«Скеля» на дев'яти смугах фронту. Найбільший і найскандальніший штурмовий полк ЗСУ відповідає на критику

425 окремий штурмовий полк «Скеля» сформувався як добровольчий підрозділ у 2022 році. Згодом він був розширений до окремого штурмового полку. За цей час військовослужбовці «Скелі» брали участь у контрнаступі на Харківщині, обороні Бахмута, Покровська, боях на Запоріжжі (Роботине), під Куп'янськом. 

Станом на квітень 2026 року бійці полку працюють в дев'яти смугах відповідальності різних угруповань, корпусів, бригад. «Скеля» наразі є найбільшим штурмовим підрозділом у Збройних силах України.

Наприкінці березня штурмові підрозділи «Скелі» звітували, що зачистили населений пункт Міньківка на Краматорському напрямку. Це стратегічно важливий вузол на трасі Бахмут – Слов'янськ.

У Покровську пілоти FPV-дронів «Скелі» знищують логістику противника на підступах до міста. У Гришиному ліквідовують ворожу піхоту в укриттях та будинках, а в Удачному аеророзвідка виявила окупантів на території шахти.

Присутня «Скеля» і на Дніпропетровщині: коли росіяни намагалися інфільтруватися в Тернове, бійці полку знищили їх FPV та бомберами.

Піхотинцям «Скелі» доводиться тривалий час утримувати позиції. Наприклад, боєць з позивним «Голландець» тримав позицію 108 днів. А троє бійців «Скелі» 67 днів трималися в Покровську, знищивши близько 50 загарбників.

Кілька тижнів тому «Скеля» розповідала, як їхній боєць зайшов на 15 км у ворожий тил, щоб врятувати побратимів. Попри результат у справі знищення окупантів періодично довкола «Скелі» в соцмережах виникає чимало гострих дискусій: підрозділ демонізують, про «Скелю» говорять як про полк із жорстоким менеджментом, де порушуються права людини. 

Разом з тим, нещодавно голлівудський актор Двейн «Скеля» Джонсон записав відео для бійців 425 ОШП, де звернувся до командира підрозділу Юрія Гаркавого, який має позивний «Скеля», та передав вітання всім хлопцям.

Що в полку кажуть на закиди про «жорсткий менеджмент»? Де підрозділ бере людей для поповнення і як із ними поводиться? Зрештою, яким бачать майбутнє «Скелі» в Силах оборони? Про все це і більше – в розмові з Костянтином Русановим (Немо), який у «Скелі» – з 2022 року.

Поки матеріал готувався до друку, заступник командира 425 штурмового полку «Скеля» Русанов став командиром 210 батальйону безпілотних систем, що входить до складу «Скелі».

Пане Костянтине, розпочнімо із найсвіжішого скандалу, де згадується полк «Скеля». У мережі з'явилося відео з побиттям військовослужбовця 155-ї окремої механізованої бригади. Пишуть, що бив його солдат 425-го окремого штурмового полку. Справу розслідує ДБР, зловмисника затримали. Внесіть ясність: чий це військовослужбовець? Яке покарання він у вас понесе? 

Щодо цього інциденту ситуація така: є потерпілий. Він живий, здоровий, при своєму розумі, у задовільному стані. 

Є людина, яка скоїла цей злочин. Вона затримана. З нею можна спілкуватися, розмовляти, допитувати, проводити слідчі дії. Юридично він військовослужбовець 210 окремого батальйону безпілотних систем. Ми сприяли в його пошуках, коли він залишив військову частину.

Коли місяць тому я прийняв посаду командира 210 батальйону, я жодного разу з цим військовослужбовцем особисто не бачився, особистого спілкування з ним не було.

Я не знаю, що в нього було в голові. Задачі такої – побити бійця іншої бригади – йому точно не ставили, це протиправна дія.

Військові частини, які згадуються в цих подіях, всебічно надають допомогу і сприяють встановленню об'єктивної картини. Винні особи понесуть покарання згідно з чинним законодавством. Якщо виявиться, що цей військовослужбовець діяв за вказівкою якогось командира – буде відповідальність для того командира. 

Але спекулювати на цих подіях не треба. Я бачу, що хочуть притягти за вуха 425 полк. Хтось прагне на цьому хайпонути, хтось переслідує політичні цілі. Деякі медіа, на жаль, не хочуть розбиратися в деталях. Адже без «Скелі» нікому ця історія не цікава…

«Армія – це зріз суспільства. Тому «Скеля» бере до своїх лав різних людей»

Поговоримо більше про «Скелю». На яких напрямках фронту останнім часом виконують бойові завдання військовослужбовці «Скелі»? 

