Союзники США оцінюють ризики: що стане довготривалим наслідком війни Трампа з Іраном — Reuters

Рішення вивести частину американських військ із Німеччини, погрози скоротити військову присутність в інших регіонах Європи та спроби применшити значення нещодавніх атак Ірану в Перській затоці — всі ці кроки президента США Дональда Трампа вказують на потенційний довготривалий наслідок війни з Іраном: погіршення відносин Вашингтона з ключовими союзниками, пише Reuters.

Навіть попри те, що США та Іран поступово наближаються до можливого виходу з війни, слова та дії Трампа знову породили побоювання серед давніх друзів Вашингтона — від Європи до Близького Сходу та Індо-Тихоокеанського регіону — що США можуть виявитися ненадійним союзником під час потенційної майбутньої кризи.

У відповідь деякі традиційні партнери США починають оцінювати ризики, що може привести до довготривалих змін у відносинах із Вашингтоном, тоді як такі супротивники Штатів, як Китай і Росія, прагнуть скористатися стратегічними можливостями.

Поки що не ясно, чи стане війна Трампа з Іраном постійним поворотним моментом у відносинах США з союзниками. Але більшість аналітиків вважають, що непередбачувана поведінка Трампа з моменту повернення до Білого дому, яка фактично перевернула глобальний порядок, заснований на правилах, ще більше підірве альянси США, особливо НАТО.

“Нерозсудливість Трампа щодо Ірану призводить до деяких серйозних змін. На кону стоїть авторитет США”, — сказав колишній радник в адміністрації експрезидента США Барака Обами Бретт Бруен.

Напруженість у відносинах між Трампом та європейцями особливо висока з того часу, як 28 лютого США спільно з Ізраїлем розпочали удари по Ірану, стверджуючи, що Тегеран близький до створення ядерної зброї. У відповідь Іран заблокував Ормузьку протоку, що спричинило безпрецедентний глобальний енергетичний шок.
Європейські країни значною мірою постраждали через наслідки війни, якої вони ніколи не прагнули.

Ще до цього Трамп збентежив союзників запровадженням масштабних мит, зазіханням на Гренландію та скороченням військової допомоги Україні.

Розрив поглибився, коли Трамп оголосив цього тижня, що виводить п'ять тисяч військових США з Німеччини, після того, як канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розлютив американського лідера заявою про “приниження” Штатів. 

Трамп, який давно ставить під сумнів доцільність членства США в НАТО, також заявляв, що розглядає можливість скорочення військової присутності в Італії та Іспанії — лідери двох країн критично висловлювалися про війну з Іраном.

Конфлікт із союзниками

Такі дії Трампа стали наслідком критики на адресу союзників через те, що вони не докладають достатніх зусиль для підтримки США у війні з Іраном. 

“Президент Трамп чітко висловив своє розчарування НАТО й іншими союзниками”, — заявила представниця Білого дому Анна Келлі, зазначивши, що деякі прохання Вашингтона про використання військових баз у Європі для війни з Іраном уряди країн-союзників відхилили.

Наполягаючи на тому, що Трамп “відновив авторитет Америки на світовій арені”, Келлі сказала, що американський лідер “ніколи не дозволить, аби Сполучені Штати зазнавали несправедливого ставлення”.

Перед суперечкою з Мерцом Трамп висміював британського прем'єр-міністра Кіра Стармера та погрожував запровадити “великі мита” на імпорт з Британії.

Пентагон під керівництвом Трампа натякав на перспективу “покарання” союзників по НАТО, які, на його думку, не підтримали операції США проти Ірану, зокрема, повідомлялося про обговорення можливості призупинення членства Іспанії.

Європейські уряди відреагували на такі дії Трампа активізацією посилення співпраці між собою, спільною розробкою систем озброєння з метою зменшення залежності від США, намагаючись при цьому переконати Трампа в цінності збереження трансатлантичного альянсу.

Один європейський дипломат назвав погрози Трампа чітким сигналом для Європи інвестувати більше у власну оборону.

Як “середні держави”, європейські країни мають обмежені можливості, особливо з огляду на їхню залежність від союзника-наддержави в питаннях стратегічного стримування будь-якої можливої атаки з боку Росії. Аналітики зазначають, що перехід європейських союзників до більшої самостійності займе роки.

Щоб заспокоїти Трампа, європейські чиновники наголошують, що багато країн дозволяють американським військам використовувати бази на своїй території та повітряний простір під час кампанії проти Ірану.

Однак, як зазначають аналітики, європейські лідери, частина яких раніше вдавалася до лестощів на адресу Трампа, щоб послабити попередні кризи, тепер починають сміливіше протистояти американському президенту.

