Життя в бункері та кухарі без телефонів: Independent про тотальну параною Путіна перед 9 травня

Серія вбивств високопоставлених російських діячів змусила Путіна побоюватися за своє життя, але експерти попереджають, що реальна загроза може бути набагато ближчою до його бункера.

Про параною диктатора розповідає Іndependent.

Параноя диктатора

У виданні нагадали, що вперше за майже два десятиліття святкування 9 травня в Росії будуть різко скорочені, без будь-якої показової та важкої військової техніки, на тлі нових побоювань щодо далекобійних ударів українських безпілотників, які завдають ударів глибоко всередині Росії.

Володимир Зеленський однозначно заявив про те, що «план перемоги» України передбачає удари по цілях глибоко в Росії, а технологічний та військовий потенціал України швидко розвивається.

Для Росії, країни, яка пишається демонстрацією військової могутності, відсутність помпезності на параді буде нехарактерною.

За інформацією Іndependent, цього року Путін став ще більш параноїдальним та ізольованим, ніж будь-коли раніше. Безпека посилена по всій столиці Москві, з безпрецедентною військовою присутністю, включаючи контрольно-пропускні пункти, снайперів та кулеметні розрахунки.

Це сталося на тлі витоку звіту європейської розвідки, в якому стверджується, що зростаюча параноя Путіна щодо особистої безпеки змусила його тижнями проводити в підземних бункерах, перевіряючи персонал і забороняючи мобільні телефони для особистих кухарів та охоронців.

Крім того, по всій країні повідомлялося про відключення інтернету, а канали соціальних мереж замінили власними версіями, що контролюються розвідувальними даними штату.

«У ширшому контексті це не повинно дивувати. Саме так зазвичай почуваються диктатори, коли відчувають, що влада вислизає від них. Тут спостерігається цікава динаміка зі згасаючим образом Росії як військової наддержави та згасаючим образом Путіна як сильної людини», — каже Ярослава Барб’єрі, наукова співробітниця Українського форуму в Чатем-Хаусі.

На її думку, це також відображається у падінні рейтингу Путіна в опитуваннях громадської думки, навіть тих, які традиційно були прокремлівськими, оскільки економічні наслідки санкцій та загальної втоми від війни посилюються.

«Це ознаки того, що він ніби втрачає контроль», — пояснює вона.

Минулого тижня повідомлялося, що рейтинг схвалення диктатора серед широкого загалу падає сьомий тиждень поспіль.

Хоча параноя Путіна не є новою — він широко відомий як гермафоб, який після пандемії Covid сильно ізолювався, вживаючи деяких крайніх заходів, щоб уникнути зараження — за останні місяці відбулася низка подій, які, як вважається, сприяли його відчуттю вразливості.

У грудні 2025 року його генерал Фаніл Сарваров загинув після того, як бомба, закладена під його автомобіль, вибухнула, коли він виїжджав з московської парковки близько 7 ранку.

У лютому цього року генерал-лейтенант Володимир Алексєєв був поранений під час ймовірного замаху. З моменту початку вторгнення Росії у 2022 році було вбито ще кілька високопосадовців.

Минулого року з’явилися неперевірені заяви про те, що Україна намагалася атакувати президента Росії в його особистій резиденції в Новгородській області. Розвідка США визнала ці заяви неправдивими, а Київ їх заперечив.

Культ «побєдобєсія»

Путін не хоче, щоб його вважали слабким, і потреба здаватися могутнім посилюється святкуванням 9 травня, яке має вирішальне значення для розуміння Росією себе як країни.

«Це („культ“ 9 травня — Ред.) було значною рисою процесів розбудови ідентичності та націєтворення Росії за часів Путіна, і в основі цього іміджу завжди лежить відчуття, що вони звільнили Європу від фашизму, що вони непереможні та завжди на правильному боці історії», — зазначає експертка.

На думку аналітиків, Путін мав певне спотворене розуміння реальності на місцях, але неминуче відчуває тиск, щоб спробувати продати всередині країни образ перемоги.

Невдоволення Путіним серед «башт Кремля» зростає

Тим часом, тріщини у сприйнятті адміністрації Путіна як єдиного блоку розширюються, оскільки елітні бюрократи та бізнесмени середнього класу почуваються неспокійно через обмеження та економічні наслідки війни, яка продовжує займати 70 відсотків часу Путіна та стала його «одержимістю».

Барб’єрі пояснює, що серед російської еліти є такі постаті, як Сергій Кирієнко, які більше схожі на бюрократів, і яких дедалі більше непокоїть «те, що нинішні загальні інвестиції у воєнні зусилля створюють низку економічних проблем для країни».

Також існує блок безпеки та військових, який більш пристрасно ставиться до воєнних цілей країни, але також стає дедалі критичнішим, включаючи силовиків, до яких належать російські посадовці з силових, військових та правоохоронних органів, таких як ФСБ, Міністерство оборони та Національна гвардія), а також Z-блогерів.

Путін думав, що війна закінчиться за кілька тижнів, і той факт, що вона триває вже майже півдесятиліття, є шоком для нього та істеблішменту.

«Оскільки це тривало довше, стало важче ізолювати країну від інформації про жертви та вплив санкцій. Вони намагаються контролювати наратив, але стає все важче ізолювати населення від розмови про фактичні невдачі», — зазначає наукова співробітниця Українського форуму в Чатем-Хаусі.

Збої в інтернеті в Росії вплинули на бізнес, що викликало ще більше розчарування. Росіяни також відчувають приголомшення від військових ударів, які вразили їх за сотні кілометрів від українського кордону.

Незважаючи на ці напади, Росія має намір продовжувати святкування Дня Перемоги.

«Для країни досить незвично проводити такі паради», — каже Крістіна Гейворд з Інституту вивчення війни. «В Україні немає таких заходів, і їх не було вже багато років через ризик російських ударів по скупченнях людей».

«Цікаво спостерігати, що Росія зараз відчуває той самий страх воєнного часу. Це показує, як почастішання українських ударів впливає на російське планування, і що вони не впевнені у своїй здатності мати достатньо засобів протиповітряної оборони для захисту від цих подій, якщо забажають їх мати».

Але попри страх Путіна бути атакованим, експерти кажуть, що історія Росії демонструє набагато більш жахливу реальність.

В Росії може бути лише різка зміна влади

«Консолідація режиму створила авторитарну систему, яка функціонує як поліцейська держава», — каже Крістіна Гейворд. «Історія Росії показує, що якби її зміни й відбулися, то, скоріше за все, це сталося б насильницьким і раптовим шляхом, а не поступовим занепадом».

«Тріщини всередині режиму розширюються, але головне питання зараз полягає в тому, що станеться. Як тільки ці тріщини стануть надто широкими, щоб їх можна було закрити, історично зміни в Росії завжди відбувалися раптово та насильницько. Серед експертної спільноти очікується, що якщо такі зміни відбудуться, то, найімовірніше, вони відбудуться зсередини», — підсумувала експертка.

Мобілізація в Україні / © ТСН Евакуація у Запорізькій області / © ТСН Лікарі / фото ілюстративне / © pexels.com Церковне свято 10 травня / © pexels.com