Шок для українців: мобільні оператори одночасно підняли тарифи, чи є тут змова

Чому тарифи на мобільний подорожчали?

Таке синхронне підвищення викликало хвилю невдоволення серед абонентів і навіть розмови про можливу змову операторів. Втім, експерти пояснюють: головна причина – різке зростання витрат на підтримку мобільного зв’язку під час війни та енергетичних криз, пише OBOZ.

За словами телеком-аналітиків, оператори зараз витрачають величезні кошти на:

• генератори та пальне;
• акумулятори для базових станцій;
• підтримку дата-центрів;
• резервне живлення;
• ремонт та обслуговування обладнання;
• оплату дорожчої електроенергії.

Кількість годин блекаутів збільшилась – відтак, мобільні оператори потребують встановлення акумуляторів на базові станції, на вежі, на інше обладнання. Тож, чи є чи причина підвищувати зараз тарифи? Так. Вона називається "енергонезалежність",
– пояснив телеком-аналітик Олександр Глущенко.

Фахівець з електронних комунікацій Анатолій Фроленков додав, що оператори витрачають величезні обсяги пального для генераторів.

В одному з операторів раніше зазначали, що середня підтримка базових станцій обходилась в близько 100 тисяч літрів пального на місяць. А під час зимового періоду, вона зросла до 700 тисяч. Я ж гадаю, що коли були ці жорсткі морози і жорсткі блекаути, там було ще більше. Просто уявіть цистерни, потяг цистерн пального, яке просто спалюється нікуди,
– зазначив експерт.

Крім витрат на генератори, оператори зіткнулися й з іншими проблемами – подорожчанням електроенергії, акумуляторів, обладнання та логістики. Також компаніям доводиться вкладати гроші не лише у вежі чи базові станції, а й у підтримку всієї телеком-інфраструктури: дата-центрів, магістралей та міжнародних каналів передачі даних.

Чи була змова між операторами?

Попри одночасне підвищення тарифів, експерти не бачать ознак змови між "Київстаром", Vodafone та lifecell. Причина синхронності проста – усі оператори працюють у приблизно однакових умовах:

• зростають витрати на електроенергію;
• дорожчає пальне;
• збільшується навантаження на мережі;
• дорожчає телеком-обладнання.

Експерти також критикують мобільних операторів за слабку комунікацію з клієнтами. Інформація про нові тарифи часто ховається в описах тарифних пакетів, надходить через SMS, які люди ігнорують та майже не публікується у соцмережах. Через це багато користувачів дізнаються про нові ціни вже після списання коштів.

Зауважте! Український мобільний ринок входить у період постійного подорожчання послуг. Причина – не лише інфляція, а й колосальні витрати на підтримку мереж під час війни. Водночас оператори поки програють у комунікації з клієнтами: люди готові платити більше за стабільний зв’язок, але хочуть чесних пояснень і зрозумілих правил гри.

Що про вартість тарифів кажуть у Київстар та Vodafone?

Тарифи на мобільний звʼязок регулярно підвищуються, а телеком-компанії влаштовують "полювання" на абонентів, які хочуть піти від свого оператора до іншого, з нижчими тарифами. 24 Канал поцікавився в Олександра Комарова, як підвищення цін впливає на клієнтську базу та чого чекати абонентам упродовж наступних місяців.

Комаров називає два ключові фактори, що тиснуть на економіку будь-якого бізнесу.

Перший – інфляція.

• У низці витратних статей, критично важливих для оператора, реальне зростання значно перевищує офіційні 12%.
• У періоди пікового навантаження – вранці та ввечері – комерційна електроенергія подорожчала приблизно на 60% за останній рік.
• Платежі за радіочастотний спектр зросли на 23%, так само більш як на 20% підвищились витрати на оплату праці.

Другий – девальвація.

• За оцінками Комарова, рік до року курс гривні просів на 6 – 7%. Це навіть краще за ті песимістичні цифри, які компанія закладала в бюджет, але все одно створює додатковий тиск.
• Приблизно 30% доходу компанія реінвестує в мережу, і левова частка цих інвестицій – у валюті: акумулятори, генератори, радіообладнання, ліцензійне ПЗ (Ericsson, Nokia тощо) купуються не за гривню. У національній валюті залишаються радше "стовпи та частина сервісів".

CEO компанії Vodafone Ольга Устинова пояснила, як формується ціна та чому вона навряд чи може бути значно нижчою, пише OBOZ.

У владі розуміють відповідальність і те, що для людей це критично. Подивімося на цифри: тариф 400 гривень на місяць – це ціна трьох-чотирьох чашок кави в Києві. За ці гроші ми надаємо безліч послуг протягом цілого місяця: неймовірний обсяг трафіку, безлімітний голос, можливість користуватися послугою "Роумінг як вдома" за кордоном без додаткових оплат,
– каже Устинова.

За її словами, бізнес Vodafone дійсно залишається прибутковим. Рівень маржинальності сягає приблизно 50%. Втім, значна частина цих коштів не залишається "чистим заробітком". Понад третину – більше 33% – компанія змушена постійно вкладати у підтримку та розвиток мережі.

Якби ми не заробляли на тарифах, ми б не змогли купувати генератори... Усі базові станції та обладнання ми купуємо в доларах, тому що місцевих постачальників немає. Коли зростає курс або вартість електрики, наші витрати злітають,
– пояснила Устинова.

Фактично мова йде про постійні витрати на обладнання, яке залежить від курсу валют, а також на енергозабезпечення – особливо критичне під час відключень світла. У компанії також наголошують: нинішні тарифи – це не просто бажання заробити більше, а необхідність забезпечити стабільний зв’язок, зокрема під час блекаутів.

Які тарифи на мобільний зв’язок в Україні та Європі?

Учасники ринку пояснюють, що йдеться не лише про комерційне рішення, а й про питання стійкості інфраструктури в умовах війни й економічного тиску. За словами економіста й експерта телеком-ринку Анатолія Амеліна, український мобільний зв’язок сьогодні демонструє якість, яка часто перевищує показники європейських і навіть американських операторів.

А втім, низька ціна має і зворотний бік. За останні два роки українські оператори були змушені суттєво інвестувати в енергонезалежність мережі та її відновлення після обстрілів.

Ціна на мобільний звʼязок у різних країнах / Інфографіка з фейсбуку Анатолія Амеліна

Те, що побудували українські оператори за останні два роки, не має аналогів у світі. Ніде. Ні в одній країні(!): 100% базових станцій – з батареями… не менше 25% станцій у кожному регіоні – з генераторами на 72 години,
– пояснює Амелін.

Загалом по ринку мовиться про мільярдні витрати, зокрема на закупівлю тисяч генераторів і сотень тисяч акумуляторів.