Зараз полк працює в дев'яти смугах відповідальності різних угруповань, корпусів, бригад. Публічні напрямки, де виконуються завдання, думаю, можу озвучити, – Куп'янськ, Покровськ, Мирноград, Олександрівський напрямок.

Інші напрямки, де працює «Скеля» – не легші й не менш загрозливі. Працюємо там, де гаряче. Інколи нашої батальйонної тактичної групи було достатньо, щоб відновити позиції, які втрачені двома бригадами... 

«Скеля» себе позиціонує як «найбільший штурмовий підрозділ» в Силах оборони України. Де полк бере людей?

Це не «Скеля» себе позиціонує, це факти, які не можна заперечувати. Де полк бере людей? Є певні процеси, які однакові для всіх підрозділів. Армія – це зріз суспільства. Тому «Скеля» бере до своїх лав різних людей, інколи займається вихованням чи перевихованням.

Перевихованням?

Так, у «Скелю» інколи потрапляють люди із різними залежностями та способом життя. Але згодом вони стають найвмотивованішими і найвдячнішими воїнами. Зараз це круті хлопці, якими можуть пишатися їхні рідні і в цілому країна.

Чи достатньо зараз людей для тієї кількості задач, яку виконує «Скеля»?

Якщо коротко: людей достатньо. Але людей продовжують приймати за розподіленням. Крім того, чимало військових з піхотних бригад ідуть у СЗЧ, щоб потрапити в «Скелю». Якось, пригадую, був запит від військового, каже: «Мені може загрожувати в'язниця в силу певних обставин... Можна я сяду, а ви мене потім до себе заберете як амністованого?» (усміхається).

Але всі хлопці, які служать в полку, пишаються шевроном «Скелі». А пишуть паскудства про полк ті, хто втік і тепер виправдовується.

Чи проводить «Скеля» на фондах свого полку БЗВП? Як би ви оцінили її якість?

Так, на базах полку запустили базову загальну військову підготовку. І навіть люди, які проходили БЗВП в інших навчальних центрах або військових частинах, все одно проходять навчальний курс, коли потрапляють у лави полку. До речі, зараз чимало досить відомих людей хочуть пройти підготовку саме на фондах «Скелі».

А результати підготовки ви бачите на полі бою. Як-то кажуть: всі цифри на табло. Рано чи пізно все стане публічним: де ми були, що ми робили, і якість підготовки в цьому контексті грає не останню роль.

На полігоні «Скелі» реально складно, бо в полку керуються принципом: чим більше поту людина проллє на полігоні – тим менше крові проллє на полі бою. Це аксіома. Так, підготовка складна. Вона побудована не на основі книжок, а на основі власного досвіду підрозділу. 

Підрозділ постійно перебуває в активних подіях – і тому всі зміни на полі бою оперативно впроваджуються в підготовку; опрацьовуються різні варіанти протидії технологічним винаходам противника тощо.

Програма підготовки не може бути написана п'ять років назад і використовуватися донині, бо війна в 2022 і в 2026 роках – це зовсім різна війна. Тому управління полку вивчає та вдосконалює підготовку воїнів.

Наприклад, якщо є зміна в тактиці противника, то вже через два дні цей елемент з'являється в підготовці. Усі інструктори – хлопці, які пройшли бойовий шлях в підрозділі. У командирів різної ланки – теж бойовий шлях у лавах «Скелі». Тому є чудове розуміння причинно-наслідкового зв'язку щодо того, що треба включити в підготовку. 

«Скеля» працює за таким принципом: є ситуація на полі бою – її вивчили та проаналізували, визначили, як можна протидіяти, і вже хлопці починають це впроваджувати. Час на реакцію – два дні, і це вже включається в програму підготовки.

З крайніх випадків: відбираються кейси зі стрімів полкових дронів і одразу їх передають на школу пілотів, щоб хлопці дивилися і могли використовувати в навчанні.

Під час навчання, наприклад, імітують атаку новобранців FPV-дроном, щоб їм було знайоме це відчуття, і вони мали відпрацьований алгоритм дій у аналогічних випадках вже не на полігоні, а на реальному полі бою. 

«Враховуючи весь обсяг роботи, який покладений на полк, я б сказав, що втрати мінімальні»

У соцмережах триває багато гострих дискусій про «Скелю»: підрозділ демонізують; про «Скелю» кажуть, як про полк із жорстоким менеджментом, де порушуються права людини. На «Скелю» часто кажуть «м'ясники» і «полк Сирського». Що би ви відповіли на ці закиди?

А вам це нічого не нагадує?.. «Мясныє штурми»? «Пехотинцы Путина»? «Полки Сырского»? Знайома ж риторика?.. Мені здається, що ті, хто таке придумує, пише, поширює, працюють за однією методичкою. Це геть не проукраїнська позиція.

