Міністр оборони Латвії подав у відставку після інцидентів з дронами

На початку травня, а саме 7 травня, у Латвії сталися події, що змінили політичний ландшафт оборонного відомства. Два безпілотні літальні апарати проникли на територію країни, один з яких врізався у порожнє нафтосховище в Резекні. Ці інциденти викликали бурхливу реакцію в суспільстві та політичних колах.

Міністр оборони Андріс Спрудс, опинившись під тиском, заявив, що прийняв рішення про відставку, щоб захистити армію від «втягування в політичну кампанію». Він наголосив, що розвиток оборонного сектору є його політичною відповідальністю, та оцінив оборонні спроможності Латвії як такі, що перебувають на високому рівні, хоча й визнав необхідність подальшої роботи.

Проте прем'єр-міністерка Евіка Силіня мала іншу думку. Вона публічно звинуватила Спрудса у нездатності розгорнути системи захисту та повідомила, що вимагала його відставки, поінформувавши про це його та партнерів по урядовій коаліції. Силіня зазначила, що інцидент з дроном чітко показав неспроможність політичного керівництва оборонного сектору виконати обіцянку щодо безпечного неба над країною.

Ситуація загострилася, коли Андріс Спрудс пояснив своє рішення не збивати безпілотники, посилаючись на спробу захистити латвійських військових від участі в «політичній кампанії».

Тим часом міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів розмову з главою МЗС Латвії Байбою Браже. Український дипломат повідомив, що розслідування довели, що безпілотники були українськими та забрели на територію Латвії внаслідок навмисного відведення російськими засобами радіоелектронної боротьби від їхніх цілей у Російській Федерації. Це пояснення надало інциденту нового контексту.

Після відставки Спрудса новим міністром оборони Латвії був призначений полковник латвійської армії Райвіс Мелніс. Українська сторона, з свого боку, підтвердила готовність співпрацювати з країнами Балтії та Фінляндією, щоб запобігти подібним інцидентам у майбутньому, за безпосередньої участі українських спеціалістів.

Інциденти з безпілотниками та подальша відставка міністра оборони Латвії розгорнулися на тлі серії порушень повітряного простору країн Балтії протягом останніх місяців. Ці події створюють підґрунтя для перегляду оборонних стратегій у регіоні, що є важливим елементом безпеки.

Як зазначали у Радіо Свобода, Латвія, як і інші країни регіону, виділяє значні кошти на оборонний сектор, який отримав найбільше фінансування в історії — майже 5% ВВП. Прем'єр-міністерка Евіка Силіня наголосила, що це величезна відповідальність, яка вимагає чітких результатів. Ситуація підкреслила необхідність постійного зміцнення протиповітряної оборони та оперативного реагування на нові виклики.

«Протягом останніх днів і тижнів ми стали свідками інцидентів з безпілотниками в Латвії та інших країнах. Іноземні безпілотники не повинні загрожувати безпеці нашого народу. Оборонний сектор багато зробив і продовжуватиме робити для зміцнення наших можливостей протиповітряної оборони», — написав Андріс Спрудс у соціальній мережі X.

«Інцидент з дроном, який стався цього тижня, чітко показав, що політичне керівництво оборонного сектору не змогло виконати свою обіцянку щодо безпечного неба над нашою країною. Це величезна відповідальність, яка вимагає чітких результатів», — наголосила очільниця уряду Латвії Евіка Силіня.

«Розслідування довели, що це сталося внаслідок навмисного відведення російською електронною війною українських дронів від їхніх цілей у Росії. Я підтвердив готовність України співпрацювати з країнами Балтії та Фінляндією, щоб запобігти таким інцидентам, включно з прямою участю наших спеціалістів", — зазначив Андрій Сибіга у своєму повідомленні, опублікованому May 10, 2026, після розмови з @Braze_Baiba.

Незважаючи на відставку міністра оборони та нове призначення, ситуація з безпекою неба в регіоні залишається напруженою. Країнам Балтії та їхнім партнерам доведеться шукати більш ефективні механізми захисту від непередбачених загроз, адже інциденти з дронами підкреслили вразливість повітряного простору та необхідність посилення координації у сфері оборонної політики. Майбутнє співробітництво між Україною та країнами Балтії стане ключовим елементом у підвищенні регіональної безпеки.