Він виступає посередником між різними елітарними групами впливу, або кланами (російські аналітики з повагою запопадливо називають їх "баштами Кремля").

Колективний Путін – Бортніков, Патрушев і Наришкін / фото Кремля

• Наразі найпотужнішим є клан силовиків, або "гебні". Це не лише ФСБ, але й інші силові структури (ФСО, друга служба ФСБ тощо).

На чолі його три ветерани путінізму – Микола Патрушев (помічник президента Росії, колишній голова ФСБ і секретар Радбезу), Олександр Бортніков (голова ФСБ), Сергій Наришкін (голова СЗР), Віктор Золотов (керманич Росгвардії) і головний нафтовик Ігор Сєчин.

• Велику силу має і так званий клан "Ростеху", або військово-промислового комплексу.

Його очолює дуже близький до Путіна Сергій Чемезов. Він отримує прямий зиск від війни та шалено збагатився на оборонних контрактах.

• Є клан олігархів – друзів Путіна, фактично призначених ним в олігархи збирачів корупційної ренти, тобто, мовою російських еліт, "смотрящіх".

До нього входять брати Ротенберги, брати Ковальчуки, а також "смотрящій" за енергетикою Геннадій Тимченко.

• Деякі експерти виділяють клан технократів, до якого відносять чинного прем'єра Мішустіна, мера Москви Собяніна та хранительку рубля Набіулліну (голову Центробанку РФ), Олексія Кудріна (колишній голова Рахункової палати, нині – "смотрящій" за "Яндексом") та Антона Силуанова (вічний голова Мінфіну).

Втім, це доволі аморфне та більше ситуативне об’єднання.

Крім того, є ще клан родичів Путіна, до якого відносять племінницю диктатора Анну Цивільову і, можливо, доньок Путіна – Катерину Тихонову та Марію Воронцову. При цьому чоловіка Цивільової часто долучають до "грибниці" олігарха Геннадія Тимченка.

Путіна та Чемезова поєднує не тільки ностальгія за пломбіром / фото Кремля

Тут не варто дивуватися, бо деякі персонажі можуть бути інтегровані відразу в декілька кланів. Наприклад, віцепрем'єр з будівництва і ЖКГ Марат Хуснуллін, якого відносять як до технократів, так і до регіонального татарського клану.

Також є дрібніші клани (наприклад, згаданий вище клан Шойгу чи клан ад'ютантів Путіна). Втім, і вони, з огляду на масштаби Росії, оперують мільярдами, мають зв'язки та розгалужені клієнтські мережі-грибниці, а значить – мають певний вплив і шанси опинитися в потрібному місці в потрібний момент, вступити у потрібну коаліцію тощо.

Всі ці неформальні утворення російських, так би мовити, еліт перебувають у перманентному конфлікті, який має арбітрувати Путін.

Ця схема працювала багато років, але повномасштабна війна Росії проти України змінила статус-кво. Путін усунувся від розв'язання внутрішніх питань і присвятив ледь не весь свій час штурму умовної Малої Токмачки, делегувавши особливі повноваження силовикам.

Вони, нездатні на ефективне адміністрування, а тільки на репресії, затягли Росію ще глибше на дно, запустивши ту саму "гру престолів", про яку й інформують громадськість ЗМІ. Тепер перейдемо до списків.

Топ-10 росіян на заміну Путіна

• Дмитро Патрушев

Про нього та амбіції його батька 24 Канал детально писав. Патрушев-молодший нині посідає непримітну позицію міністра сільського господарства, але має також і статус віцепрем'єра, щоб у разі чого очолити уряд і, можливо, стати тимчасовим виконувачем обов'язків президента Росії.

Дмитро Патрушев / фото росЗМІ

Нагадаємо, що сам Путін колись пройшов таким шляхом. 48-річний Дмитро Патрушев є ставкою головного на сьогодні російського клану – силовиків. Але це можливо лише за умови, що ветерани путінізму, або, як їх іронічно називають у Росії, "госдеды" (держдіди – 24 Канал), не захочуть самі правити, як колись це зробив їхній кумир Андропов.

• Денис Мантуров

Перший віцепрем'єр уряду є тіньовим фаворитом майбутніх "голодних ігор" у Кремлі. Вважається, що завдяки йому російська економіка не впала на початку повномасштабного вторгнення, він архітектор усіх цих "імпортозаміщень", "технологічних суверенітетів", "затягнення поясів" тощо.

У Путіна він відповідає за промисловість і вміє показати шефу "гарні цифри". Те, що він у такий спосіб краде майбутнє росіян, Путіна не цікавить, бо він нині поставив усе на "зеро".

Денис Мантуров / фото росЗМІ

Мантуров цю ставку диктатора забезпечує, зробивши в Росії повноцінну воєнну економіку, і має повну довіру від нього. При цьому Мантуров – не лише тихий технократ, а й чоловік з амбіціями (і дуже великими статками). Він вважається людиною голови держкорпорації "Ростех" Сергія Чемезова, який неодмінно зробить на Мантурова свою ставку.

• Максим Орєшкін

Заступник керівника адміністрації президента РФ має реноме технократа та людини, абсолютно вірної Путіну. Диктатор його любить і давно веде його кар'єру.

Про власні президентські амбіції Орєшкін "ляпнув" ще у 2019 році й з того часу багато разів намагався пом'якшити цю заяву, але різні політологи так часто про це нагадували, що ці слова перетворилися у пророцтво, яка збувається само собою.

