Війна в Ірані виснажує світові запаси нафти: до чого слід готуватися?

На початку березня світова нафтова система, що працювала як амортизатор для ринку, стикнулася з несподіваним викликом. Війна в Ірані призвела до різкого обмеження потоків сировини з Перської затоки, залишивши світ без його "нафтового буфера". Ця подія спричинила каскадний вплив, виснажуючи резерви з безпрецедентною швидкістю.

Аналітики Morgan Stanley підрахували, що з 1 березня по 25 квітня щоденне скорочення світових запасів нафти становило приблизно 4,8 мільйона барелів. Цей показник значно перевищив попередні пікові значення квартального падіння, зафіксовані в Міжнародному енергетичному агентстві. Приблизно 60% цього скорочення припадає на сиру нафту, а решта – на паливо та нафтопродукти.

Наташа Канева, керівниця досліджень сировинних ринків JPMorgan, зазначила, що для нормальної роботи глобальній системі потрібен мінімальний обсяг нафти. "Запаси працюють як амортизатор світової нафтової системи. Але використати можна не кожен барель", – пояснила вона. Це означає, що "операційний мінімум" може бути досягнутий значно раніше, ніж запаси фізично вичерпаються.

Хоча останніми днями Goldman Sachs Group зафіксувала певне уповільнення скорочення запасів завдяки зниженню попиту з боку Китаю, найбільшого імпортера нафти, світові запаси все одно залишаються на найнижчому рівні з 2018 року. Ця тимчасова пауза не змогла стабілізувати ринок.

Найбільш гостро ситуація відчувається в деяких країнах Азії, залежних від імпорту пального. Трейдери вказують на Індонезію, В'єтнам, Пакистан та Філіппіни як на країни, де критичний дефіцит може виникнути вже за місяць. Паралельно, європейські запаси авіаційного пального також стрімко скорочуються напередодні літнього сезону, і можуть досягти критичного рівня вже в червні. Сполучені Штати, які стали "постачальником останньої надії", також значно виснажили свої резерви, зокрема стратегічний нафтовий резерв, який скорочується чотири тижні поспіль. Запаси дистилятів у США впали до найнижчого рівня з 2005 року.

Навіть якщо Ормузька протока буде розблокована, відшкодування видобутку та судноплавства в Перській затоці до нормального рівня не відбудеться швидко. Споживачам доведеться ще більше покладатися на резерви, що може призвести до подальшого зростання цін на нафту та посилення інфляційних ризиків, збільшуючи ймовірність глобальної рецесії.

Іранська криза вже призвела до подвоєння цін на газ, заскочивши Європу з рекордно порожніми газовими сховищами. У той час як ЄС використовує цю ситуацію як стимул для системної перебудови своєї енергетики, інші країни стикаються з викликами в забезпеченні достатніх запасів.

Агентство Bloomberg пише, що навіть після завершення конфлікту ринок ще довго залишатиметься вразливим до нових перебоїв, оскільки виснаження запасів робить систему менш стійкою до майбутніх шоків.

Наташа Канева, керівниця досліджень сировинних ринків JPMorgan, попередила: "Якщо Ормузька протока не відкриється, запаси в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку можуть увійти у фазу 'операційного стресу' вже на початку наступного місяця, а до вересня дійти до 'операційного мінімуму'."

Поточна ситуація підкреслює крихкість світових енергетичних ринків та необхідність швидких і рішучих дій для запобігання повномасштабній кризі. Наслідки війни в Ірані можуть мати довгостроковий вплив на глобальну економіку, змінюючи енергетичний ландшафт і змушуючи країни шукати нові шляхи для забезпечення своєї енергетичної безпеки.