Мене дуже дратують дискусії про доречність штурмових військ у лавах ЗСУ, бо в них відчувається відверта спекуляція. Або коли починають коментувати дії військового керівництва люди, які не дотичні до війська й котрі не знають, що таке війна. Це абсурдно і смішно.

Закиди щодо «м'ясних підрозділів» – з тієї ж опери. Не можна ж так: кинути фразу в медіапростір, її починають обговорювати, і геть безпідставно.

По-перше, втрати в «Скелі» в рази менші, ніж приписують. По-друге, полк виконує завдання в підпорядкуванні інших підрозділів, тому часто командири «Скелі» не самі вирішують, що і як робити на полі бою, а отримують бойові розпорядження від того командира, в чиєму підпорядкуванні ми перебуваємо.  

По-третє, розкажу випадок. Якось зранку мені дзвонить один офіцер і каже: «Там у вас втрати...». Ми починаємо розбиратися, а там наша ротно-тактична група передана в підпорядкування конкретного угруповання. Вони виписують бойові розпорядження, контролюють виконання, на них надходять позачергові донесення. І людина з цього угруповання телефонує мені й каже: «У вас втрати».

Тому я відповів, що це наших людей передали їм у підпорядкування, вони ж їм нарізають задачі, а коли дійшло до втрат – то з'ясовується, що втрати в «Скелі». Це ж нелогічно трошки, в таких випадках треба ініціювати перевірку, чому ж ті втрати сталися.

Але в будь-якому випадку втрати полку в рази менші від тих цифр, котрі поширюють у публічному просторі. Я жодного разу ще не почув хоч трохи наближену до реальності картину. 

На темі втрат можна добряче спекулювати, не знаючи реальних цифр. Ті, хто справді зацікавлений у інформації щодо втрат полку, вже давно все порахували, приїздили чимало перевірок, і, повірте, в «Скелі» немає нічого критичного з приводу втрат у підрозділі. Показники невеликі. Враховуючи весь обсяг роботи, який покладений на полк, я б сказав, що втрати мінімальні.

Ба більше, через те, що за участю росіян створили таку штучну «страшилку» про «Скелю», її використовують і українські шахраї. Так, у соціальних мережах є чимало сторінок та телеграм-каналів, де шахраї відверто рекламують та продають можливість «відмазати» від мобілізації.   

Чи побудована у «Скелі» (якщо так – як, на яких засадах) робота з військовим омбудсманом Ольгою Решетиловою та з родинами зниклих безвісти?

На всіх зустрічах, які ініціюють родини зниклих безвісти, представники полку присутні.

Так само і з офісом військового омбудсмена працюють постійно. Офіс виконує свою роботу. Вони дійсно переймаються правами військовослужбовців.

Коли Ольга Решетилова лише починала працювати, то в неї було чимало звернень щодо нашого полку. Я почав з нею комунікувати 24/7. І саме завдяки, в тому числі, пані Решетиловій, чимало моментів у полку покращуються та виправляються. І ми навіть сподіваємося, що з часом Ольга Решетилова буде згадувати полк «Скеля» як успіх. Це буде наша спільна історія успіху. 

Але, зрештою, командир полку ухвалив рішення, що ми маємо бути відкриті до спілкування з офісом військового омбудсмена. І коли ми поспілкувалися ще більше, то зрозуміли, що це буде корисно, аби Ольга Олегівна нас навчила і щоб ми правильно будували наші процеси.

Ми ж народжувалися у війні і просто не знали, як побудувати роботу в контексті захисту прав військових. Наш підрозділ з маленького загону в 2022 році став найбільшим підрозділом Збройних сил України в 2026 році...

Для компромісу дуже важливо спілкуватися. Тому в нас почалася робота не тільки з офісом військового омбудсмана, а й з іншими організаціями. Ми почали їздити на зустрічі з родинами зниклих безвісти, не ігноруючи їхні прохання. Полк надає відповіді на всі скарги та запити. Командир створив відділ, який працює безпосередньо над цим.   

Я особисто не раз їздив на ці зустрічі з родинами зниклих безвісти. Це ініціатива і управління, і командира полку. Адже загиблий військовий чи зниклий безвісти – все одно наш побратим. Я це постійно наголошую на зустрічах із рідними. Ми допоможемо, де зможемо. І навіть якщо треба приїхати допомогти обробити город – теж знайдемо можливість (усміхається).

Чи порозумілася зрештою «Скеля» із волонтером Сергієм Стерненком після його допису у соцмережах про втрату полком техніки? Адже військові полку у відповідь на його допис у соцмережах записували цілі відеозвернення.