Максим Орєшкін / фото росЗМІ

Принаймні нині 43-річний Орєшкін на олівці в багатьох путінських кланів як відносно "незашкварена" потенційна заміна Путіну, з якої, як вони вважають, можна буде ліпити щось своє. Якщо, звісно, силовики не будуть проти. А так – Орєшкін вже готовий, навіть відпустив бороду, щоб виглядати брутальніше.

• Олексій Дюмін

Путінський охоронець, якого перевели в губернатори, постійно фігурує в списках спадкоємців Путіна.

Дюмін зрозумілий і для силовиків, і для олігархів. На нього ставить нині дуже впливовий голова Росгвардії Золотов. Дюміну довірили переговори з Пригожиним під час його "походу на Москву".

Олексій Дюмін (крайній зліва) / фото росЗМІ

Також призначення Дюміна може мати символічний сенс – не дарма колишніх ординарців російського диктатора російські експерти шанобливо називають на римський манер "преторіанцями", маючи на увазі, що Путін – новий Цезар.

Втім, заважаючи на те, що Путін сам іти наразі не хоче, Дюміну, щоб стати на його місце, доведеться стати Брутом.

• Сергій Собянін

Мер Москви має гарний піар "міцного господарника" і власний регіональний тюменський клан, який годується з російської столиці та має сильну апаратну вагу.

Собянін також входить до неформального клану технократів, який нині намагається опонувати силовикам.

Сергій Собянін / фото росЗМІ

Наступним президентом Росії Собянін може стати, якщо Росія після усунення Путіна зможе якимось дивом вирулити на умовно демократичний шлях розвитку. Тоді в мера не буде серйозних суперників на виборах. Втім, у такий варіант наразі не дуже віриться.

• Михайло Мішустін

Тихий прем’єр-технократ номінально є другою особою в державі. Він старанно уникає скандалів, якомога далі тримається від "СВО" та вдає, що не має жодних політичних амбіцій.

На це можуть клюнути деякі клани та зробити ставку на "сіру мишку", щоб лишатися й надалі "котами".

Михайло Мішустін / фото росЗМІ

• Андрій Бєлоусов

Міністр оборони формально не входить до жодного з кланів, вважається рівновіддаленим і нейтральним.

Його можуть обрати новим правителем Росії за умови, що жоден із кланів не візьме гору й буде погоджено компроміс.

Андрій Белоусов / фото росЗМІ

• Дмитро Медвєдєв

Те саме стосується Дмитра Медвєдєва. Колишній президент Росії колись мав свій клан (точніше, його "болванку"), але після відбуття вахти та повернення Путіна на позицію президента Росії він був розгромлений, а самого Мєдвєдєва старанно та послідовно принижували – звільняли з Кабміну та давали номінальні посади в Радбезі та путінській партії.

Дмитро Медведєв / фото росЗМІ

При цьому Медведєв все ж знайшов варіант лишатися актуальним у системі пізнього путінізму. Для цього він обрав собі роль придворного скомороха. Хоча сам він вочевидь вважає себе Гамлетом і сподівається всіх перечекати.

• Анна Цивільова

Секретна племінниця Путіна, таємницю походження якою ретельно приховують, але її знають багато хто; дуже хоче бути впливовою. І демонструє свої амбіції постійно та нав'язливо. Можливо, якби Путіну дозволили обирати спадкоємця, шанси Цивільової були б вищі.

Анна Цивільова / фото росЗМІ

Втім, у мізогінному та архаїчному російському суспільстві в жінки не багато шансів стати президентом.

Те саме стосується старших дітей Путіна, яких сам диктатор офіційно навіть не визнає і називає "ті жінки". Втім, це не означає, що в разі смерті Путіна хтось не спробує розіграти тему "рідної крові". Принаймні у 18 столітті, яке так любить згадувати сам диктатор, ця схема виявилася робочою.

• Сергій Кірієнко

Група Ковальчуків робить ставку на заступника АП Сергія Кірієнка. Той має репутацію "дуже розумного росіянина": недарма з юних років належав до різних псевдоінтелектуальних сект – сайєнтологів і методологів.

Нині Кірієнко вважається сірим кардиналом АП й архітектором усіх політичних симуляцій у Росії.

Сергій Кірієнко / фото росЗМІ

При цьому сам він вочевидь бачить себе "прогресором" братів Стругацьких. Нагадаємо, в радянських фантастів це співробітники земних спецслужб майбутнього, які таємно діють на менш розвинутих планетах.

Знання Кірієнка можуть стати в пригоді в разі спроби перепакування путінізму в щось більш пристойне. Якщо інші клани погодяться на компроміси, то тоді для президентства чоловічка, якого за Єльцина називали "кіндер-сюрпризом", відкриється невеличке вікно можливостей.

Хто поза рейтингом, але не поза увагою?

• Колективне керівництво

Є великі шанси, що після усунення Путіна чи ізоляцію за прикладом Салазара жоден із кланів не досягне успіху, й тоді російські еліти погодяться на тимчасове спільне керівництво.

В історії Росії такі варіанти вже були багато разів. Це й Семибоярщина початку 17 століття, і "Семибанкірщина" кінця 20-го, Таємна рада після смерті Петра Першого або Політбюро часів ранніх Брежнєва та Горбачова.

А також "тріумвірати" Сталін – Зінов’єв – Каменєв і Маленков – Берія – Хрущов.

Сталін та його "вірні товариші" / Архівне фото 1945 року

Зазвичай період колективного правління довго не тривав, учасники коаліцій лише отримували час для перепочинку та переформатування сил для нових заколотів і подальшої гризні за владу.

Як буде цього разу, невідомо, головне, що під час цієї боротьби у всіх сусідів Росії з'являється своє вікно можливостей, що дасть шанси вирватися з обійм недоімперії.