Росія різко збільшила витрати на пропаганду за кордоном

Росія у 2026 році суттєво збільшила фінансування зовнішньої пропаганди — до $1,85 млрд, що на понад половину більше, ніж торік. Українська розвідка фіксує розширення мереж впливу Кремля в Європі та зміну тактики — від відкритої пропаганди до більш прихованих інформаційних кампаній. Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України у відповідь на запит LIGA.net.

Росія продовжує активно вкладати гроші в інформаційний вплив за межами країни, і цього року масштаби зросли до рекордного рівня. За даними Служби зовнішньої розвідки України, у бюджеті РФ на 2026 рік передбачено $1,85 млрд лише на інформаційний сектор, що на 54% більше, ніж у 2025 році.

Йдеться не просто про медіа або офіційні заяви, а про розгалужену систему впливу, яка працює одразу в кількох напрямках і країнах. У центрі уваги — європейські столиці, зокрема Брюссель, Відень і Люксембург, де, за даними розвідки, діють офіси та структури, пов’язані з російськими інформаційними мережами. За інформацією СЗР, ці кошти використовуються для утримання так званих «Русских домов», фінансування лояльних організацій та запуску інформаційних платформ, які після блокувань швидко з’являються під новими назвами. Фактично йдеться про постійне відтворення мережі впливу, яка адаптується до санкцій і обмежень.

Після ухвалення 20-го пакета санкцій ЄС, спрямованого проти проросійських медіа, підхід Кремля став ще більш обережним. Тепер замість прямої пропаганди використовуються сайти-дублі та контент без відкритих політичних гасел, який зовні виглядає нейтральним, але несе ті самі меседжі.

У Службі зовнішньої розвідки зазначають, що нові матеріали часто подаються у форматі інтерв’ю або аналітики з європейськими «експертами». У них просуваються ідеї про нібито втому Європи від війни, неможливість ізоляції Росії та необхідність «миру за будь-яку ціну». «Йдеться про створення образу страждання, де Росія подається як сторона, яку нібито неправильно сприймають, а відповідальність за затягування конфлікту перекладається на Україну», — зазначають у СЗР.

Фактично, за оцінками української розвідки, Кремль не відмовляється від інформаційного тиску, а навпаки — робить його більш гнучким, менш помітним і розрахованим на довготривалу присутність у європейському медіапросторі.