Це питання вичерпане й закрите. Це вже політика… 

Яким ви бачите майбутнє полку? Ходять чутки про масштабування, створення окремого корпусу тощо...

Полк залишиться полком. А буде він в складі корпусу чи якогось іншого угруповання – час покаже.

Якщо ж військово-політичне керівництво ухвалить рішення, що цей полк буде входити до складу корпусу чи ще якоїсь структури – «Скеля» виконає це рішення...

Командир зацікавлений в тому, щоб полк ставав більш технологічним. Він дуже добре володіє ситуацією і розуміє, що воювати треба засобами, а не людьми. Штурмові підрозділи – це необхідність на сьогоднішній день, але яку треба міняти. 

Нещодавно голлівудський актор Двейн «Скеля» Джонсон записав відео для бійців 425-го окремого штурмового полку. Актор звернувся до командира підрозділу Юрія, який має позивний «Скеля», передав вітання всім хлопцям та побажав сили. І пообіцяв після перемоги зустрітися в залі для спільного тренування. Розкажіть, як записувалося це відео, як виникла ідея?

Ніхто з полку не знав про це відео заздалегідь. Але, як бачите, у «Скелі» є багато шанувальників та фанатів підрозділу – не тільки хейтерів. І є родини, які пишаються, що їхні рідні служать в цьому підрозділі. Всі хлопці носять шеврон з честю. 

Про ініціативу із записом відео ми нічого не знали: ми так само всі все побачили вже після публікації. Нам було дуже приємно. Це був сюрприз. Ми спочатку навіть подумали, що відео згенероване штучним інтелектом. Але можемо запевнити, що жодної копійки на це звернення не було витрачено.

Це дійсно наші друзі звернулися напряму до актора; пояснили, хто ми, чому називаємося «Скелею», хто наш командир. І от з'явилось таке звернення.

Пане Костянтине, насамкінець розкажіть, будь ласка, як ви опинилися в Силах обороні та про свій бойовий досвід з 2022-го.

У цивільному житті я був бізнесменом. У 2022 році, як і всі нормальні чоловіки, встав і пішов до своїх. Дружина ще запитала: «До кого, хто ті свої?». Я відповів: «Хто теж прийде – ті і свої».

Сім'я – за кордон. Я – в добробат. Згодом познайомився з Юрієм Васильовичем (Гаркавим, командиром «Скелі» – ред.), і пишаюся тим, що я – один з тих, хто здавав іспит для того, щоб потрапити в «Скелю». Було багато кандидатів, і треба було довести, що ти справді готовий до цього.

З травня 2022 року я в цьому підрозділі. Починав із солдата-штурмовика.

Моє перше завдання в «Скелі» – евакуація тіла загиблого розвідника 93-ї бригади Олександра Фештриги, позивний «Сакура»... Ми тоді облітали дроном територію під Ізюмом, виявили, де було тіло. Треба було зайти і по-тихому забрати його. Коли виносили тіло, почався бій одразу в нас за спиною. Пам'ятаю всіх, хто брав участь в цій операції...

Напередодні, до речі, ми познайомилися з Олександром. Через два дні він загинув. Але що саме його тіло доведеться виносити, я дізнався вже на місці. Ми не знали, ким був той загиблий розвідник, чиє тіло ми евакуйовували... Згодом з'ясувалося, що він – досить відома особистість, спортсмен. Я ж спілкувався з ним просто за позивним – «Сенека». До речі, з нами на його евакуацію також ішов його командир.

Невдовзі була ще одна евакуація тіла загиблого. Теж звичайне завдання, не знав хто це. Лише пізніше в новинах побачив, що це відомий активіст з Києва Роман Ратушний.

У 2022-му я отримав поранення під Ізюмом, був тоді командиром групи. Два місяці я провів в шпиталі. Міг звільнитися зі ЗСУ за сімейними обставинами... Але подумав, що за що ж тоді загинули хлопці, якщо я зараз здамся?.. Для себе я ухвалив рішення воювати до перемоги.

Повернувся в стрій у підрозділ БПЛА, який щойно лише формувався. Маю технічну освіту, тому дуже швидко в цьому розібрався. Потім очолив взвод, роту. Згодом у полку вже був начальником групи безпілотних систем. Тобто, пройшов усі посади, які можна було «прощупати» з особовим складом. Хлопці зі «Скелі» досить добре всі мене знають.

Коли було найважче за весь цей час?.. 

Ховати побратимів. Доля будь-якого командира підрозділу, який виконує бойові задачі, – це дуже важка ноша. Говорити про це мені ще важче, ніж безпосередньо виконувати це. 

Людмила Кліщук, для «Главкома»