Медіа спільнота вимагає мораторію: захист свободи та інновацій в інтернеті

Історично склалося, що цифрові ресурси медіа, включаючи сторінки в соціальних мережах та канали поширення контенту, реєструвалися як онлайн-медіа. Ця практика дозволяла редакціям гнучко розвивати свою присутність у цифровому просторі, шукаючи аудиторію на YouTube, TikTok та інших платформах, розглядаючи їх як канали дистрибуції.

Однак, раптова зміна підходу, який може призвести до визнання кожного такого майданчика окремою медіапослугою, викликала тривогу. Це означає потенційну необхідність окремої реєстрації, додаткових зборів, відповідальності та санкцій за кожну цифрову сторінку, що ігнорує реальну структуру роботи редакцій та створює адміністративні перешкоди.

Особливо складною ця ситуація є для регіональних, локальних та незалежних нішевих медіа. Вимога реєструвати кожен цифровий майданчик не лише стане бар'єром для їхнього розвитку й інновацій, але й спонукатиме редакції відмовлятися від нових відеоформатів та цифрових продуктів.

Ця ситуація створює правову невизначеність, оскільки ринок не повинен бути покараний за правилами, що змінюються без публічного пояснення, консультацій та перехідного періоду. Медійна спільнота вказує на те, що сам факт поширення відео на певних платформах не повинен автоматично створювати новий регуляторний статус.

Натомість, визначальними мають бути зміст та організація послуги, редакційний контроль, редакційна логіка, основний характер відеоконтенту та структура програм. Медіа мають право шукати свою аудиторію на будь-якому технічному майданчику, не побоюючись непередбачуваної кваліфікації та штрафів.

Запровадження мораторію та подальші консультації з ринком є критично важливими кроками для розробки прозорих і узгоджених критеріїв, що гарантуватиме розвиток медіа та відповідатиме європейській логіці регулювання, спрямованій на захист медіаплюралізму.

Медійні організації, серед яких Інститут масової інформації, Детектор медіа, Еспресо, Українська правда та інші, наголошують, що в умовах воєнного часу держава має підтримувати відповідальні редакції, а не створювати адміністративні пастки. Україна прагне до Європейського Союзу, і її медійне регулювання повинно відповідати європейським стандартам, бути прозорим, передбачуваним, пропорційним та захищати медіаплюралізм.

Повний текст заяви доступний на сайті Інституту масової інформації. Документ містить заклики до Нацради утриматися від вимог реєструвати кожну платформу поширення контенту як окремий медіасервіс, якщо вона є лише дистрибуційним каналом одного медіа під єдиним редакційним контролем. Також пропонується гарантувати перехідний період після ухвалення критеріїв, щоб медіа мали час для адаптації без ризику негайних штрафів.

«Це не заперечення повноважень регулятора. Це вимога базового принципу правової визначеності. Ринок не можна карати за правилами, зміст і межі яких залишаються незрозумілими та змінюються без публічного пояснення, консультацій і перехідного періоду», — зазначається у спільній заяві медійної спільноти.

«Регулювання медіа має захищати суспільний інтерес, а не створювати хаос, страх і правову невизначеність. Активні редакції, які розвивають нові формати й шукають аудиторію на сучасних платформах, є частиною стійкості української демократії під час війни і розраховують на підтримку держави», — підкреслюють автори звернення.

Наявна ситуація є нагадуванням про важливість діалогу між регуляторними органами та медійною спільнотою, особливо в умовах швидко змінного цифрового ландшафту. Захист свободи слова, підтримка інновацій та гарантування правової визначеності є фундаментальними для стійкості української демократії, яка потребує рішучих і зважених рішень від регулятора.