Список слів, після яких найчастіше ставлять зайву кому? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Сьогодні поговоримо про пунктуацію. Для того щоб грамотно розставляти розділові знаки (перед «щоб» тут кому не ставимо, бо це складений сполучник), потрібно добре знати синтаксис (структуру речення). Люди, в яких зовсім із цим кепсько, ставлять кому між підметом і присудком або після частин речення, що починаються зі слів «перед», «після», «завдяки», «внаслідок» тощо. 

Наприклад, один телеграм-канал пише: «Після скандалу з відвертими фото і кокошником, МЗС відкликало почесну консулку України в Домінікані Вікторію Якимову». Добре, що вжили фемінітив, ще й правильний, але погано, що зовсім не знають пунктуації. А в тих, хто мову трохи знає, зайва кома може траплятися після слів, які нагадують вставні. Сьогодні їх і розглянемо.

До вашої уваги – 30 слів та словосполук, які ніколи не бувають вставними, а отже, не відокремлюються на письмі:

• відтак;
• водночас;
• вочевидь;
• все-таки;
• все ж;
• до того ж;
• зазвичай;
• здебільшого;
• з повагою;
• іноді / інколи;
• мовби / мовбито;
• навіть;
• насамперед;
• насправді;
• натомість;
• наче / неначе;
• начебто / нібито;
• передусім / передовсім;
• принаймні;
• притому / причому;
• тим більше / тим паче;
• тим часом;
• тобто;
• тож.

Пишімо правильно!

• 1 •

Аліна Острозька: Допоможіть! Щодня запитують. Як перекласти тих «рєбят»?

Хлопці й дівчата. Бо ідеться, авжеж, не про дітлашню і не тільки про хлопців, тож дотримуємося недискримінаційної мови. Росіяни не дотримуються: у словнику Ожегова «ребята» – це «молодые люди, парни» (крім множини від «ребенок»).

• 2 •

Олександр Стукало: Яке правило правопису для вас найкрінжовіше?

От ви написали «крінж», знехтувавши «правилом девʼятки». Виявляється, правопис теж ним подекуди нехтує: «стріт, але ривер» (§ 140). Хай це і буде найкринжовіше правило. Послідовність нам тільки сниться.

• 3 •

Сергій Осока: Як буде соковижималка? Соковичавучувалка? Сокодавка?

Узвичаєне – соковитискач. Але цікаво, що в СУМ-20 є слово вижимати, і воно означає «те саме, що вичавлювати» (чомусь не «витискати»). Хоча все це – синоніми. Отже, може бути і соковижимач, і соковичавлювач, але особисто мені найбільш притомним видається соковитискач. До речі, ми вже говорили в одному з випусків про віджим і віджимання. Обидва слова потрапили до СУМ-20, тому спільнокореневе вижимати – не виняток.

• 4 •

Анатолій Саган: Чому в підручнику Марії Плющ «Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія» слово розкошелитися є (цит. «До суфіксально-префіксального словотворення близьке префіксально-постфіксальне на зразок мовити – домовитися, кричати – розкричатися, кинути – перекинутися та суфіксально-префіксально-постфіксальне: кошіль – розкошелитися...»), а всі доступні українські словники його ігнорять? Щось тут не так, не вважаєте?

А й справді. Хоча там навіть чергування природне: і/е. Просто як фразеологічна одиниця воно не функціонує, замість нього обираємо розщедритися. Тобто структурно формально розкошелитися – добре слово, а як фразеологізм – ні.

• 5 •

Марина Хаперська: «Нуль годин» – помилка, бо година «котра». А як казати? Нульова година?

Треба казати північ / опівніч. А СУМ-20 подає «нуль годин» як «24 години», хоча так теж не кажуть: «Північ / опівніч – середина ночі, час, що відповідає 24 годинам».)

• 6 •

Владлен Сергієнко: Як українською красиво перекласти кацапізм «достопримечательность»? 

Славна памʼятка. Так подають старі словники. Одним словом, на жаль, не сказати.

• 7 •

Валерій М. До питання про фемінітиви: як вам назва книжки «Грибних справ підмайстра»?

Раніше не чула, але звучить симпатично і вочевидь виграє у «підмайстрині». Але такого слова ніде у словниках не знайшла. Це той випадок, коли я застосовую девіз «не біймося мови, творімо її». Хтось із читачів колись пропонував замість фемінітива генійка вживати генія. Але для творення фемінітивів правопис подає лише суфікси -к(а), -и(ця), -и(ня) та -ес(а). 

• 8 •

Оксана Журавко: Проясніть зі «стекла» і «дена». Невже у слів «скло» і «дно» є множина?

Так, є. Це офіційні форми, засвідчені онлайн-словником Мовно-інформаційного фонду НАН України. Скло, але сте‌кла, сте‌кол, сте‌клам, сте‌клами, на стеклах; дно, але дена, ден, денам, денами, на денах. До речі, у словнику Грінченка є навіть стекло в однині, а скло прийшло з польської мови (szkło) і усталилося замість нього. Утім, як збірний іменник скло вживається тільки у значенні «посуд або художні вироби з цієї речовини; окремі шматки, осколки таких виробів». І якщо ви бачите на мийному засобі напис «для очищення стекол» – це теж не помилка, бо якби написали «для шибок», то це означає що для автомобільних стекол уже не можна. А якби було написано «для очищення скла», це означало б миття лише скляного посуду або скляних художніх виробів, а не вікон. 

Що ж до дена, то незрозуміло, чому судно – судна, а дно – дена. До речі, дена – це нижні стінки предметів, а не поверхня ґрунту під водою. Наприклад: «в обох коробках із чаєм уже видно дена», але «в обох річках пологе дно».

• 9 •

Костянтин Ареф'єв: «Радіо Свобода» пише: «Врятований макак став родиною для ветеринара». Хіба в чоловічому роді вживати правильно? Це те саме, що «врятований собак».

Є у словнику і макак, і макака (як жираф і жирафа). Якщо це самець макаки, то, погодьтеся, макак уживати зручніше. Бо макака в українській мові – слово жіночого роду, на відміну від собака.

• 10 •

Ольга Матвієнко: Чи варто вживати слово надихаючий? Можливо, є гарна заміна? Надихальний?

Надихальний є тільки у словнику Караванського, тобто це індивідуально-авторський неологізм. Надихати – це синонім до наснажувати. А від наснажувати є наснажливий. Гарне слово.

«Главком»