НБУ попередив про загрозу появи депресивних кластерів у деяких регіонах України

Нацбанк України повідомив про реальну загрозу формування депресивних кластерів із хронічним відпливом населення, низьким локальним попитом та інвестиційним вакуумом. Це може відбутися через те, щоекономічна активність із затягуванням війни дедалі більше концентрується у відносно безпечних областях, що поглиблює нерівномірність розвитку регіонів, передає Інтерфакс-Україна. з посиланням на квітневий  Інфляційний звіт.

"Війна формує глибоку структурну асиметрію, яка вже сьогодні звужує потенціал майбутнього економічного зростання… Подолання цієї траєкторії вимагатиме не лише фізичної відбудови, а й активної державної стратегії від стимулювання повернення людського капіталу до створення спеціальних механізмів страхування та переспрямування капіталу в найбільш вразливі регіони", – зазначається у Інфляційному звіті НБУ.

Зауважується, що активність у постраждалих регіонах значною мірою є інерційною: вона підтримується оборонними потребами, екстреним ремонтом інфраструктури та споживанням населення, що залишилося. Проте саме ці території ризикують увійти у фазу відбудови з найгіршими стартовими позиціями: критичний обсяг руйнувань тут поєднується з виснаженою економічною базою.

У звіті всі області поділено за ступенем фізичних руйнувань та безпековими ризиками на чотири групи: прифронтові (Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Запорізька області, які зазнали найбільших масштабів ураження), прикордонні (Сумська та Чернігівська області, що потерпають від постійних транскордонних обстрілів) та умовно прикордонні (Миколаївська, Одеська та Київська області, які не мають спільного сухопутного кордону з РФ, проте залишаються в зоні високої досяжності ворожих атак через наявність значної кількості об'єктів критичної інфраструктури).

Найкращою економічна ситуація згідно із наведеними НБУ даними є у тилових регіонах, що не межують із РФ чи окупованими територіями. Серед них особливе місце посідають західні області (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Закарпатська, Чернівецька та Хмельницька), які стали основними хабами для релокованого бізнесу, капіталу та робочої сили, наголосив центробанк.

Після загального обвалу ділових очікувань у лютому 2022 року траєкторія їхнього відновлення виявилася асиметричною: її визначала насамперед географічна близькість до зони бойових дій, а не класичні економічні чинники. Систематичні атаки на енергетику й логістику розширюють зону безпосереднього впливу війни далеко за межі лінії зіткнення. Попри це ядро втрат залишається незмінним: поза окупованими територіями найбільша концентрація руйнувань припадає на Донецьку область, за якою йдуть інші прифронтові та прикордонні регіони.

Найбільші збитки отримали підприємства прифронтових регіонів, за якими з великим відривом йде бізнес прикордоння, тоді як ситуація в тилових регіонах є значно стійкішою, а найліпші фінансові результати стабільно демонструють підприємства західних областей.

Цілеспрямовані масовані атаки на енергетичну інфраструктуру всіх рівнів саме в прикордонних та прифронтових областях у поєднанні з високою концентрацією там важкої промисловості зумовлюють критичну залежність місцевої економіки від енергопостачання. Це матиме тривалий негативний ефект на їхню конкурентоспроможність, вважають у НБУ.

Сстосовно сільського господарства НБУ зауважує, що Схід та Південь є регіонами, які найбільше потерпають від російської агресії та перебувають в окупації. Крім того, є і вплив клімату, який змінюється у зв'язку з війною, а це відображається на врожайності там, де ведуться сільськогосподарські роботи.

Прямим наслідком війни стало різке скорочення валового збору сільгоспкультур у прифронтовій та прикордонній зонах через окупацію земель та неможливість оброблення полів поблизу лінії фронту. Протягом 2022-2025 років збір зернових у прифронтових регіонах скоротився на 64%, а олійних – на 49% (відносно середнього довоєнного показника за п'ять років). Натомість у тилу врожай зернових знизився лише на 1%, а олійних – навіть зріс на 37%.

Ще більш показовою є динаміка врожайності, яка відображає не лише втрату площ, а й технологічну деградацію, додав НБУ. Для прифронтових областей падіння продуктивності – це кумулятивний ефект прямих воєнних збитків (знищення техніки, підпали посівів, дефіцит кадрів), посилення посух на Півдні та наслідків підриву Каховської ГЕС. Руйнування греблі фактично знищило систему зрошення, яка була фундаментом рослинництва в регіоні, що призвело до локальної аграрної кризи та мікрокліматичних змін, йдеться в Інфляційному звіті.

Але є й інші результати. Сектор послуг у прикордонних областях демонструє темпи зростання, які випереджають усі інші групи. Прифронтові регіони в цій категорії хоч і поступаються західним, проте відчутно випереджають тилові області та середньоукраїнський показник, зазначив НБУ.

"Така специфічна активність пояснюється двома різноспрямованими векторами: масовою релокацією бізнесу на Захід та значною концентрацією підрозділів сил оборони в прикордонні області й області поблизу фронту. Саме високі оборонні потреби та присутність військових формують стійкий локальний попит, який є ключовим стимулом для місцевої економіки в умовах війни", – вважають у Нацбанку.

Нагадаємо, восени 2025 року прифронтові міста та громади України створили власну асоціацію, яку очолив мер Харкова Ігор Терехов. Рішення про заснування Асоціації прифронтових міст і громад (АПМГ) ухвалили під час форуму «Стратегічні виміри міст-форпостів», де учасники також підписали меморандум про готовність приєднатися до об’єднання.

До ініціативи вже долучилися понад 100 громад із різних областей: Донецької, Луганської, Харківської, Миколаївської, Сумської, Чернігівської, Запорізької, Дніпропетровської, Одеської та Київської.

Основна мета нової структури — консолідувати ресурси й дії прифронтових регіонів, звернути увагу держави на їхні виклики та сприяти економічному відновленню після завершення війни, запобігаючи перетворення регіонів у депресивні території.