Приховані резерви: Трамп розглядає нове переміщення військ США у Європі

Напруга в Європі наростала після перших повідомлень про можливе скорочення американського контингенту. Якщо раніше американська присутність була стабільним якорем безпеки, то тепер її майбутнє оповите сумнівами. Європейські союзники США готуються до можливих нових рішень президента Дональда Трампа, що можуть додатково змінити військову карту континенту.

Ці побоювання базуються на публічних коментарях глави Білого дому та обговореннях офіційних осіб Альянсу з американськими колегами. Ситуація підкреслює давню напруженість між Трампом та європейськими країнами, яка лише посилюється з кожною заявою про можливі зміни у військовій стратегії.

Після оголошення про відведення 5 тисяч військових з Німеччини, дипломати НАТО почали активно обговорювати подальші сценарії. За даними джерeл, ймовірно скорочення контингенту в Італії та Іспанії. Також адміністрація Трампа може відмовитися від плану розміщення ракет великої дальності в Німеччині, який схвалили ще за президентства Джо Байдена.

Одним із ймовірних сценаріїв є перенаправлення сил до країн, які Вашингтон вважає ближчими до своєї адміністрації. Польща вже неодноразово заявляла про готовність прийняти більше американських військових. Країни Балтії та східноєвропейські союзники, такі як Польща, які знаходяться на передовій протистояння з Росією, прагнуть посилити присутність США як стримуючого фактора.

Наразі в Європі дислокуються близько 85 тисяч американських військових. Ці сили слугують плацдармом для швидкого розгортання на Близькому Сході, в Африці та Центральній Азії, а також підтримують стримування Росії. Однак, за словами генерал-майора армії США у відставці Гордона Девіса, значне скорочення цих сил може зашкодити інтересам самих Сполучених Штатів.

НАТО вже обговорює можливе скорочення участі США у військових навчаннях та передислокацію частини сил. Водночас деякі дипломати Альянсу вважають, що обмеження Конгресу США та стратегічні інтереси Вашингтона можуть стримати можливості президента для масштабних змін. Це переконання підтверджується тим, що Трамп вже не раз натякав на можливий вихід із НАТО, але такі слова так і не були втілені в життя.

Ця політика США відображає давні натяки Трампа на можливі зміни у НАТО з часів його першого терміну. Навіть тоді він розглядав перекидання більшої кількості військ до Польщі. Недавні зустрічі заступника міністра оборони Елбріджа Колбі з послами країн НАТО були продуктивними, зосереджуючись на спільній роботі для створення «НАТО 3.0» — ініціативи, що передбачає більшу відповідальність європейських країн за власну оборону.

Деякі країни НАТО, зокрема Польща, ймовірно, підтримають перерозподіл ресурсів США на схід. Польща, як країна, що найбільше витрачає на оборону у відсотках від економічного виробництва, активно наполягає на посиленні американської присутності. Сполучені Штати також розширюють свої бази в затоці Суда та таборі Костюшко у Греції та Польщі, що підживлює припущення про можливе переміщення військ.

«Якщо одна з головних причин, чому США перебувають у НАТО, – це можливість мати війська, розгорнуті в Європі, які ми могли б перекинути на інші надзвичайні ситуації, а зараз це вже не так, принаймні що стосується деяких членів НАТО, то це проблема – і її треба розглянути», — заявив держсекретар США Марко Рубіо під час візиту до Італії.

«Ми постраждаємо не менше, а то й більше, ніж європейські країни, яких ми визначили б як об’єкти покарання, якщо спробуємо суттєво скоротити наші сили або присутність», — зазначив генерал-майор армії США у відставці Гордон Девіс, коментуючи можливі наслідки для США.

«Польсько-американський союз є основою нашої безпеки», — заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, кажучи про готовність його країни прийняти більше американських військових.

Подальші кроки Трампа щодо військової присутності США в Європі очікуються з нетерпінням, оскільки вони визначать не лише майбутнє європейської безпеки, а й архітектуру НАТО в цілому. Ця трансформація вимагатиме від європейських союзників не тільки адаптації, а й активнішої участі у формуванні своєї оборонної стратегії в умовах геополітичних змін.