Джефф Ратке з Університету Джонса Гопкінса зазначив, що хоча раніше Мерц підтримував дружні стосунки з Трампом, зараз канцлер Німеччини “не намагається приховувати критичну оцінку того, у що вплуталися Сполучені Штати”.

Але європейці також усвідомлюють, що Трамп, якому закон забороняє балотуватися на посаду президента США знову, може відчувати свободу “робити все, що вважає за потрібне” на світовій арені, перш ніж покине посаду в січні 2029 року.

У той час як деякі європейські лідери б'ють на сполох щодо майбутнього НАТО, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що немає причин для паніки, доки Європа виконує обіцянку збільшення військових витрат, чого Трамп давно вимагав.

Проте напруженість у відносинах США з союзниками виходить далеко за межі Європи.

Коли цього тижня Іран завдав ракетних і БпЛА-ударів по Об'єднаних Арабських Еміратах, близькому союзнику США, Трамп і його помічники, здавалося, закрили на це очі, що викликало ще більше занепокоєння серед арабських держав Перської затоки, які й без того значно постраждали внаслідок війни.

Трамп відкинув удар як “незначний” і навіть після подальших атак цього тижня наполягав, що перемир’я з Іраном, яке триває вже місяць, продовжується.

Президент США розпочав війну з Іраном усупереч порадам деяких партнерів із Перської затоки, і хоча союзники в регіоні незабаром виступили на підтримку Вашингтона, деякі з них тепер побоюються, що Трамп може укласти угоду, яка залишить їх наодинці з іранським режимом, який і надалі становитиме загрозу.

Ця війна також викликала занепокоєння серед азійських партнерів США, багато з яких значною мірою залежать від нафти, яка до початку нової війни на Близькому Сході вільно транспортувалася через Ормузьку протоку.

Такі країни, як Японія та Південна Корея, вже були стурбовані високими митами Трампа та зневагою до традиційних альянсів.  

“Найбільше нас турбує те, що довіра до Сполучених Штатів, повага до них та очікування щодо них — головного партнера в альянсі, якого Японія цінує найбільше, — зменшується. Це може кинути тінь на весь регіон”, — сказав Reuters Такеші Івая, який обіймав посаду міністра закордонних справ Японії на початку другого терміну Трампа. 

Колишній міністр торгівлі Японії Ясутоші Нішімура зазначив, що для Токіо дедалі важливіше реагувати на зміну глобальної динаміки сил шляхом налагодження тісніших зв’язків із “середніми державами” однодумцями, такими як Велика Британія, Канада, Австралія та європейські країни.

З початку війни на Близькому Сході Росія та Китай, давні союзники Ірану, здебільшого тримаються осторонь, але аналітики зазначають, що вони пильно стежать за ситуацією.

Експерти застерігають, що застосування Трампом жорсткої сили у війні, яку він розпочав проти Ірану лише за кілька тижнів після рейду США в Каракасі, може підштовхнути Китай і Росію до посилення примусових заходів проти своїх сусідів.

Росія, як провідний виробник енергоносіїв, отримала вигоду від зростання цін на нафту та газ, спричиненого війною з Іраном, а також завдяки відволіканню уваги США та Європи від війни РФ проти України.

Хоча іранська криза обмежила постачання енергоносіїв до Китаю, Пекін, можливо, засвоїв уроки: США були змушені перекидати військові сили з Індо-Тихоокеанського регіону на Близький Схід, а найпотужніші збройні сили світу інколи були не в змозі протистояти асиметричним тактикам, таким як масовані атаки дешевими дронами, зазначають аналітики.

Китай також скористався нагодою, щоб спробувати представити себе на міжнародній арені як надійнішого партнера, ніж непередбачуваний Трамп.

Але заступниця радника Трампа з питань національної безпеки під час його першого терміну Вікторія Коутс вважає, що Пекіну буде важко використовувати війну США проти Ірану як “карт-бланш, щоб бігати по світу, заявляючи, що Вашингтон є дестабілізаційною силою”.

“Вони не були особливо сильним партнером для свого союзника Ірану протягом усього цього часу”, — додала Коутс.

Bloomberg раніше писало, що деякі з найближчих союзників США, зокрема Канада та Велика Британія, вважають, що міжнародна система безпеки та торгівлі, яку західні держави відстоювали понад 70 років, зруйнована безповоротно і саме Європа повинна сформувати новий світовий порядок.

Про те, як змінюється баланс сил і чому Європа стоїть перед непростим вибором — у статті "Америка відступає: хто захищатиме Європу завтра" розповідав Олексій Іжак.