Кремль офіційно "переписав" карту України: згадали кордон, якому було 25 років

Галімов пояснив, як після Другої світової формувалися кордони УРСР та якою ціною до її складу увійшли Закарпаття, Буковина й інші українські землі.

Про що йдеться у матеріалі:

Після Другої світової війни кордони радянської України були встановлені серією міжнародних угод — від Тегерана до Потсдама. За кожним із цих рішень стояли конкретні інтереси великих держав, примус і переселення цілих народів. Про те, як складалася повоєнна карта України, розповів у відео на YouTube засновник проєкту "Реальна історія" та продюсер 1+1 media Акім Галімов.

Главред з'ясував, як сформувались остаточні кордони УРСР.

Як переможці у Другій світовій визначали кордони України

За його словами, після закінчення Другої світової війни кордони Радянської України не визначалися самою Україною — їх встановлювали великі держави-переможниці на міжнародних конференціях.

"Кордони Радянської України після Другої світової встановлюються на основі кількох міжнародних угод. Найперші — це рішення, ухвалені за домовленостями великих держав, переможців у війні. Йдеться про Тегеранську, Ялтинську та Потсдамську конференції. Пізніше — це двосторонні угоди СРСР та інших країн-сусідів", — пояснює Акім Галімов.

Кожна з цих угод мала свою логіку, своїх бенефіціарів і свої жертви.

Дивіться відео про те, як змінювались кордони України:

Коли Закарпаття остаточно приєднали до України

До Мюнхенської конференції 1938 року Закарпаття належало Чехословаччині. Після війни доля цього регіону вирішилася швидко — і без реального вибору для Праги.

"Наприкінці липня 1945-го Чехословаччина документально передає Закарпаття до Радянської України. Жодних шансів відмовитися у Праги насправді не було. Москва сильно тисне, бо Сталін хоче закріпитися у Центральній Європі", — розповідає Галімов.

22 січня 1946 року рішенням Президії Верховної Ради СРСР було утворено Закарпатську область — адміністративну одиницю, яка існує донині.

Буковина і південь Одещини: Румунія підписує кордон у 1947-му

10 лютого 1947 року представники Румунії підписали угоду про румунсько-радянський кордон. За нею Буковина та південь Одещини увійшли до складу Радянської України.Галімов звертає увагу на важливий нюанс, який часто залишається поза увагою.

"Тим, хто зараз може подумати, що Сталін об'єднав Україну, хочеться сказати одразу: якби українці не чинили спротив на цих територіях, то в Сталіна не було би ніяких підстав наголошувати на тому, що ці українські землі мають входити до складу Радянської України", — каже він.

Тобто включення українських етнічних земель до УРСР було не актом доброї волі Москви, а вимушеною відповіддю на реальний народний спротив і демографічну присутність українців у цих регіонах.

Що таке лінія Керзона: британська пропозиція 1920 року, яку застосували через 25 років

У відео йдеться про те, що найскладнішим виявилося врегулювання кордону з Польщею. Угоду підписали 16 серпня 1945 року, і в її основу поклали лінію Керзона — розмежування, запропоноване ще 1920 року британським міністром закордонних справ лордом Керзоном.

"Тоді, у 20-х, його пропозицію проігнорували — використали аж через 25 років", — зазначає Акім Галімов.

26 липня 1944 року кордон між Радянською Україною та соціалістичною Польщею по лінії Керзона було встановлено фактично — ще до офіційного підписання угоди.

Обмін територіями і примусове переселення бойків

У лютому 1951 року між Польщею та Радянською Україною відбувся обмін територіями. Обидві ділянки мали однакову площу — по 480 квадратних кілометрів. Але за цими цифрами стояли людські долі.

"Місцеве населення переселяють. Бойків із переданих Польщі районів радянське керівництво переміщує у села Донецької, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей", — розповідає Галімов.

Депортація бойків — один із найменш відомих епізодів повоєнної радянської політики. Люди залишали рідні землі не за власним вибором, а за рішенням, ухваленим у Москві.

Вам також може бути цікаво: